Справа №:755/11022/26
Провадження №: 2-а/755/688/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" вересня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № Б/2177 від 19 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , діючи через представника - адвоката Савулій Віктора Олександровича, звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № Б/2177 від 19 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2026 року вищевказаний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше, ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.
13 серпня 2026 року (вх. № 52386) представником позивача - адвокатом Савулієм Віктором Олександровичем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в яких наведено позицію представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та дотримання вимог частини 2 статті 286 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас згідно з положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Водночас термін «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Наведене дає підстави стверджувати, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, й такий строк, у разі його пропуску, може бути поновлений лише з поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення винесено 19 січня 2025 року, тоді як із позовною заявою позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» 08 липня 2026 року.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо 24 лютого 2026 року після відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання та накладення в його межах арешту на банківські рахунки.
Водночас оцінюючи наведені позивачем доводи, суд виходить із того, що саме по собі посилання на блокування банківських рахунків державним виконавцем не є достатнім для висновку про те, що саме 24 лютого 2026 року позивач дізнався про винесення оскаржуваної постанови, оскільки на підтвердження таких обставин позивачем не надано належних та допустимих доказів.
Відтак, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували як дату фактичного отримання відомостей про існування оскаржуваної постанови, так і наявність об`єктивних та непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави, зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними, а тому позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 160-161,171, 248, 256, 286, 292-295 КАС України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № Б/2177 від 19 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: