справа № 337/2902/26 провадження №2/489/3054/26
РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У травні 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Хортицького районного суду міста Запоріжжя, ухвалою якого від 08.05.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду міста Миколаєва, із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №7828167 в розмірі 16915,20 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 10.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі - ТОВ «Сіроко Фінанс») та відповідачем укладено в електронній формі договір позики № 7828167, відповідно до умов якого відповідну надано суму позики на умовах узгоджених цим договором.
20.02.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №20022026/4, на підставі якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за договором позики № 7828167 від 10.10.2025, позичальником по якому є відповідач.
Через невиконання відповідачем зобов`язань, на дату набуття позивачем права грошової вимоги по договору позики, утворилася заборгованість в розмірі 16915,20 грн., з яких 9365,20 грн. заборгованість по тілу кредиту, 29,00 грн. по відсоткам, 5000,00 грн. по процентам за понадстрокове користування сумою позики, 0,00 грн. за пенею та 2521,00 грн. комісією.
Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погасив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 22.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 10.10.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем укладено Договір позики №7828167, відповідно до якого відповідачу надано в позику грошові кошти в сумі 10000,00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 0,01 % в день строком на 30 днів (з 10.10.2025 по 08.11.2025) та сплатою комісії в розмірі 25,21 % від суми позики, що в грошовому виразі складає 2521,00 грн.
В свою чергу відповідач зобов`язався повернути суму позики та сплатити проценти за користування нею, а також виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Додатком № 1 до договору позики є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Договір позики та додаток до нього відповідачем підписані електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «ui23U4».
При заповненні реквізитів сторін договору відповідач вказала свій електронний платіжний засіб: НОМЕР_1 .
Успішне перерахування грошових коштів в розмірі 10000,00 грн. на платіжну картку відповідача за реквізитами № НОМЕР_1 підтверджено довідкою фінансового оператора ТОВ «Европейська платіжна система» від 13.06.2024 №КД-000052614.
Положення статті 31 Закону України «Про платіжні послуги» зобов`язують платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (частина 4 для платника, частина 5 для отримувача, а також частина 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.
Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні фіксувати факт здійснення господарської операції.
Ця норма не встановлює вичерпного переліку таких документів, а зосереджується на їхній суті.
У випадку перерахування коштів через платіжного оператора офіційний звіт платіжного оператора, що детально описує транзакцію (дату, час, суму та реквізити карткового рахунку позичальника, на який були зараховані кошти), є належним та допустимим первинним документом, що беззаперечно підтверджує факт перерахування грошових коштів позичальнику.
Таким чином звіт платіжного оператора ТОВ «Европейська платіжна система» про перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки відповідача є належним доказом виконання кредитором своїх зобов`язань.
20.02.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20022026/4, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги за договором позики №7828167.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу розмір заборгованості за договором позики №7828167 від 10.10.2025 на дату відступлення права грошової вимоги становить 16915,20 грн., з яких 9365,20 грн. заборгованість по тілу кредиту, 29,00 грн. по відсоткам, 5000,00 грн. по процентам за понадстрокове користування сумою позики, 0,00 грн. за пенею та 2521,00 грн. комісією.
Вказана заборгованість підтверджена розрахунком первісного кредитора, з якого вбачається, що відповідач 09.11.2025 здійснив два платежі на суму 529,00 грн. та 105,80 грн., які зараховані на погашення заборгованості по сумі позики.
Таким чином, порушення відповідачем зобов`язань за договором позики підтверджено розрахунком заборгованості первісного кредитора.
Правове обґрунтування та мотиви суду
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин третьої - шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Відповідно до статей 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем укладено договір позики в електронній формі, який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання договору позикодавець перерахував на банківський рахунок відповідача позику в сумі 10000,00 грн. та на виконання своїх зобов`язань відповідач здійснив два платежі, які були зараховані на часткове погашення суми позики.
У постанові від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц Верховний Суд дійшов висновку, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Таким чином, укладення договору позики у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», на підставі якого між сторонами такого договору виникли кредитні правовідносини, відповідає законодавству та волі сторін щодо свободи договору, а наявний у справі звіт платіжного оператора про успішний переказ є самодостатнім доказом виконання кредитором своїх зобов`язань.
Враховуючи доведення позивачем порушення відповідачем зобов`язань внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджена розрахунком первісного кредитора, який нічим не спростовано, та надавши оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в розмірі 16915,20 грн., як заявлено позивачем.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача позову підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 7828167 від 10.10.2025 в розмірі 16915,20 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 20 коп.), а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київська область, Броварський район, м.Бровари,вул.Лісова,2;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації (ВПО): АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 28.09.2026.
Суддя І.В.Коваленко