Справа № 752/15203/26
Провадження № 2-др/752/177/26
Додаткове рішення
іменем України
28.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Світельської Юлії Віталіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено, вирішено питання про стягнення з відповідача судового збору в дохід держави.
02 вересня 2026 року представник позивача - адвокат Світельська Ю.В. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначила, що судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що договір про надання правничої допомоги, який підтверджує підстави понесення заявлених витрат, було подано до суду разом з позовною заявою та міститься в матеріалах справи. На підтвердження фактичного обсягу наданих послуг та їх вартості представником позивача додатково подано додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 20.11.2025 та акт приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2026.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає докази щодо витрат, а також обґрунтування їх пов`язаності з розглядом справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Оцінюючи заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу (5 000,00 грн), суд враховує, що дана справа не є складною, не потребувала значного обсягу процесуальних дій з боку представника позивача (складання позовної заяви на стандартну для справ даної категорії тематику, участі у судових засіданнях представник не брав, справа розглядалася у порядку спрощеного провадження), а тому заявлений розмір витрат не є повністю співмірним із обсягом та складністю фактично наданих послуг.
Керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, а також вимогами частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн, що, на переконання суду, відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності обсягу наданих послуг складності справи.
Суд враховує, що саме заінтересована сторона повинна вжити необхідних заходів щодо відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, що і було вчинено позивачем шляхом звернення із відповідною заявою, а тому наведена представником позивача правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, судом враховується.
Заяву про ухвалення додаткового рішення подано в межах строку, встановленого частиною другою статті 270 ЦПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 258-260, 264, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Світельської Юлії Віталіївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 2 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя