справа № 490/3956/26
провадження №2/489/2982/26
УХВАЛА
28 вересня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.
в присутності:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гірської Т.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень,
встановив:
В травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №28/к/тм від 05.02.2026 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.05.2026 справу передано за підсудністю на розгляд до Інгульського районного суду міста Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 справу передано судді Коваленку І.В.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
22.06.2026, після усунення недоліків, позивач продав до суду позовну заяву в новій редакції в якій збільшив позовні вимоги, доповнивши вимогою про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №73/к/тм від18.03.2026 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та просить постановити окрему ухвалу, яку направити до Головного управління Державної служби України х питань праці (Держпраці) у Миколаївській області та Окружної прокуратури міста Миколаєва для вжиття заходів належного правового реагування, проведення повного фінансово-кадрового аудиту медичної установи та перевірки фактів умисного приховування і невиплати відпрацьованого надурочного часу лінійних медичних працівників.
Ухвалою від 01.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Цією ухвалою задоволено клопотання позивача від 15.06.2026 про витребування у відповідача доказів, які на його думку мають значення для правильного вирішення спору та надання яких ним є неможливим.
22.07.2026, у поданій через систему «Електронний суд» заяві (клопотанні) про визнання відзиву відповідача безпечним доказом триваючого адміністративного мобінгу та переслідування працівника й розгляд справи у площинні статей 2-1, 2-2 КЗпП України, позивач заявив додаткову вимогу про визнання протиправним та скасування наказу №134/к/тр від 25.02.2026 про примусове кадрове переміщення та поновлення його на колишньому робочому місці у Відділенні № 1 за основною посадою та за сумісництвом.
11.08.2026 через систему «Електронний суд» позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просить:
- стягнути з відповідача на його користь загальну суму майнової заборгованості, не отриманого середнього заробітку, матеріальних збитків та матеріальної шкоди за період 2023 - 2026 (включаючи 10% за дезінфікуючі засоби -19913,31 грн., 15% за алергени - 29870,00 грн., преміальний фонд - 26913,31 грн., доплату за травень 2025 року пропорційна 55 годинам - 1517,14 грн, вимушені відпустки - 54000,00 грн., відшкодування витрат на БПР -2000,00 грн., трирічні витрати на обов`язкові медогляди - 4500,00 грн., та матеріальну шкоду за ушкодження здоров`я через гострий стрес -20000,00 грн.) у загальному розмірі 158517,19 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових зборів, витрат на поштовий зв`язок, інформаційно-технічне забезпечення та професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3456,31 грн.
11.08.2026 через систему «Електронний суд» позивач подав до суду заяву про зміну (доповнення) позовних вимог в якій просить:
- визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача №216/к/тм від10.08.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності парамедика ОСОБА_1 » як завідомо протиправний, винесений з повним пропусків строків дисциплінарного провадження та в умовах триваючого мобінгу.
07.09.2026 через систему «Електронний суд» позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову в якій просить об`єднати всі вимоги в один процес та визначити предметом судового розгляду встановлення факту тривалого системного мобінгу й оскарження незаконного звільнення;
- визнати більше 2-х років кадрових дій відповідача - а саме винесення трьох доган (накази №28/к/тм,№73/к/тм,№216/кт/тм), примусове переміщення (наказ №134/к/тр),збір доповідних записом (під судовий процес) працівників та фінальні накази про припинення трудового договору - фактом системного упередженого мобінгу та цькування працівника з інвалідністю та викривача порушень техніки безпеки та охорони (на підставі статей 2-1, 2-2 КЗпП України);
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №709/к/тр від 02.09.2026 про припинення трудового договору (звільнення) ОСОБА_1 з основної посади парамедика;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №710/к/тр від 02.09.2026 про припинення трудового договору за сумісництвом ОСОБА_1 з посади парамедика;
- поновити ОСОБА_1 на посаді фельдшера медицини невідкладних станів виїзної бригади (парамедика) відділення № 1 КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради за основною посадою та за сумісництвом з 02.09.2026;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення (02.09.2026) по день ухвалення судового рішення, виходячи з базового розрахунку середньомісячного заробітку в розмірі 13500,00 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі ціни позову майнового характеру - 161973,50 грн.;
- постановити відносно відповідача окрему ухвалу, яку негайно направити до Миколаївської окружної прокуратури для відкриття кримінального провадження за статтями 182,366,384 КК України щодо дій юрисконсульта Гірської Т.А., начальника відділу кадрів Смиронової О.А., старшого фельдшера ОСОБА_2 та парамедика ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 22.09.2026, участь в якому позивач приймав в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв`язку, заяви про збільшення предмета та підстав позову підтримав та просив їх об`єднати в одне провадження з раніше поданим позовом.
Представник відповідача проти прийняття до розгляду і об`єднання заяв позивача заперечувала.
Суд, вислухавши присутніх учасників справи та ознайомившись із матеріалами цивільної справи і поданими позивачем заявами, встановив наступне.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що цивільний позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме визнання протиправними та скасування наказів відповідача №28/к/тм від 05.02.2026 та №73/к/тм від 18.03.2026 про накладення дисциплінарних стягнень на позивача. При цьому, вимога щодо скасування наказу №73/к/тм від 18.03.2026 доповнена позивачем під час усуненні недоліків.
З такими підставами і предметом позову відкрито провадження у справі, розгляд якого відповідно до пункт 2 частини четвертої статті 19, пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Після відкриття провадження у справі, позивач до судового засідання надав декілька заяв про збільшення підстав та предмету позову, а саме про:
1) визнання протиправним та скасування наказу №134/к/тр від 25.02.2026 про його переміщення в інший структурний підрозділ відповідача та поновлення на попередньому місці роботи;
2) стягнення з відповідача майнової заборгованості, яка складається із не отриманого середнього заробітку, матеріальних збитків та матеріальної шкоди за період 2023 - 2026 (включаючи 10% за дезінфікуючі засоби -19913,31 грн., 15% за алергени - 29870,00 грн., преміальний фонд - 26913,31 грн., доплату за травень 2025 року пропорційна 55 годинам - 1517,14 грн, вимушені відпустки - 54000,00 грн., відшкодування витрат на БПР -2000,00 грн., трирічні витрати на обов`язкові медогляди - 4500,00 грн., та матеріальну шкоду за ушкодження здоров`я через гострий стрес -20000,00 грн.) у загальному розмірі 158517,19 грн. та 3456,31 грн. судових витрат;
3) визнання неправомірним та скасування наказу відповідача №216/к/тм від 10.08.2026 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
4) визнання протиправним та скасування наказу відповідача №709/к/тр від 02.09.2026 про припинення з ним трудового договору з основної посади парамедика;
5) визнання протиправним та скасування наказу відповідача №710/к/тр від 02.09.2026 про припинення з ним трудового договору за сумісництвом. з посади парамедика;
6) поновлення його на посаді фельдшера медицини невідкладних станів виїзної бригади (парамедика) відділення № 1 КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради за основною посадою та за сумісництвом з 02.09.2026;
7) стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення (02.09.2026) по день ухвалення судового рішення;
8) стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі ціни позову майнового характеру - 161973,50 грн.;
9) визнання дій відповідача - а саме винесення трьох доган (накази №28/к/тм,№73/к/тм,№216/кт/тм), примусове переміщення (наказ №134/к/тр),збір доповідних записом (під судовий процес) працівників та фінальні накази про припинення трудового договору - фактом системного упередженого мобінгу та цькування працівника з інвалідністю та викривача порушень техніки безпеки та охорони (на підставі статей 2-1, 2-2 КЗпП України).
При вирішенні заяв позивача про прийняття збільшення предмету та підстав позову і об`єднання в одне провадження суд виходить з наступного.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палат Верховного Суду у пунктах 59 - 64 постанови від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц (провадження №14-5цс23) вказала, що в разі надходження до суду заяви про зміну предмету або підстави позову суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 66, 67 наведеної вище постанови звернула увагу і на те, що згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 68 вказаної постанови виснувала, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
У даному випадку, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження порядку. Однак правила зміни предмету або підстав позову є ідентичні, як і при розгляді справи в порядку загального провадження, відмінність полягає лише в частині кінцевого моменту реалізації позивачем свого права на таку зміну.
Як встановлено судом, після уточнення і до відкриття провадження у справі, позивач заявив позов предметом якого є оспорювання двох наказів відповідача про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді доган, навівши в позові відповідні підстави на обґрунтування їх неправомірності .
У подальшому, позивач подав до суду декілька заяв про збільшення одночасно предмету і підстав позову, пред`явивши до відповідача нові позовні вимоги, які стосуються оплати його праці, неправомірності звільнення, відшкодування середнього заробітку та моральної шкоди, які просить об`єднати з прийнятим до розгляду позовом.
Отже, як слідує із заяв позивача він фактично пред`явив нові вимогами до відповідача, які виходять за межі предмету та підстав позову, що не відповідає процесуальному закону (статті 49 ЦПК України), яким не дозволено одночасне збільшення предмету і підстав позову, а також об`єднання (статті 188 ЦПК України) таких нових позовних вимог із зовсім іншими підставами з первісними вимогами позову, за яким уже відкрито провадження.
За такого, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяв позивача, за винятком оскарження наказу відповідача №216/к/тм від 10.08.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальної парамедика», так як розгляд такої вимоги є доцільним з іншими вимогами щодо оскарження дисциплінарних стягнень у вигляді доган, по яким судом відкрито провадження у справі, так як вони стосуються одного виду дисциплінарного стягнення.
Стосовно інших заяв, які направлені на одночасну зміну предмета і підстав позову, то в їх прийнятті та об`єднанні з первісними вимогами слід відмовити та повернути позивачу.
При цьому суд звертає увагу, що інші дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення позивача за прогул не пов`язані із дисциплінарними стягненнями у вигляді доган, а тому не є похідними від основних позовних вимог, за якими відкрито провадження.
Так як суд визнав за можливе прийняти до спільного розгляду з первісними вимогами вимогу про оскарження наказу №216/к/тм від 10.08.2026, але при вивченні матеріалів цивільної справи та відкриття провадження у справі встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги з оскарження наказів №73/к/тм від 18.03.2026 та №216/к/тм від 10.08.2026, які є немайновими вимогами та відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої, частини третьої статті 4 та частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягають оплаті судовим збором, у рахуванням подання позову через електронний суд, тому кожна окремо вимога підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1064,96 грн. (1331,20х 0,8).
Згідно матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (квитанція №9S62-722Y-833E від 29.04.2026).
Отже позивачу слід доплати судовий збір в сумі 1863,68 грн. (1064,96 х 3 - 1331,20).
Відповідно до частин одинадцятої, тринадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Так як матеріали справи не містять доказів звільнення позивача від сплати судового збору, позовна заява у частині неоплачених судовим збором вимог підлягає залишенню без руху із встановлення позивачу строку в п`ять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі не усунення виявлених недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява у вказаній частині підлягатиме залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 49, 188, 187, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Заяви ОСОБА_1 про зміну підстав та предмету позову і їх об`єднання з основними вимогами задовольнити частково.
Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 11.08.2026 про визнати неправомірним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради №216/к/тм від 10.08.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності парамедика ОСОБА_1 ».
У іншій частині заяв відмовити та роз`яснити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Позовну заяву в частині позовних вимог про визнання неправомірними та скасування наказів Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради №73/к/тм від 18.03.2026 та №216/к/тм від 10.08.2026 залишити без руху.
Встановити позивачу ОСОБА_1 строк в п`ять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме доплати судового збору в сумі 1863,68 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят три гривні 68 коп.), про що надати суду відповідні докази.
Роз`яснити, що у разі не усунення виявлених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява у вказаній частині підлягатиме залишенню без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення лише в частині повернення заяви. У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28.09.2026.
Суддя І.В.Коваленко