ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 990/598/25
провадження № 11-1заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2026 року (судді Єзеров А. А., Берназюк Я. О., Стеценко С. Г., Чиркін С. М., Шарапа В. М.) у справі № 990/598/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст позовної заяви та судового рішення, ухваленого щодо неї
1. 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Касаційний адміністративний суд) з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія, відповідач, скаржник, апелянт), у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 24 листопада 2025 року № 579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);
- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023року № 94/зп-23;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10 грудня 2025 року № 213/зп-25 у частині:
1) невнесення до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), ОСОБА_1 (додаток № 1 до рішення);
2) включення до списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Комісію прийняти рішення щодо включення ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням результатів повторного розгляду питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням висновків суду в цій справі;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22 грудня 2025 року № 639/ас-25 про внесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) рекомендації про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.
2. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 24 грудня 2025 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі № 990/598/25 у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії:
- від 10 грудня 2025 року № 213/зп-25 у частині включення до списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), ОСОБА_2 ;
- від 22 грудня 2025 року № 639/ас-25 про внесення до ВРП рекомендації про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.
В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції відкрив провадження у цій справі.
3. Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) постановою від 07 травня 2026 року залишила без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 990/598/25.
4. З огляду на викладене у справі, що розглядається, вирішенню підлягають вимоги позовної заяви про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24 листопада 2025 року № 579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);
- зобов`язання відповідача повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23;
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 грудня 2025 року № 213/зп-25 в частині не внесення до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ОСОБА_1 (додаток №1 до рішення);
- зобов`язання Комісії прийняти рішення щодо включення ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та списку переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Чернігівському апеляційному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням результатів повторного розгляду питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням висновків суду в цій справі.
5. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він брав участь у конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, та на першій стадії цього конкурсу подав заяву про намір претендувати на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.
6. Колегія ВККС України рішенням від 23 жовтня 2025 року № 518/ас-25 визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 710,84 бала.
7. Водночас Комісія рішенням № 579/ас-25 від 24 листопада 2025 року, прийнятим у пленарному складі за результатом проведеної співбесіди у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів, визнала його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
8. Цим рішенням Комісія припинила його участь у зазначеному конкурсі, що унеможливлює зайняття посади судді.
9. ОСОБА_1 вважає, що вказане рішення ВККС України від 24 листопада 2025 року не є ні мотивованим, ні обґрунтованим.
10. На переконання позивача, рішення Комісії № 579/ас-25 побудоване на основі висновку Громадської ради доброчесності (далі - ГРД), затвердженого 13 жовтня 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема пункту 2 такого висновку.
11. У цьому пункті висновку ГРД йдеться про обставини, які можуть свідчити про недотримання кандидатом етичних норм, а саме факту образливих висловлювань на адресу інших осіб.
12. Комісія з цього приводу вирішила, що пояснення ОСОБА_1 не спростовують наведених у висновку ГРД обставин, що з його боку мали місце дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики в контексті неухильного дотримання кандидатом на посаду судді професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки (показник «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»).
13. Позивач зауважує, що у висновку ГРД та Комісії йдеться саме про його висловлювання у грудні 2015 року як голови постійної депутатської комісії Кременчуцької міської ради під час проведення зазначеного засідання на адресу іншого депутата «Що Ви як баба базарна».
14. ОСОБА_1 вважає, що таке висловлювання не є лайливим або нецензурним, а є усталеним фразеологізмом, який трапляється навіть у творах шкільної програми з літератури.
15. Крім того, особливу увагу позивач звернув на те, що з моменту такого емоційного висловлювання минуло понад 10 років, та одночасно порівняв такий строк з тим, що притягнення діючого судді до дисциплінарної відповідальності за істотне дисциплінарне порушення обмежується трирічним строком.
16. Зазначаючи про невмотивованість рішення Комісії № 579/ас-25, ОСОБА_1 покликається на відсутність у ньому пояснень, чому відповідач оцінив наведений факт таким чином, що його призначення на посаду судді підірве суспільну довіру до суду.
17. Також позивач вважає, що Комісія при прийнятті зазначеного рішення не врахувала всіх обставин, зокрема що наведений вислів є усталеним фразеологізмом, що його вжито понад 10 років тому, поза межами здійснення професійної діяльності.
18. Позивач наполягає, що оскаржуване рішення Комісії безпосередньо зачіпає його право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в аспекті доступу до обраної професії та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру.
19. Тому в цій справі суд має перевірити оскаржуване рішення за трьома наведеними у статті 8 Конвенції аспектами, а саме: оцінка законності, законної мети та необхідності такого втручання.
20. Позивач зазначає, що ефективним способом захисту його порушеного права є продовження участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Чернігівського апеляційного суду, оскільки, на його думку, він мав зайняти 21 місце в рейтингу на зайняття цієї посади.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
21. Касаційний адміністративний суд постановою від 31 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення ВККС України від 24 листопада 2025 року № 579/ас-25 про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Зобов`язав ВККС України повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ВККС України на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 2 906,88 грн.
22 . Касаційний адміністративний суд, задовольняючи позов частково, виходив з того, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.
23. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення Комісії не є втручанням у її дискреційні повноваження.
24. Спірним у цій справі є висновки Комісії, сформульовані на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами дослідження особистої та соціальної компетентності і критерію доброчесності та професійної етики.
25. Комісія дійшла висновку, що з боку позивача мали місце дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики в контексті неухильного дотримання кандидатом на посаду судді професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки.
26. Згідно зі змістом оскаржуваного рішення та пояснень Комісії такий висновок зроблено лише на підставі висловлювання позивача десятирічної давності, а саме «як баба базарна». Інших випадків недотримання позивачем етичних норм, які могли викликати обґрунтований сумнів щодо здатності позивачем виконувати свої обов`язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, Комісією не встановлено.
27. На переконання суду першої інстанції, обсяг і зміст висловлених у спірному рішенні тверджень у зіставленні з фактами, які зацікавили Комісію під час співбесіди, недостатні для того, щоб вважати обґрунтованим висновок про невідповідність кандидатури позивача критерію доброчесності та професійної етики як однієї з умов, з якою пов`язується доступ до посади судді.
28. Касаційний адміністративний суд вважає такий висновок Комісії передчасним, необґрунтованим та невмотивованим, як того вимагають приписи частини першої статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), у зв`язку із чим це рішення підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини третьої статті 88 зазначеного Закону.
29. Оскільки саме до дискреційних повноважень ВККС України належить прийняття рішення за результатами проведення оцінювання кандидата на посаду судді, суд першої інстанції дійшов висновку, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача позов підлягає задоволенню шляхом зобов`язання ВККС України повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
30. ВККС України не погодилася з рішенням Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, подала до Великої Палати апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
31. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності і обґрунтованості його ухвалення, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.
32. Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неналежної мотивації оскаржуваного рішення. На його переконання, у рішенні від 24 листопада 2025 року Комісія чітко зазначила обставини, які стали підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, а саме які можуть свідчити про недотримання кандидатом етичних норм, зокрема щодо факту образливих висловлювань на адресу інших осіб. Про вказані обставини безпосередньо зазначено й у пункті 2 висновку ГРД від 13 жовтня 2025 року.
33. Наведені обставини у своїй сукупності Комісія оцінила як такі, що породжують обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата, що відповідає змісту та меті кваліфікаційного оцінювання.
34. Водночас Касаційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку, фактично ототожнивши обов`язок мотивування рішення з обов`язком надання вичерпної відповіді на кожен довід кандидата, що не передбачено законодавством, до того ж зазначивши про дослідження Комісією вибіркових фактів та обставин.
35. На переконання ВККС України, непогодження з поясненнями кандидата на посаду судді не означає їх ігнорування, а відсутність детального аналізу кожного аргументу не свідчить про відсутність мотивів рішення, якщо загальна логіка висновків є зрозумілою та випливає з установлених обставин.
36. Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин підвищений стандарт обґрунтованості, який фактично зводиться до необхідності повного спростування кожного пояснення кандидата, що не відповідає природі оцінювання критеріїв доброчесності та професійної етики як оціночної категорії.
37. Комісія зауважила, що за своєю правовою природою її повноваження стосовно проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у вітчизняній системі судоустрою України.
38. Жоден інший суб`єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатися у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії при вирішенні питання відповідності кандидата на посаду судді визначеним у законі критеріям у ході кваліфікаційного оцінювання, та перебирати на себе її повноваження.
39. Відповідно до норм чинного законодавства, пленарний склад Комісії не здійснює повторного оцінювання, не переглядає виставлені бали та не переоцінює критерії професійної етики чи доброчесності.
40. Пленарний склад Комісії, зокрема, аналізує викладені в рішенні колегії висновки через призму аргументів ГРД, зазначених у її висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
41. До повноважень пленарного складу Комісії належить питання ухвалення остаточного рішення Комісії про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, що вирішується шляхом голосування.
42. Оскільки «за» визнання ОСОБА_1 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, проголосувало лише шість членів Комісії, що становить менше визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII кількості голосів призначених членів Комісії, спірним рішенням позивача було визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
43. Комісія вважає, що суд першої інстанції в цьому випадку вийшов за межі своїх повноважень, неправомірно здійснив власну юридичну кваліфікацію обставин справи й втрутився в адміністративний розсуд Комісії.
Рух апеляційної скарги
44. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Великої Палати 05 травня 2026 року доповідачем у справі визначено суддю Стрелець Т. Г.
45. Велика Палата ухвалою від 06 травня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комісії, а ухвалою від 15 липня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 24 вересня 2026 року.
46. 18 вересня 2026 року позивач направив до Великої Палати клопотання про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу ВККС України. У зазначеному клопотанні ОСОБА_1 наполягає на законності рішення Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в силу необґрунтованості оскаржуваного рішення ВККС України від 24 листопада 2025 року. На переконання позивача, Комісія, приймаючи спірне рішення, не мотивувала належним чином, як епізод з висловом, сказаним у 2015 році, може породжувати обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики і підривати довіру до судової влади. Вважає, що Комісія, правомірно оцінюючи епізод, про який іде мова, повинна була врахувати: одноразовість; позаюридичний та позасуддівський характер події; відсутність нецензурної лексики; гострий публічний контекст; давність; подальшу й попередню поведінку позивача; відсутність установлених повторних випадків. Натомість зміст спірного рішення не містить такого аналізу вказаних чинників. Також рішення Комісії не містить й пояснень суперечності між остаточним негативним висновком та сукупністю позитивних результатів оцінювання.
Обставини справи, встановлені судом
47. ВККС України рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття (з урахуванням наступних змін) 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).
48. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ВККС України із заявою про допуск до участі у цьому Конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснення правосуддя у відповідному суді.
49. Комісія рішенням від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
50. Рішеннями від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 Комісія призначила кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначила черговість етапів його проведення (перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
51. Комісія рішенням від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) в межах Конкурсу. Цим же рішенням ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.
52. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. ОСОБА_1 допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
53. 17 квітня 2025 року Комісія своїм рішенням № 89/зп-25 затвердила: декодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
54. За результатом першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу ОСОБА_1 отримав такі бали: за результатами тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду - 142 бали; за результатами тестування когнітивних здібностей - 45,50 бала; за результатами виконання практичного завдання - 126 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетенції складає 353,50 бала.
55. ОСОБА_1 не складав іспит на знання історії української державності в силу положень пункту 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, однак успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання. Комісія до загального результату іспиту додала 40 балів відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24).
56. За результатом першого етапу кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах зазначеного Конкурсу.
57. ВККС України рішенням від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановила, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Комісією у складі постійної колегії № 1.
58. 14 травня 2025 року до Комісії надійшла заява ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.
59. Комісія в межах повноважень та на виконання вимог статті 75 Закону № 1402-VIII, статей 56-58 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» надіслала запити до уповноважених державних органів з метою перевірки відомостей стосовно кандидата щодо його відповідності вимогам, визначеним законом, та достовірності поданих документів.
60. Отримані відповіді від уповноважених державних органів (результати спеціальної перевірки) Комісія у складі колегії врахувала при ухваленні рішення від 23 жовтня 2025 року № 518/ас-25 за результатами кваліфікаційного оцінювання.
61. Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.
62. У відповідь на зазначений лист ОСОБА_1 09 червня 2025 року надіслав до Комісії пояснення та докази, які, на його думку, підтверджують відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
63. 14 жовтня 2025 року на адресу Комісії надійшов висновок ГРД від 13 жовтня 2025 року про невідповідність кандидата ОСОБА_1 на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
64. ГРД у висновку зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками: 1) сумлінність (підпункт 2 пункту 15, підпункт 1 пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24) (далі - Єдині показники); 2) дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 2 пункту 17 Єдиних показників); 3) чесність (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників); 4) дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 3 пункту 17 Єдиних показників).
65. Цього ж дня Комісія надіслала ОСОБА_1 примірник висновку ГРД з пропозицією надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені у ньому обставини.
66. 22 жовтня 2025 року на адресу ВККС України надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
67. 23 жовтня 2025 року Комісія у складі колегії № 1 провела співбесіду з кандидатом ОСОБА_1 , під час якої обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також показникам критеріїв доброчесності та професійної етики.
68. За результатами дослідження досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом ОСОБА_1 , а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками кандидат отримав такі бали:
- за критерієм особистої компетентності - 41,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за цим критерієм;
- за критерієм соціальної компетентності - 45,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 бала), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає цьому критерію;
- за критерієм професійної етики та доброчесності - 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75 % (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснувала, що кандидат відповідає зазначеним критеріям.
69. 23 жовтня 2025 Комісія у складі колегії № 1 рішенням № 518/ас-25 визначила, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 710,84 бала. Вказаним рішенням питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Комісії у пленарному складі.
70. 24 листопада 2025 Комісія у пленарному складі провела співбесіду з кандидатом, за результатами якої рішенням № 579/ас-25 визнала, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки Великої Палати щодо їх застосування при вирішенні спору в цій справі
71. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата дійшла висновку, що апеляційна скарга Комісії задоволенню не підлягає.
72. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
73. У преамбулі Закону № 1402-VIII вказано, що він визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
74. Частина перша статті 28 Закону № 1402-VIII визначає, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років; 4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.
75. За змістом частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
76. Стаття 93 Закону № 1402-VIII визначає повноваження ВККС України, до яких згідно з пунктами 2, 3, 7 частини першої цієї статті належать: проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймання кваліфікаційного іспиту; внесення до ВРП рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; проводить кваліфікаційне оцінювання.
77. 30 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 09 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-IX), яким внесено зміни до Закону № 1402-VIII, зокрема викладено в новій редакції розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення».
78. Відповідно до пункту 57 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, який згідно із Законом України від 20 листопада 2024 року № 4072-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-IX) змінений на пункт 57-1, Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
79. ВККС України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-IX.
80. Частина перша статті 79 Закону № 1402-VIII визначає, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
81. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад, зокрема, суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
82. Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
83. Частина четверта статті 79-3 Закону № 1402-VIII встановлює, що ВККС:
1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;
3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
84. Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
85. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність (частина друга статті 83 Закону № 1402-VIII).
86. Частина дев`ята статті 69 Закону № 1402-VIII визначає, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
87. Частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII унормовує, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС України.
88. На виконання норм Закону № 1402-VIII Комісія рішенням від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення № 20/зп-25).
89. Згідно із частиною шостою статті 83 Закону № 1402-VIII ВРП затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з ВККС України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.
90. Рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 затверджено Єдині показники.
91. Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
92. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє (частина дев`ята статті 85 Закону № 1402-VIII).
93. Пунктами 1.1-1.4 розділу 1 Положення № 20/зп-25 визначено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Комісією здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.
94. Метою кваліфікаційного оцінювання є встановлення рівня компетентності, доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
95. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками.
96. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
97. Розділом 2 Положення № 20/зп-25 визначено показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
98. Так, пунктом 2.13 Положення № 20/зп-25 визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність (підпункт 2.13.1); чесність (підпункт 2.13.2); неупередженість (підпункт 2.13.3); сумлінність (підпункт 2.13.4); непідкупність (підпункт 2.13.5); дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 2.13.6).
99. Відповідно до пункту 2.14 Положення № 20/зп-25 для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники.
100. Показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди (пункт 2.15 Положення № 20/зп-25).
101. Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання» Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
102. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (пункт 5.2 Положення № 20/зп-25).
103. Пунктом 5.5 Положення № 20/зп-25 визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
104. Критерії доброчесності та професійної етики - 300 балів (пункт 5.8 Положення № 20/зп-25).
105. Згідно з пунктом 5.9 Положення № 20/зп-25 Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з`ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
106. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді (пункт 5.10 Положення № 20/зп-25).
107. Пункт5.12 Положення № 20/зп-25 визначає, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
108. Під час співбесіди обов`язково обговорюються із суддею (кандидатом на посаду судді) дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності (пункт 6.24 Положення № 20/зп-25).
109. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
110. Аналогічні за змістом норми також знайшли своє відображення у пункті 6.41 Положення № 20/зп-25
111. Згідно із частиною першою статті 87 Закону № 1402-VIII та пунктом 6.53 Положення № 20/зп-25 ГРД утворюється з метою сприяння ВККС України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
112. Відповідно до пунктів 1-3 частини шостої статті 87 Закону № 1402-VIII ГРД: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає ВККС України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, ВККС України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
113. Абзац другий частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII визначає, що в разі якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев`ятьма голосами.
114. Розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані ГРД, здійснюється в порядку, визначеному Регламентом ВККС України (пункт 6.54 Положення № 20/зп-25).
115. Згідно з пунктом 120 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Комісії, затвердженого її рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі - Регламент), висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
116. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Колегія проводить оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом, та ухвалює рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді) та внесення подання до ВРП про звільнення судді з посади або вносить на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність або невідповідність судді займаній посаді) (пункт 124 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту).
117. Відповідно до абзацу першого пункту 124 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку ГРД, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII.
118. Пункт 126 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту визначає, що у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону №1402-VIII, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
119. Згідно з пунктом 128 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII, Комісія ухвалює одне з таких рішень: про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді); про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до ВРП про звільнення судді з посади).
120. Відповідно до частини сьомої статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
121. Частина друга статті 88 Закону № 1402-VIII унормовує, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
122. За частиною третьою зазначеної статті рішення ВККС України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
123. Отже, за нормами Закону № 1402-VІІІ призначення на посаду судді, зокрема вакантної посади судді апеляційного суду, здійснюється за конкурсом, який уповноважена проводити Комісія. Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду Комісія проводить на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання. Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є дослідження досьє та проведення співбесіди. Саме на етапі співбесіди Комісія перевіряє відповідність судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками та з урахування висновку ГРД (за його наявності).
124. У Положенні № 20/зп-25 Комісія роз`яснила як зміст критеріїв, так і їх складові, передбачивши низку показників.
125. У межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) ВККС України є з`ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.
126. Водночас надходження до Комісії висновку ГРД зумовлює особливу процедуру вирішення питання про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність або невідповідність судді займаній посаді), а саме прийняття такого рішення пленарним складом Комісії.
127. У спірних правовідносинах Комісія у складі колегії, розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 в межах Конкурсу, у рішенні від 23 жовтня 2025 року дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».
128. Такого висновку колегія Комісії дійшла з урахуванням інформації ГРД.
129. Комісіявирішила: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 710,84 бала; питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд ВККС України у пленарному складі.
130. У свою чергу, Комісія у пленарному складі, розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах Конкурсу, спірним рішенням від 24 листопада 2025 року вирішила визнати ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
131. Оскаржуючи вказане рішення до суду, позивач зазначив підставою для його скасування пункт 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, а саме що воно не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
132. Разом із цим позовна заява не містить, а Касаційний адміністративний суд не встановив обставин чи підстав, визначених пунктами 1-3 статті 88 Закону № 1402-VIII, для скасування рішення Комісії від 24 листопада 2025 року.
Стосовно дискреційних повноважень Комісії проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу
133. Одним із доводів своєї апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду в цій справі Комісія зазначила, що суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень і втрутився в її адміністративний розсуд.
134. Реагуючи на такі доводи скаржника, Велика Палати з огляду на предмет спірних правовідносин вважає за необхідне зауважити, що повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та її виключною компетенцією як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. При цьому оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
135. Жоден інший суб`єкт чи орган, зокрема й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
136. Разом із цим межі дискреції ВККС України у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів, у тому числі в апеляційних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю.
137. Процес розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілими як суддям (кандидатам на посаду судді), щодо яких їх ухвалено, так і незалежному сторонньому спостерігачу.
138. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але в будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи / пояснення судді (кандидата на посаду судді) взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чим керувалася ВККС України, коли оцінювала відповідність цього судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності чи професійної етики.
139. Тобто одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
140. Визначальним критерієм правомірності рішення ВККС України про непідтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному, зокрема апеляційному, суді в аспекті їх відповідності критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики є встановлення Комісією обставин, які мають істотний вплив на прийняття рішення, та мотивів, з яких вона дійшла відповідних висновків.
141. Так, ВККС України відповідно до свого статусу, повноважень, установленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі визнати кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
142. Водночас нормативне визначення підстав оскарження рішення ВККС України щодо кандидата на посаду судді у зв`язку з тим, що рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, означає, що підстави для визнання кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики, доброчесності, мають існувати та не повинні бути формальними, номінальними чи декларативними.
143. Такий підхід Велика Палата неодноразово висловлювала в постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/87/19, від 14 листопада 2024 року у справах № 990/139/24, № 990/71/24, від 23 липня 2026 року у справі № 990/379/25, і він є застосовним до спірних правовідносин.
144. Таким чином, суд повинен забезпечити, щоб дії Комісії з реалізації дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не були свавільними.
145. Перевіряючи правомірність застосованих судом першої інстанції меж судового контролю, Велика Палата виходить із такого.
Щодо обґрунтованості оскаржуваного рішення Комісії
146. Як безпосередньо зазначено в оскаржуваному рішенні, висновки Комісії щодо непідтвердження позивачем здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики ґрунтуються на змісті висновку ГРД, а саме його пункту 2.
147. Так, у пункті 2 висновку ГРД зазначено, таке: «…Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 2 пункту 17 Єдиних показників).
Кандидат не дотримувався етичних норм, допускаючи поведінку, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов`язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, зокрема, ображав інших осіб, допускав неетичне спілкування.
У 2017 році та 2019 році ГРД ухвалювала висновки про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики. У зазначених висновках було детально викладено факти, що свідчать про порушення кандидатом правил професійної та особистої етики, зокрема наявність образливих висловлювань на адресу інших осіб та недотримання стандартів етичного спілкування.
Так, кандидат неодноразово у соціальній мережі «Facebook» залишав коментарі непристойного характеру та демонстрував вороже ставлення до представників журналістської спільноти. Крім того, під час виконання повноважень депутата Кременчуцької міської ради, за твердженням журналістів, він використовував у публічних дискусіях висловлювання, які можуть бути оцінені як такі, що мають ознаки сексизму. Зокрема, під час дискусії з секретарем земельної комісії міської ради кандидат ужив вислів «як баба базарна!», про що повідомлялося у статті місцевого видання «Телеграф».
Варто також вказати і на публічну критику кандидатом рішень ГРД щодо нього у 2017 році та у 2019 році…».
148. ВККС України, опираючись на висновок ГРД, в оскаржуваному рішенні виснувала, що визнання ОСОБА_1 хибності своєї публічної поведінки, покликання на те, що він кардинально змінив свої погляди, висловлювання в публічних дискусіях та соціальних мережах, безумовно є процесом позитивних змін у поведінці кандидата. Водночас надані ОСОБА_1 пояснення не спростовують наведених у висновку ГРД обставин, що з його боку мали місце дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики в контексті неухильного дотримання кандидатом на посаду судді професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки (показник «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»).
149. Такі висновки відповідач як в оскаржуваному рішенні, так і в апеляційній скарзі пояснює наявністю у Комісії обґрунтованого (неспростовного) сумніву, що кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1. докладає достатніх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
150. Надаючи оцінку наявності в рішенні Комісії від 24 листопада 2025 року визначених законом підстав його ухвалення або мотивів, Велика Палата вважає потрібне зазначити таке.
151. У своїй постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/24 Велика Палата у контексті застосування частини дев`ятої статті 69 Закону № 1402-VIII, яка встановлює умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов`язує з наявністю / відсутністю обґрунтованого сумніву, зокрема, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, виснувала, в якому розумінні потрібно сприймати поняття «обґрунтовані сумніви».
152. Так, поняття «обґрунтовані сумніви» в адміністративному судочинстві означає, що сумніви повинні бути підкріплені конкретними фактами або доказами, які можуть викликати сумнів у правильності або законності певного рішення, дії чи бездіяльності, а також достовірності наданих (у цьому випадку) кандидатом на посаду судді відповідних пояснень, які Комісія ставить під сумнів. Ці сумніви не можуть бути простою підозрою чи відчуттям членів Комісії, а повинні базуватись на реальних фактах або обставинах, що дозволяють обґрунтовано сумніватися в певних подіях, фактах чи твердженнях.
153. Пізніше ВРП у затверджених на виконання вимог частини шостої статті 83 Закону № 1402-VIII Єдиних показниках надала визначення терміна «обґрунтований сумнів», згідно з яким це наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.
154. Відповідно до пункту 11 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає Показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику. Сумнів не може ґрунтуватися лише на припущеннях або суб`єктивній думці.
155. Зі змісту наведених визначень поняття «обґрунтований сумнів» логічним є висновок, що сумніви не можуть бути просто суб`єктивними, вони повинні мати об`єктивну основу (мають підтверджуватися фактичними даними), яка може бути перевірена і оцінена судом.
156. Пунктом 17 Єдиних показників встановлено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті - це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
157. Відповідно до підпункту 2 абзацу другого пункту 17 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов`язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
158. Як убачається з матеріалів справи, ситуація, про яку ідеться в оскаржуваному рішенні та оцінка якої була покладена в основу його висновку, а саме що ОСОБА_1 під час виконання повноважень депутата Кременчуцької міської ради у дискусії з секретарем земельної комісії цієї ради ужив вислів «як баба базарна!», відбулась у кінці 2015 року.
159. У свою чергу пунктом 9 Єдиних показників визначено, що оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
160. Згідно з пунктом 12 Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність / неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність / відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
161. Отже, з огляду на наведені норми Єдиних показників та пункту 5.11 Положення № 20/зп-25 Комісія під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям / показникам має враховувати такі обставини, зокрема, як давність порушення та подальша поведінка цієї особи.
162. Під час співбесіди 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 повідомив пленарному складу Комісії, що висновок ГРД 2017 року допоміг йому здійснити переоцінку своєї поведінки та змінитись на краще. Наголосив, що висловлювання «як баба базарна!» не несло образливого контексту, а було ним використане як усталений фразеологізм у ситуації, де впродовж тривалого часу інший депутат постійно його перебивав та не давав висловитись. Переоцінивши свою поведінку, ОСОБА_1 зазначив, що жалкує про застосування цього фразеологізму.
163. Доказом позитивних змін вважає відсутність після, зокрема, висновку ГРД 2017 року жодних нарікань на його поведінку під час професійної діяльності та особистого життя.
164. ОСОБА_1 особливу увагу звернув на відсутності ризиків повторення аналогічних випадків у майбутньому.
165. Разом із цим рішення Комісії від 24 листопада 2025 року не містить обґрунтувань та оцінки поведінки позивача, висвітленій у рішенні ГРД, у контексті давності такого порушення та подальших змін у ній, як про це зазначено у Єдиних показниках та Положенні № 20/зп-25.
166. Варто зазначити, що відповідно до пункту 5.9 Положення № 20/зп-25 Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з`ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
167. Враховуючи встановлені обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, Велика Палата вважає правильним висновок Касаційного адміністративного суду, що Комісія у рішенні від 24 листопада 2025 року:
- не навела висновку, у чому саме зазначене висловлювання становить обґрунтований сумнів у доброчесності і професійній етиці позивача;
- не вмотивувала, чому поведінка 10-річної давності є достатньою для висновку Комісії про невідповідність позивача критерію доброчесності та професійної етики;
- не пояснила, чому за отримання високих балів позивача за критерієм особистої компетентності, соціальної компетентності, доброчесності і етики зробила висновок, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
168. Комісія не обґрунтувала й того, що позивач своїм висловом мав на меті саме образити опонента, а також що такий вислів негативно впливає або може вплинути на суспільну довіру до судової влади загалом та викликає обґрунтований сумнів, що кандидат здатний виконувати свої обов`язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, особливо зважаючи на давність такого висловлювання.
169. Таким чином, зі змісту рішення Комісії не можна встановити об`єктивної основи, яка б пояснювала застосування такої підстави для його прийняття, як «обґрунтований сумнів».
170. Варто зазначити, що наведена поведінка кандидата на посаду судді була єдиною підставою для висновку спірного рішення Комісії.
171. Підсумовуючи викладене, Велика Палата зазначила, що Комісія у своєму рішенні не спростувала презумпцію відповідності кандидата у судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, що є обов`язковою умовою для його прийняття.
172. За наведених обставин Велика Палата вважає, що спірне рішення Комісії не є достатньо обґрунтованим та вмотивованим у розумінні статті 88 Закону № 1402-VIII та статті 2 КАС України.
173. Такий висновок суду за результатами апеляційного розгляду справи спростовує доводи скаржника щодо виходу суду першої інстанції за межі своїх повноважень.
174. Крім того, Велика Палата вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що оскаржуване рішення є законним, оскільки для визнання позивача таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, не вистачило визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII кількості голосів.
175. З цього приводу Велика Палата зауважує, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
176. Разом із цим наведена особливість прийняття рішення у пленарному складі Комісії не звільняє її від обов`язку мотивувати таке рішення. Натомість відсутність у рішенні Комісії мотивів, з яких вона дійшла відповідних висновків, є підставою для його скасування відповідно до вимог пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII
177. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання рішення Комісії від 24 листопада 2025 року № 579/ас-25 протиправним і його скасування.
178. У свою чергу, з огляду на те, що прийняття рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання належить саме до дискреційних повноважень Комісії, втручання у які перебуває поза межами повноважень суду, Велика Палата вважає законним висновок Касаційного адміністративного суду, що належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача є задоволення позову шляхом зобов`язання ВККС України повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
179. Підсумовуючи викладене, оцінивши обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів, наведених Комісією в апеляційній скарзі, Велика Палата висновує, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно та всебічно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, і дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Висновок за результатами розгляду скарги
180. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
181. На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
182. Оскільки Касаційний адміністративний суд розглянув цю справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат
183. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
184. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 245, 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2026 року у справі № 990/598/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець
Судді О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. В. Білоконь К. М. Пільков
О. Л. Булейко С. О. Погрібний
М. М. Гімон О. В. Ступак
О. А. Губська М. Ю. Тітов
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король В. Ю. Уркевич
С. І. Кравченко