Судові рішення

Ухвала № 140101428 у справі № 463/4283/26 від 28.09.2026

Ухвала від 28.09.2026 у цивільній справі № 463/4283/26 (категорія «Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»). Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду, суддя Дундар Ірина Олександрівна.

Справа№ 463/4283/26
СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
СуддяДундар Ірина Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Дата ухвалення28.09.2026
Надійшло до реєстру28.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140101428

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 463/4283/26

провадження № 61-12180ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 08 травня 2026 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2026 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 08 травня 2026 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2026 року.

На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 30 липня 2026 року. Відомості про складання повного тексту постанови відсутні. Касаційна скарга ОСОБА_1 направлена до суду засобами електронного поштового зв`язку 20 вересня 2026 року. Тобто з пропущенням передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) було 31 серпня 2026 року.

У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що пропуск строку став наслідком виключно помилкового застосування судом норм ЦПК України щодо електронного документообігу та безпідставного повернення скарги.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У частині третій статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказані ОСОБА_1 підстави не можна вважати поважними, оскільки не є поважною причиною пропуску процесуального строку та належним доказом того, що зазначене ОСОБА_1 перешкоджало подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку.

Окрім цього, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому за подання касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити 665, 6 грн.

ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 532, 48 грн (платіжна інструкція № HAXK-PPC5-TMC5-P7E5 від 23 серпня 2026 року).

Отже особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 133, 12 грн (665, 6 грн - 532, 48 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано]; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з порушенням частини сьомої статті 43 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду в електронній формі, однак доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 копій цієї касаційної скарги не надано.

Отже особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 копій цієї касаційної скарги та доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 08 травня 2026 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.09.2026 Ухвала № 139746227 Касаційний цивільний суд Верховного Суду
30.07.2026 Постанова № 138662522 Львівський апеляційний суд
19.06.2026 Ухвала № 137578859 без тексту Львівський апеляційний суд
21.05.2026 Ухвала № 136727129 без тексту Львівський апеляційний суд
08.05.2026 Ухвала № 136351365 без тексту Личаківський районний суд м. Львова