Судові рішення

Рішення № 140101637 у справі № 752/21372/24 від 28.09.2026

Рішення від 28.09.2026 у цивільній справі № 752/21372/24 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Голосіївський районний суд міста Києва, суддя Чекулаєв С. О.

Справа№ 752/21372/24
СудГолосіївський районний суд міста Києва
СуддяЧекулаєв С. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення28.09.2026
Надійшло до реєстру28.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140101637

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа №752/21372/24

Провадження № 2/752/637/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Ільніцької І.С., Дєєвої А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про поділ майна подружжя

за зустрічним позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про поділ майна подружжя

за участю представників:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ;

представника позивача за первісним позовом, адвокат - Лозицької Валерії Валеріївни (ордер серія СВ №1112909);

представника відповідача за первісним позов, адвоката - Крупського Владислава Валерійовича (ордер серія АА № 0049536).

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - (позивач за первісним позовом) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач за первісним позовом) з такими позовними вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

-визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 ;

-визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності автомобіль загальний легковий універсалу-В, VOLVO XC60, VIN: НОМЕР_3 , 2014 року випуску;

-визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності на гаражний бокс № НОМЕР_4 , який розташований в гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 в місті Києві ;

-стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) компенсацію різниці вартості майна у розмірі 159 448,52 грн.

-стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) вартості гаража НОМЕР_8 в Автокооперативі №29 ( в місті Чернігів, вул. П`ятницька, 131).

У визначені процесуальним законодавством строки ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 (з урахуванням заяви від 10.07.2025) з такими позовними вимогами:

в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на:

- квартиру АДРЕСА_5 ;

- гаражний бокс № НОМЕР_4, загальною площею 30,20 кв.м., який розташований в гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 в місті Києві ;

- стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ((реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) компенсацію різниці вартості майна у розмірі 439 944,09 грн.

Стислий виклад обґрунтування позивача за первісним позовом

Підставою позову позивачка визначала те, що за час перебування сторін у шлюбі ними за спільні кошти було набуто: квартиру АДРЕСА_2 , гаражний бокс АДРЕСА_7 , квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_3 та транспортний засіб VOLVO XC60, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_3 .

Отже, за твердженням позивачки, це майно є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до статті 60 СК України та частини третьої статті 368 ЦК України, а поділ має здійснюватися за принципом рівності часток, встановленим статтею 70 СК України.

Позивачка також зазначала, що за час шлюбу за спільні кошти подружжя було придбано гараж № НОМЕР_6 в Автокооперативі № 29 у місті Чернігові по вулиці П`ятницькій, 131 .

Виділення квартири, в якій фактично проживає ОСОБА_2 , саме йому позивачка обґрунтовувала принципом рівності часток подружжя. Гаражний бокс НОМЕР_4 позивачка просила виділити їй тому, що він зареєстрований за нею, розташований поблизу місця її фактичного проживання ( АДРЕСА_9 ) та необхідний їй для розміщення транспортного засобу VOLVO XC60, який також підлягає виділенню їй. Необхідність цього гаража для ОСОБА_2 , на її думку, належними доказами не підтверджена.

Вимогу про стягнення з ОСОБА_2 компенсації різниці вартості майна у розмірі 159 448,52 грн позивачка обґрунтовувала тим, що вартість майна, яке підлягає виділенню ОСОБА_2 , є більшою за вартість майна, яке підлягає виділенню їй, у зв`язку з чим різниця підлягає компенсації.

У судовому засіданні 25 вересня 2026 року позивачка за первісним позовом відмовилася від позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на її користь компенсації вартості гаража НОМЕР_8 в Автокооперативі №29 ( в місті Чернігів, вул. П`ятницька, 131).

Стислий виклад обґрунтування відповідача за первісним позовом

ОСОБА_2 подав відзив на первісний позов, у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначав, що не погоджується із заявленими позовними вимогами та наведеним позивачкою способом захисту, зокрема посилався на те, що вимога про визнання майна спільним сумісним майном подружжя не є належним та ефективним способом захисту, оскільки під час вирішення спору про поділ майна суд у будь-якому разі має встановити склад спільного майна подружжя та надати цьому оцінку у мотивувальній частині рішення.

Крім того, відповідач заперечував проти включення до складу майна, що підлягає поділу, гаража в Автокооперативі № 29 по вулиці П`ятницькій, 131 у місті Чернігові , зазначаючи, що цей об`єкт не зареєстрований за жодним із учасників справи, а також що позивачкою не доведено факту набуття відповідачем права власності на нього у період шлюбу. При цьому відповідач посилався на довідку від 17 грудня 2024 року, відповідно до якої зазначений гараж належить ОСОБА_3 .

Також відповідач зазначав про незгоду з наведеною позивачкою оцінкою майна та вказував, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів дійсної ринкової вартості рухомого та нерухомого майна. На підтвердження своїх заперечень відповідач посилався на довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, а також зазначав, що звіт про оцінку транспортного засобу буде подано додатково.

Крім того, у відзиві відповідач навів попередній розрахунок судових витрат та заявив про намір подати докази понесення витрат на правничу допомогу у порядку, визначеному процесуальним законом.

Стислий виклад обґрунтування позивача за зустрічним позовом

ОСОБА_2 у зустрічному позові зазначав, що 07 червня 2003 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Виконкомом Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, актовий запис № 07, та посилався на те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року у справі № 752/19216/24 шлюб між сторонами розірвано.

Підставою зустрічних вимог позивач за зустрічним позовом визначав те, що за час перебування сторін у шлюбі ними було набуто: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_3, гараж у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві та транспортний засіб VOLVO XC60, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 . Отже, за його твердженням, це майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу із застосуванням принципу рівності часток подружжя.

Виділення квартири № НОМЕР_9 саме йому позивач за зустрічним позовом обґрунтовував тим, що це житло, в якому він фактично проживає та яке зареєстроване за ним, а гаражного боксу № НОМЕР_4 - необхідністю використання його для здійснення підприємницької діяльності, на підтвердження чого посилався на подані ним документи, зокрема податкову декларацію.

Заявою про збільшення позовних вимог від 10 липня 2025 року, поданою в порядку статті 49 ЦПК України, позивач за зустрічним позовом збільшив розмір майнової вимоги про стягнення компенсації різниці вартості майна з 133 772,68 грн до 439 944,09 грн, посилаючись на те, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, а належними та допустимими доказами вартості спірного майна є виключно звіти про оцінку, складені уповноваженими спеціалістами у визначеному законодавством порядку.

Розрахунок компенсації позивач за зустрічним позовом обґрунтовував тим, що вартість майна, яке підлягає виділенню йому, становить 5 940 111,83 грн, а вартість майна, яке підлягає виділенню відповідачці за зустрічним позовом, - 6 820 000,00 грн, у зв`язку з чим різниця у розмірі 879 888,17 грн підлягає компенсації у половинному розмірі.

Стислий виклад заперечень відповідача за зустрічним позовом

ОСОБА_1 подала відзив на зустрічний позов, у якому зазначила, що визнає факт набуття за спільні кошти подружжя під час шлюбу: квартири АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_3, гаража у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві та транспортного засобу VOLVO XC60, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 . Таким чином, спір стосується не складу спільного майна, а способу його поділу та вартості окремих об`єктів.

Заперечуючи проти виділення гаражного боксу № НОМЕР_4 позивачу за зустрічним позовом, ОСОБА_1 зазначала, що необхідність цього гаража для нього належними доказами не підтверджена, а сам гараж розташований поблизу місця її фактичного проживання ( АДРЕСА_9 ) та необхідний їй для розміщення транспортного засобу VOLVO XC60, право власності на який визнається самим позивачем за зустрічним позовом.

Щодо вартості окремих об`єктів ОСОБА_1 не погоджувалася з наведеною позивачем за зустрічним позовом оцінкою квартири АДРЕСА_12 та автомобіля VOLVO XC60, вважаючи ці суми завищеними. На обґрунтування вона посилалася на Звіт про незалежну оцінку квартири, відповідно до якого її ринкова вартість станом на 21 січня 2025 року становить 1 660 000,00 грн, та на Звіт про незалежну оцінку колісного транспортного засобу, відповідно до якого оціночна вартість КТЗ, аналогічного VOLVO XC60, VIN: НОМЕР_3 , станом на 16 січня 2025 року становить 602 794,00 грн.

Заперечуючи проти заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на частину другу статті 83 ЦПК України та зазначала, що позивач за зустрічним позовом позбавлений права подавати докази щодо обставин, яких не зазначав у зустрічній позовній заяві. За її твердженням, заява фактично змінює позицію щодо вартості майна, яке залишається за позивачем за зустрічним позовом, а саме зменшує вартість квартири НОМЕР_10 з 6 342 812,56 грн до 5 900 000,00 грн та вартість гаражного боксу № НОМЕР_4 з 41 420,56 грн до 40 111,83 грн. Також вона зазначала, що суб`єкт оціночної діяльності, який склав подані позивачем за зустрічним позовом звіти, знаходиться у місті Ужгород, тоді як об`єкти оцінки розташовані у місті Києві, у зв`язку з чим ознайомлення з об`єктами оцінки не відбувалося. На її думку, належним і допустимим доказом вартості є електронна довідка про оціночну вартість, порядок формування якої визначено Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв Сергій Олександрович.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 січня 2025 року прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.09.2026, після судових дебатів, суд, керуючись положеннями статті 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 28.09.2026.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом установлено, що 07 червня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Виконкомом Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, актовий запис № 07.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року у справі № 752/19216/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

За час перебування сторін у шлюбі ними було набуто таке майно:

-квартира АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37523774, зареєстрована за ОСОБА_1 (свідоцтво про право власності видане 30 липня 2012 року на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 19 липня 2012 року № 1087-С/КІ);

-квартира АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1173201880000, зареєстрована за ОСОБА_2 (право власності зареєстровано 09 лютого 2017 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав серії та номер 11836/РН-К, виданого 01 вересня 2015 року, довідки серії та номер Ф/3279, виданої 24 жовтня 2016 року, та акту прийому-передачі майнових прав від 20 січня 2017 року);

-квартира АДРЕСА_14 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12662344, зареєстрована за ОСОБА_2 (право власності зареєстровано 22 листопада 2005 року на підставі договору купівлі-продажу від 22 листопада 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С., реєстровий № 4697);

-гаражний бокс № НОМЕР_4 , загальною площею 30,20 кв.м, розташований у гаражно- будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 98077480000, зареєстрований за ОСОБА_1 (свідоцтво про право власності серії та номер НОМЕР_7 , видане 05 липня 2013 року, номер запису про право власності 1542831);

-транспортний засіб VOLVO XC60, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрований за ОСОБА_2 13 серпня 2020 року.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Частиною третьою статті 368 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Реєстрація права на майно, придбане під час шлюбу, лише на ім`я одного з подружжя не спростовує цієї презумпції. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 405/2391/15-ц та від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Відповідно до статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно зі статтею 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до абзацу першого пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц.

Відповідно до пунктів 23, 24 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Як установлено судом, сторони не дійшли згоди лише щодо поділу гаражного боксу № НОМЕР_4 , загальною площею 30,20 кв.м, розташованого у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві, а також щодо вартості майна, яке підлягає поділу.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору та цього Закону. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і засвідчується печаткою суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658, якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об`єкта.

Отже, електронна довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості, яка формується модулем електронного визначення оціночної вартості на підставі даних, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку, має похідний характер щодо звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності.

Суд зазначає, що надані сторонами документи щодо вартості майна суттєво різняться між собою, при цьому кожна зі сторін у різних процесуальних документах посилалася то на довідки про оціночну вартість, то на звіти про оцінку, залежно від того, яке значення вартості було для неї сприятливішим.

На підтвердження вартості спірного майна сторонами подано звіти про оцінку майна, складені суб`єктами оціночної діяльності за договорами із сторонами, а саме:

- Звіт про оцінку квартири АДРЕСА_2 , складений станом на 04 лютого 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 4 300 000,00 грн;

- Звіт про оцінку квартири АДРЕСА_1 , складений станом на 04 лютого 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 5 900 000,00 грн;

- Звіт про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_3 , складений станом на 21 січня 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 1 660 000,00 грн без ПДВ;

- Звіт про оцінку нежилого приміщення (гаражу) - гаражного боксу № НОМЕР_4 у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві, складений станом на 06 березня 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 40 111,83 грн;

- Звіт про оцінку легкового автомобіля (універсал-В) VOLVO XC60, державний номерний знак НОМЕР_5 , 2014 року випуску, складений станом на 04 лютого 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 860 000,00 грн;

- Звіт про незалежну оцінку колісного транспортного засобу, складений станом на 16 січня 2025 року, відповідно до якого оціночна вартість КТЗ, загального легкового універсалу-В, аналогічного VOLVO XC60, VIN: НОМЕР_3 , становить 602 794,00 грн з ПДВ.

Оцінюючи зазначені докази, суд зазначає таке.

Сторонами не заявлено клопотань про призначення судової експертизи з метою визначення дійсної ринкової вартості спірного майна, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості самостійно визначити ринкову вартість об`єктів оцінки шляхом проведення експертного дослідження.

Разом з тим суд не вбачає підстав для надання переваги виключно звітам однієї зі сторін, оскільки обидві сторони в різних процесуальних документах заперечували проти оцінок, на які посилалася інша сторона, у тому числі тих, які були складені тими самими суб`єктами оціночної діяльності, на звіти яких вони самі посилалися щодо інших об`єктів оцінки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при визначенні вартості майна, яке підлягає поділу, слід виходити з вартості, визначеної на підставі звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності, оскільки саме такі звіти відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» містять висновки про вартість майна та підтверджують виконані процедури з оцінки майна, тоді як електронні довідки про оціночну вартість мають похідний характер та відображають результат автоматичного визначення оціночної вартості.

Таким чином, вартість майна, яке підлягає поділу, суд визначає у таких розмірах:

- квартира АДРЕСА_2 - 4 300 000,00 грн;

- квартира АДРЕСА_1 - 5 900 000,00 грн;

- квартира АДРЕСА_3 - 1 660 000,00 грн;

- гаражний бокс № НОМЕР_4 у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві - 40 111,83 грн;

- транспортний засіб VOLVO XC60, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_5 - 860 000,00 грн.

Загальна вартість майна, яке підлягає поділу, становить 12 760 111,83 грн.

Вирішуючи питання про спосіб поділу майна, суд враховує таке.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), при поділі спільного сумісного майна подружжя суд може відступити від засади рівності часток подружжя, якщо цього вимагають інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що мають істотне значення.

Суд бере до уваги, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 , право власності на неї він зареєстрував 09 лютого 2017 року, і обидві сторони просили виділити цю квартиру саме ОСОБА_2 .

Щодо квартири АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 та транспортного засобу VOLVO XC60, 2014 року випуску, суд враховує, що обидві сторони просили виділити це майно ОСОБА_1 .

Щодо гаражного боксу № НОМЕР_4 у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві суд зазначає, що цей об`єкт просили виділити собі обидві сторони. Суд бере до уваги, що вказаний гаражний бокс зареєстрований за ОСОБА_1 , розташований поблизу місця її фактичного проживання ( АДРЕСА_9 ), та що позивачка за первісним позовом наполягала на тому, що цей гараж необхідний їй для розміщення транспортного засобу VOLVO XC60, право власності на який вона просить визнати за собою. Разом з тим позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами наявності в нього істотного інтересу у збереженні цього гаража за собою, зокрема не довів необхідності використання його для здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доцільність виділення гаражного боксу № НОМЕР_4 у гаражно- будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку про такий поділ спільного сумісного майна подружжя:

-виділити ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5 , вартістю 5 900 000,00 грн;

- виділити ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_15 , вартістю 4 300 000,00 грн; квартиру АДРЕСА_14 , вартістю 1 660 000,00 грн; гаражний бокс № НОМЕР_4 , загальною площею 30,20 кв.м, у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві, вартістю 40 111,83 грн; транспортний засіб VOLVO XC60, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 860 000,00 грн.

Загальна вартість майна, що виділяється ОСОБА_1 , становить 6 860 111,83 грн.

Вартість майна, що виділяється ОСОБА_2 (5 900 000,00 грн), є меншою за вартість майна, що виділяється ОСОБА_1 (6 860 111,83 грн), на 960 111,83 грн.

Відповідно до принципу рівності часток подружжя, встановленого статтею 70 СК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація різниці вартості майна у розмірі 480 055,92 грн (960 111,83 грн / 2).

Розмір компенсації, заявлений ОСОБА_2 у заяві про збільшення позовних вимог (439 944,09 грн), є меншим за розрахований судом, а тому, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, встановлений частиною першою статті 13 ЦПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, суд задовольняє зустрічну позовну вимогу про стягнення компенсації у заявленому позивачем за зустрічним позовом розмірі.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - у частині виділення ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_1 компенсації різниці вартості майна у розмірі 439 944,09 грн, а в частині виділення ОСОБА_2 гаражного боксу № НОМЕР_4 у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» - відмові, оскільки цей об`єкт виділяється ОСОБА_1 .

Первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у частині виділення ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 , гаражного боксу № НОМЕР_4 у гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 у місті Києві та транспортного засобу VOLVO XC60, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_5 .

Первісна позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації різниці вартості майна у розмірі 159 448,52 грн задоволенню не підлягає, оскільки вартість майна, виділеного ОСОБА_1 , є більшою за вартість майна, виділеного ОСОБА_2 , а відтак обов`язок з виплати компенсації різниці вартості майна покладається саме на ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про стягнення вартості гаража № НОМЕР_6 в Автокооперативі №29 ( в місті Чернігів, вул. П`ятницька, 131) суд зазначає таке.

Згідно з частиною третьою статті 206 ЦПК України якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки позивачка за первісним позовом у судовому засіданні 25 вересня 2026 року відмовилася від позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на її користь вартості гаража № НОМЕР_6 в Автокооперативі №29 ( в місті Чернігів, вул. П`ятницька, 131), і ця відмова не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині цієї позовної вимоги.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом установлено, що позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн, що підтверджується квитанцією ID 4370-9276-3069-3924 від 01.10.2024, а позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 15 140,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5МХС-Н339-6РМ5-7760 від 30.12.2024.

Отже, судові витрати, понесені сторонами, документально підтверджені.

Оскільки первісний позов задоволено частково, а зустрічний позов задоволено частково, судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна первісного позову становить 7 019 560,35 грн, з яких задоволено позовні вимоги на суму 6 860 111,83 грн, що становить 97,73 відсотка заявлених вимог.

Ціна зустрічного позову становить 6 380 055,92 грн, з яких задоволено позовні вимоги на суму 6 339 944,09 грн, що становить 99,37 відсотка заявлених вимог.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8877,66 грн, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - судовий збір у розмірі 15 044,81 грн.

З урахуванням взаємного характеру зобов`язань сторін зі сплати судового збору, керуючись положенням частини десятої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6167,15 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_5 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на праві приватної власності:

- квартиру АДРЕСА_15 ;

- квартиру АДРЕСА_14 ;

- гаражний бокс № НОМЕР_4, загальною площею 30,20 кв.м., який розташований в гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 в місті Києві ;

- автомобіль легковий універсал-В, VOLVO XC60, VIN: НОМЕР_3 , 2014 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) компенсацію різниці вартості майна у розмірі 439 944 (чотириста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 09 копійок.

У задоволенні первісної позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації різниці вартості майна у розмірі 159 448,52 грн - відмовити.

Провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1/2 вартості гаража № НОМЕР_6 в Автокооперативі №29 ( в місті Чернігів, вул. П`ятницька, 131) закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови судом.

У задоволенні зустрічної позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання за ним права особистої приватної власності на гаражний бокс № НОМЕР_4 , загальною площею 30,20 кв.м., який розташований в гаражно-будівельному кооперативі «Киянка» по вулиці Академіка Заболотного, 5 в місті Києві - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач (за первісним позовом): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_9 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач (за первісним позовом): ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_16 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 28.09.2026

Суддя: С.О. Чекулаєв

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2025 Ухвала № 130538738 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
24.04.2025 Ухвала № 127429521 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
24.04.2025 Ухвала № 127217427 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
08.01.2025 Ухвала № 124305964 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
14.10.2024 Ухвала № 123683379 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва