Справа № 293/469/26 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М.
Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Яресько Лідія Віталіївна
на заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Збаражського О. М. у селищі Черняхів, повний текст судового рішення складений 23 червня 2026 року,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
УСТАНОВИВ
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1.03 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2.Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі також ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102921301. Відповідно до умов договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн, а відповідач - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі в порядку і строки, визначені договором.
3.Позивач зазначав, що кредитний договір укладений в електронній формі шляхом підписання електронним цифровим підписом зі сторони первісного кредитора та одноразовим ідентифікатором зі сторони відповідача, а кредитні кошти перераховані на банківську картку відповідача згідно з платіжним дорученням №84085428 від 03 березня 2024 року.
4.25 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №109-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №102921301 від 03 березня 2024 року.
5.Позивач посилався на те, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 13 704,10 грн, з яких: 4 300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 404,10 грн заборгованість за процентами.
6.Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №102921301 від 03 березня 2024 року в сумі 13 704,10 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
7.18 червня 2026 року Черняхівський районний суд Житомирської області ухвалив заочне рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
8.Рішення мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №102921301 від 03 березня 2024 року.
9.Суд першої інстанції виходив із того, що надана позивачем копія платіжного доручення №84085428 від 03 березня 2024 року не підтверджує факту зарахування кредитних коштів на банківський рахунок або платіжну картку відповідача, оскільки не містить усіх необхідних реквізитів первинного документа та не дає можливості встановити належність зазначеної у ньому банківської картки ОСОБА_1 .
10.Також суд зазначив, що подана позивачем виписка з особового рахунку за кредитним договором складена самим позивачем, а тому за відсутності первинних документів, на підставі яких вона сформована, не може бути самостійним доказом надання кредиту та наявності заборгованості.
11.З огляду на недоведеність заявлених позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
12.Позивач не погодився із заочним рішенням суду першої інстанції та 06 липня 2026 року подав апеляційну скаргу через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» до Житомирського апеляційного суду.
13.В апеляційній скарзі позивач просить скасувати заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
14.Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
15.Позивач зазначає, що 03 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 належним чином укладено електронний договір про споживчий кредит №102921301, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
16.На думку позивача, суд першої інстанції безпідставно поставив під сумнів факт видачі кредиту відповідачу, оскільки платіжне доручення №84085428 від 03 березня 2024 року містить необхідні відомості про суму платежу, призначення платежу, номер кредитного договору та частково відображений номер банківської картки.
17.Також позивач посилається на те, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є небанківськими фінансовими установами, не здійснюють відкриття і обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, а тому не мають можливості самостійно сформувати або надати виписку з карткового рахунку відповідача.
18.Крім того, позивач вважає, що відповідач не надав суду доказів того, що спірні кредитні кошти не були зараховані на його банківську картку або що зазначена у договорі банківська картка йому не належить.
19.В апеляційній скарзі позивач також заявив клопотання про витребування у АТ «Ощадбанк» інформацію щодо перерахування 03 березня 2024 року ТОВ «Мілоан» на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №84085428, а також інформації про те, чи була емітована вказана банківська картка на ім`я ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
20.Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
21.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи № 293/469/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.
22.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року та витребувано матеріали справи №293/469/26.
23.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 липня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
24.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.
Мотивувальна частина
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
25.03 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 102921301 в електронній формі, що підтверджується копією договору про споживчий кредит № 102921301 від 03 березня 2024 року.
26.За умовами кредитного договору позичальник отримує кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 105 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів у порядку, визначеному договором, що підтверджується пунктами 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, 1.5 кредитного договору.
27.Пільговий період користування кредитом визначений тривалістю 15 днів, а поточний період 90 днів, із датою остаточного повернення кредиту 16 червня 2024 року, що підтверджується умовами кредитного договору (пункти 1.3, 1.4 договору).
28. ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання одноразового ідентифікатора 339170, що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію та зазначенням одноразового ідентифікатором на тексті договору. Згідно вказаної довідки та договору договір підписаний відповідачем 03 березня 2024 року о 11:38:29 одноразовим ідентифікатором, який відправлений на номер телефону НОМЕР_2 .
29.Позичальник під час оформлення кредиту зазначив свої анкетні дані, контактний номер телефону, електронну адресу та інші відомості, що підтверджується анкетою-заявою на кредит № 102921301 від 03 березня 2024 року.
30.ТОВ «Мілоан» оформило платіжну інструкцію № 84085428 від 03 березня 2024 року на суму 5 000,00 грн із призначенням платежу «кошти згідно договору 102921301», що підтверджується копією платіжної інструкції.
31.Водночас у матеріалах справи відсутня банківська виписка або інший документ банківської установи, який підтверджує фактичне зарахування 03 березня 2024 року кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн на картковий рахунок відповідача, відкритий у банківській установі.
32.Позивач надав виписку з особового рахунку за кредитним договором № 102921301 у якій відображено нарахування платежів, часткове погашення та визначено загальний розмір заборгованості, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.
33.Згідно з поданим позивачем розрахунком, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором № 102921301 визначена у розмірі 13 704,10 грн, з яких: 4 300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 404,10 грн заборгованість за процентами.
34.25 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, що підтверджується копією договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року.
35.Право вимоги за кредитним договором № 102921301 від 03 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 включено до реєстру боржників, переданого за договором відступлення прав вимоги, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року.
36.ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зверталося до відповідача з претензією про погашення заборгованості за кредитним договором № 102921301, що підтверджується копією претензії від 12 серпня 2025 року.
Позиція апеляційного суду
37.Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
38.Апеляційний суд вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.
Оцінка висновків суду першої інстанції
39. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом (частини перша п`ята статті 263 ЦПК України).
40.Апеляційний суд уважає, що оскаржене судове рішення в межах апеляційного перегляду зазначеним вимогам відповідає та робить такі висновки.
41.Спірні правовідносини сторін є договірними та виникли на підставі кредитного договору щодо неналежного виконання позичальником зобов`язань повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
42.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами факт надання кредиту відповідачу. Суд апеляційної інстанції з таким висновком погоджується.
43.Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
44.Згідно зі статтями 76, 77, 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
45.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
46.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину лише тому, що інша сторона її не спростувала. Обставина має бути доведена стороною, яка на неї посилається, таким чином, щоб висновок про її існування з урахуванням поданих доказів був більш вірогідним, ніж протилежний.
47.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
48.Отже, кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним із моменту досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов, однак сам факт укладення такого договору не свідчить про належне виконання кредитодавцем свого обов`язку з фактичного надання позичальнику кредитних коштів.
49.Обов`язок позичальника повернути кредитні кошти та сплатити проценти є кореспондуючим обов`язку кредитодавця надати такі кошти. Тому саме позивач, який вимагає стягнення кредитної заборгованості, повинен довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт фактичного надання кредитних коштів відповідачу.
50.У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №755/2284/16-ц викладено висновок про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
51.Подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц та від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, у яких Верховний Суд виходив із того, що первинні документи, зокрема банківські виписки, можуть підтверджувати рух коштів за відповідним рахунком, наявність заборгованості та її розмір.
52.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язаний надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а тому саме кредитодавець має довести факт виконання цього обов`язку.
53.Отже, сам факт оформлення електронного кредитного договору, складення кредитором розрахунку заборгованості та включення відповідача до реєстру боржників за договором відступлення права вимоги не звільняє позивача від обов`язку довести первинну обставину - фактичне надання відповідачу кредитних коштів.
54.48. У цій справі на підтвердження факту надання відповідачу кредиту позивач надав копію платіжного доручення №84085428 від 03 березня 2024 року.
55.Разом із тим суд першої інстанції правильно виходив з того, що саме по собі це платіжне доручення не є належним та достовірним доказом факту надання кредитних коштів відповідачу шляхом зарахування на його банківський рахунок (банківську картку).
56.З наданого платіжного доручення неможливо встановити, що банківська картка № НОМЕР_1 належала ОСОБА_1 на момент здійснення переказу, а також неможливо перевірити факт фактичного зарахування 5 000,00 грн на рахунок, відкритий для обслуговування цієї картки.
57.Матеріали справи не містять банківської виписки, довідки банку, інформації надавача платіжних послуг або іншого первинного документа, який би підтверджував рух коштів за відповідним рахунком та їх зарахування відповідачу.
58.Виписка з особового рахунку за кредитним договором та розрахунок заборгованості складені самим кредитором і мають односторонній характер, оскільки відображені в них відомості сформовані без участі відповідача. Саме по собі складення кредитором таких документів не підтверджує достовірності зазначених у них відомостей та факту фактичного отримання відповідачем кредитних коштів. Тому зазначені документи підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, які мають підтверджувати факт перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів.
59.Договір відступлення права вимоги та витяг із реєстру боржників також не підтверджують факту надання відповідачу кредиту, оскільки такі документи можуть свідчити лише про заявлений перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, але не доводять первинної обставини реального виконання ТОВ «Мілоан» свого обов`язку з надання кредитних коштів ОСОБА_1 .
60.Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності належних і допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів вимоги про стягнення тіла кредиту, процентів та інших платежів не можуть бути визнані обґрунтованими.
Щодо клопотання про витребування доказів
61.В апеляційній скарзі позивач заявив клопотання про витребування в АТ «Ощадбанк» інформації щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на неї 03 березня 2024 року грошових коштів у сумі 5 000,00 грн.
62.Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
63.Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, який не має можливості самостійно подати доказ, має право заявити клопотання про його витребування судом у строки, встановлені цим Кодексом, із зазначенням, який саме доказ витребовується, які обставини він може підтвердити, підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, заходів, яких особа вжила для самостійного отримання доказу, та причин неможливості його самостійного отримання.
64.Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом 03 квітня 2026 року, а заочне рішення ухвалено 18 червня 2026 року. Отже, позивач мав процесуальну можливість до ухвалення рішення судом першої інстанції заявити відповідне клопотання про витребування доказів у зв`язку з неможливістю самостійно отримати інформацію, яка становить банківську таємницю.
65.Належних доказів того, що позивач не мав можливості заявити таке клопотання в суді першої інстанції з причин, які об`єктивно не залежали від нього, матеріали справи не містять.
66.Подане в апеляційній скарзі клопотання фактично спрямоване на збирання в суді апеляційної інстанції доказів на підтвердження ключової обставини позову, яка повинна була бути доведена позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
67.За таких обставин підстав для витребування нових доказів судом апеляційної інстанції немає.
Оцінка аргументів, викладених в апеляційній скарзі
68.Доводи апеляційної скарги про належне укладення кредитного договору в електронній формі не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову не з підстав недоведеності факту укладення електронного договору як такого, а з підстав недоведеності факту реального надання відповідачу кредитних коштів.
69.Саме по собі підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором не підтверджує фактичного зарахування грошових коштів на банківський рахунок або платіжну картку відповідача.
70.Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач як небанківська фінансова установа не має можливості самостійно отримати банківську виписку за рахунком відповідача, не спростовує обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог. Неможливість самостійного отримання відповідного доказу не позбавляє позивача права звернутися до суду з клопотанням про його витребування, якщо такий доказ має істотне значення для підтвердження заявлених вимог.
71.Якщо позивач вважав, що відповідна інформація становить банківську таємницю та може бути отримана лише на підставі судового рішення, він мав право своєчасно заявити перед судом першої інстанції клопотання про витребування таких доказів.
72.Посилання позивача на те, що відповідач не надав доказів відсутності зарахування коштів або доказів неналежності йому банківської картки, не заслуговують на увагу, оскільки такий підхід фактично перекладає на відповідача обов`язок доводити відсутність обставин, які повинен довести позивач.
73.Відповідно до принципу змагальності саме позивач повинен довести факт надання кредиту, розмір заборгованості та підстави для її стягнення. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущенні про те, що кошти були отримані відповідачем лише тому, що відповідач не спростував цієї обставини.
74.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину лише тому, що інша сторона її не спростувала. Обставина має бути доведена стороною, яка на неї посилається, таким чином, щоб висновок про її існування з урахуванням поданих доказів був більш вірогідним, ніж протилежний.
75.Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та не містять обставин, які б спростовували правильність висновку суду про недоведеність факту надання відповідачу кредитних коштів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
76.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
77.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
78.З огляду на викладені у цій постанові мотиви апеляційний суд дійшов висновку, що заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року є законним і обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права.
79.Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги не встановлені, тому апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належить залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
80. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
81. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, новий розподіл судових витрат не здійснюється.
82.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
УХВАЛИВ
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Яресько Лідія Віталіївна, залишити без задоволення.
2. Заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року у справі №293/469/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді:
О. О. Бондар (суддя-доповідач)
А. М. Шевчук
Т. М. Павицька
Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.