ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/4339/25 Номер провадження 22-ц/814/1686/26 Головуючий у 1-й інстанції Просіна Я. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Сергій Миколайович, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 659356447 від 21 серпня 2023 року в розмірі 38 799,92 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що 21 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ - «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 659356447 на суму 8 100,00 грн.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора XWQS-9879.
Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 8 100,00 грн 21 серпня 2023 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №253 від 10 жовтня 2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу №31/0724-01.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №2 від 31 липня 2024 року, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги.
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 08 липня 2025 року за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38799,92 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08 липня 2025 року, до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу.
При цьому, право вимоги за Кредитним договором відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладання Кредитного договору.
ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 38 799,92 грн, яка складається із 8 100,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 30 699,92 грн заборгованості за процентами.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за укладеним договором, ТОВ «ФК «ЕЙС» просило стягнути заборгованість у судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором від 21 серпня 2023 року № 659356447 у розмірі 38 799,92 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.
Зауважує, що позивач не надав доказів переходу права вимоги за договором укладеним з відповідачем.
Вказує, що відсотки нараховані за межами строку дії кредитного договору, а їх розмір є несправедливим та неспіввісним розміру отриманого кредиту.
Крім того, вказує, що витрати на правничу допомогу не відповідають критерію реальності, необхідності та дійсності, а також критерію розумності.
Звертає увагу, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого розміру понесених витрат на правничу допомогу.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, як законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване.
Вказує, що на підтвердження заявлених позовних витрат позивач надав докази на підтвердження укладення кредитного договору, умови якого були погоджені сторонами, надання відповідачу коштів на його виконання, розрахунок заборгованості підтверджує часткове виконання відповідачем умов договору, а саме його пролонгацію.
Також вказує, що матеріали справи містять докази переходу права вимоги до позивача за кредитним договором, оскільки договори факторингу неодноразово продовжувалися додатковими угодами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги, що ціна позову становить 38 799,92 грн та, зважаючи на положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 659356447. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора (а.с. 12-27).
Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до пункту 3.1 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 17 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому пунктом 3.2 договору.
Сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Згідно з пункту 3.3 договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3 015,00 грн.
Згідно з пунктом 7.4 договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (пункт 7.4.1);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (пункт 7.4.2).
Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (пункт 8.2).
Цей договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором XWQS-9879.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору від 21 серпня 2023 року № 659356447: тип кредиту кредитна лінія; сума/ліміт кредиту 8 100,00 грн; строк кредитування до 1857 днів (дисконтний період 17 днів з можливістю продовження); спосіб та строк надання кредиту цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів; процентна ставка, процентів річних: дисконтна процентна ставка 3,65% - 766,50%, індивідуальна процентна ставка 383,25% - 766,50%, базова процентна ставка 766,50%; після закінчення дисконтного періоду 1087,70%; тип процентної ставки фіксована (а.с. 22-23).
ОСОБА_1 подав до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронну заявку на отримання грошових коштів у кредит, де відобразив свої особисті дані, зокрема, номер картки для отримання коштів (а.с. 28).
Згідно з копією платіжного доручення від 21 серпня 2023 року підтверджується, що здійснено переказ грошових коштів у розмірі 8 100,00 грн, платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач ОСОБА_1 , переказ коштів відповідно до договору від 21 серпня 2023 року № 659356447, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 46).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»: позичальник ОСОБА_1 ; сума кредиту 8 100,00 грн; строк кредитування 17; процентна ставка 2,10% в день. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор: XWQS-9879; ідентифікатор відправлено позичальнику: 21 серпня 2023 року о 22:33:54 год; номер телефону: НОМЕР_2 ; ідентифікатор введено позичальником: 21 серпня 2023 року о 22:34:25 год; перерахування грошових коштів позичальнику: 21 серпня 2023 року о 22:34:42 год (а.с. 36).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 55-58).
Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу згідно з умовами цього договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року (пункт 8.2).
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 60).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, згідно з якою договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 викладено у новій редакції, а його дію продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с. 61-64).
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с. 66).
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с. 66).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 67).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 10 жовтня 2023 року № 253 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором у загальному розмірі 18 041,24 грн, з яких 8 100,00 грн - тіло кредиту; 9 941,24 грн заборгованість за процентами (а.с. 68).
Отже, за умовами договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 та додаткових угод до нього ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором.
31 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 31/0724-01 (а.с. 71-74).
Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу згідно з умовами цього договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 31 липня 2024 року № 2 до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором у загальному розмірі 38 799,92 грн, з яких 8 100,00 грн тіло кредиту; 30 699,92 грн заборгованість за процентами (а. с.76-77).
Отже, за умовами договору факторингу від 31 липня 2024 року № 31/0724-01 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором.
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором (а. с. 79-82).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 08 липня 2025 року № 08/07/25-Е до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором у загальному розмірі 38 799,92 грн, з яких 8 100,00 грн тіло кредиту; 30 699,92 грн заборгованість за процентами (а.с. 84-85).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 10 жовтня 2023 року, розмір заборгованості за тілом кредиту 8 100,0 грн, заборгованість за процентами 10 857,24 грн. Враховано сплачені відповідачем проценти у розмірі 5,00 грн 07 вересня 2023 року та 911,00 грн 02 жовтня 2023 року (а.с. 89).
Протягом періоду з 21 серпня 2023 року до 07 вересня 2023 року (17 днів) відповідачу нараховувались проценти за дисконтною ставкою по 170,10 грн в день.
Протягом наступного періоду з 11 вересня 2023 року до 10 жовтня 2023 року, тобто після закінчення дисконтного періоду, проценти нараховувались по 241,39 грн відповідно до пункту 8.4 договору.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» станом на 31 липня 2023 року розмір заборгованості складає 38 799,92 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 100,00 грн, заборгованість за процентами 30 699,92 грн (а.с. 90-91).
З відповідного розрахунку суд установив, що протягом періоду з 31 липня 2023 року до 11 жовтня 2023 року проценти нараховувались по 241,39 грн відповідно до пункту 8.4 договору.
Водночас заборгованість за договором ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ЕЙС» не нараховувалась.
Відповідно до виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунку за Кредитним договором від 21 серпня 2023 року № 659356447 підтверджується, що 21 серпня 2023 року боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно з Кредитним договором. Заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Кредитним договором складає 38 799,92 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 100,00 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 30 699,92 грн. Станом на 31 липня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором не погашена (а.с. 92).
Позиція апеляційного суду
Щодо переходу права вимоги до позивача
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
Згідно з положеннями статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В обґрунтування заявлених вимог, на підтвердження переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, позивач надає докази того, що між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до пункту 8.6 Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.
В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Тобто, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, строк його дії становив період з 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.
10 жовтня 2023 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №253 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 18 041,24 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу.
Суд першої інстанції правильно вказав, що право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, за формою, встановленою у відповідному додатку, а отже Право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 10 жовтня 2023 року, тобто після укладання Кредитного договору № 659356447 від 21 серпня 2023 року.
Згідно з умовами договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов`язувався передати фактору всі права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги. Це підтверджує факт відступлення прав вимоги, яке не обмежується виключно моментом укладення кредитного договору чи датою договору факторингу, а відбувається на підставі відповідного реєстру.
Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, до якого включено Кредитний договір №659356447 від 21 серпня 2023 року укладено 10 жовтня 2023 року, тобто через два місяці після укладення кредитного договору. Тобто, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало.
Реєстр прав вимоги, підписаний сторонами, містить всі необхідні дані (сума вимоги, боржник, дата переходу, підписи) він є достатнім доказом передачі права вимоги. Відповідно до статті 203 ЦК України, правочин є дійсним, якщо він відповідає волевиявленню сторін та не суперечить закону.
Інші договори факторингу мають аналогічні умови, що підтверджує право позивача на звернення з позовом.
Щодо розрахунку заборгованості
За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Учасники справи не заперечують, що 21 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 659356447.
З договору вбачається, що сторони погодили всі істотні умови, в тому числі і розмір кредиту, розмір відсотків за користування ним та строк кредитування.
Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з пункту 2.2. договору сума кредитного ліміту, вказана в пункті 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Відповідно до пункту 3.1 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 17 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому пунктом 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії на строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняться дата укладення договору щодо дати надання першого траншу за договором.
Сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:
Z = 30-(X-Y), де:
Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період;
Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з урахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду;
Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця).
При цьому, сторони узгоджують, що у випадку, якщо у Y > Х, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів (пункт 3.2 договору).
Згідно з пункту 3.3 договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3 015,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Відповідно до пункту 3.4 договору продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови, які застосовуються протягом усього строку дії цього договору зазначені в цьому договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема, строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, у тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією, спрямованою на застосування тих чи інших, передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору.
Згідно з пунктом 7.4 договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (пункт 7.4.1);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (пункт 7.4.2).
Відповідно до пункту 8.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежать від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується у порядку описаному нижче (пункт 8.2).
Відповідно до пункту 8.3 договору протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника зі сплати процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:
8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 07 вересня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 766,500 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,100 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним;
8.3.2 у разі, якщо позичальник вчинить описані в пункту 3.2 договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів за період з наступного дня після 07 вересня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 766,500 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,100 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно з пункту 8.4 договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Тобто твердження скаржника, що відсотки нараховані за межами строку дії кредитного договору, а їх розмір є несправедливим та неспіввісним розміру отриманого кредиту вже були предметом розгляду в суді першої інстанції і судом правильно вказано, що кредитним договором № 659356447 від 21 серпня 2023 року передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку, яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, а посилання апелянта, що відповідачу умови договору могли бути незрозумілими ґрунтується на припущеннях.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Із змісту частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Суд першої інстанції правильно вказав, що з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/25-01, укладеним між ТОВ «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копією додаткової угоди № 25770746514 до договору про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/25-01, укладеним між ТОВ «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копією свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копією акта прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року, відповідно до якого вартість послуг складає 7 000,00 грн (а. с. 46-52).
Тобто твердження скаржника, що адвокатом позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не надано жодних доказів, крім договору не ґрунтується на матеріалах справи.
Саме на сторону, яка подає клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а не на суд, покладено обов`язок доказування неспівмірності таких витрат.
Відповідачем не надано доказів неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу і обставин, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, суду не доведено.
Оцінивши надані докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат, врахувавши задоволення позовних вимог, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування позивачеві понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що заявлені вимоги в апеляційній скарзі не знайшли свого відображення в наявних у справі доказах. Розглядаючи спір між сторонами, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року - без змін.
Щодо судових витрат в частині судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Безсмертний Сергій Миколайович - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко