Справа № 134/1293/26
2/134/772/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 вересня 2026 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
16 липня 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14 грудня 2023 року у розмірі 41751,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 14 грудня 2023 року та, встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту № НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Пільговий період за карткою становить до 62 днів; пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних; базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1% на місяць (37,2%); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості - 6,2% на місяць (74,4%).
АТ «Універсал Банк» виконало свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто зобов`язання за вказаним Кредитним договором не виконав. У відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором становить понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення п. п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 03.04.2026 року Банк надіслав відповідачу повідомлення «пуш» (Push) про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14 грудня 2023 року становить 41751,01 грн, який складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі - 36894,86 грн, пені в розмірі - 4856,15 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк», тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за наданим кредитом в розмірі 41751,01 грн та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 17 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду 09 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.
Сторони в судове засідання, призначене на 28 вересня 2026 року, не з`явилися.
Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечував проти розгляду справи за його відсутності, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подавав. Про дату, час та місце судового розгляду відповідач повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Судові повістки повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 14 грудня 2023 року, встановивши мобільний додаток «Monobank», ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 14 грудня 2023 року.
Відповідно до змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Відповідач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого відповідач підтвердив і зобов`язався виконувати його умови.
Підписанням цього договору підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимогами чинного законодавства) та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, беззастережно погоджується, з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту за платіжною карткою № НОМЕР_1 , прив`язаною до поточного рахунку відповідача, натомість відповідач своєчасно не погашав заборгованість за кредитом та іншими витратами відповідно до умов договору, що потягло за собою прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів.
На підтвердження виконання АТ «Універсал Банк» своїх зобов`язань за цим договором до матеріалів справи долучено виписку з рахунку відповідача, яка містить відомості про подальший рух коштів за рахунком, зокрема про здійснення погашення кредитної заборгованості, сплату процентів за користування кредитом та окремих платежів протягом періоду користування кредитом.
Так, згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 07 червня 2026 року, заборгованість відповідача перед АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14 грудня 2023 року становить 41751,01 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі - 36894,86 грн, пені в розмірі - 4856,15 грн.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 11 зазначеного Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Частиною восьмою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції у порядку, визначеному цією статтею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи та повідомлення, пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані сторонами як докази у суді.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Одноразовий ідентифікатор являє собою алфавітно-цифрову послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та яка додається до інших електронних даних і надсилається іншій стороні договору.
Судом встановлено, що 14 грудня 2023 року відповідач через мобільний застосунок АТ «Універсал Банк» заповнив та подав заяву-анкету для отримання банківських послуг, у якій зазначено, що вона разом із Умовами та правилами обслуговування, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був ідентифікований у інформаційно-комунікаційній системі банку, ознайомився з умовами надання банківських послуг та підтвердив прийняття відповідних умов у встановленому банком електронному порядку.
Таким чином, наведені обставини у сукупності свідчать про вчинення сторонами дій, спрямованих на укладення договору про надання банківських послуг в електронній формі, а тому такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Водночас відповідно до частини першої статті 207 ЦК України зміст правочину може бути зафіксований, зокрема, в електронних документах та шляхом надсилання документів до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Отже, форма укладення договору сама по собі не є перешкодою для встановлення змісту договірних правовідносин та обсягу зобов`язань відповідача.
Суд при цьому оцінює подані позивачем електронні документи та відомості з інформаційно-комунікаційної системи банку у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема із випискою за рахунком та розрахунком заборгованості, на предмет підтвердження факту укладення договору, надання кредитних коштів, їх використання відповідачем та розміру непогашеної заборгованості.
відповідача прострочення зобов`язання зі сплати мінімального щомісячного платежу за договором перевищило 90 днів, у зв`язку з чим, відповідно до пунктів 5.16, 5.18, 5.19 розділу ІІ Умов, виникли передбачені договором правові наслідки, зокрема вся заборгованість за кредитом стала такою, що підлягає погашенню.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами гл. 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами гл. 71 ЦК України.
Ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
У разі прострочення повернення відповідної частини кредиту (якщо договором передбачено повернення кредиту частинами) позичальник зобов`язаний на вимогу кредитодавця повернути кредит у цілому та сплатити нараховані проценти.
За таких обставин суд доходить обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за Договором про надання банківських послуг «Monobank» (Кредитним договором) від 14 грудня 2023 року, а тому з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість за наданим кредитом в розмірі 36894,86 грн. Дана сума заборгованості, окрім того підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку.
Що стосується стягнення заборгованості за пенею в розмірі - 4856,15 грн, яку представник просить стягнути із відповідача на свою користь, то згідно вимог ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із змісту наданого розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг від 14 грудня 2023 року, укладеного із клієнтом ОСОБА_1 , судом встановлено, що нарахування пені у розмірі 4856,15 грн здійснено 07 червня 2026 року за 66 днів, які повністю припадають на період дії воєнного стану в Україні. У зв`язку з наведеним у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 4856,15 грн слід відмовити.
За таких обставин суд доходить обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за Договором про надання банківських послуг «Monobank» (Кредитним договором) від 14 грудня 2023 року, а тому з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 36894,86 грн, яка складається лише із загального залишку заборгованості за наданим кредитом в розмірі - 36894,86 грн, у зв`язку з чим позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № CF_148918 від 29 червня 2026 року.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково (88,37%), а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (41751,01 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2352,76 грн (3328 х 0,8 х 88,37%).
Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 509, 526, 549, 599, 610, 615, 629, 1048, 1050, 1054, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14 грудня 2023 року станом на 07 червня 2026 року в сумі 36894 (тридцять шість тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 86 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір в розмірі 2352 (дві тисячі триста п`ятдесят дві) гривні 76 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя