н\п 2-о/490/166/2026 Справа № 485/705/26
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м.Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романовій К.Т., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Снігурівська міська рада про встановлення факту родинних відносин,-
ВСТАНОВИВ:
В квітня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Максименко С.В., звернулася до Снігурівського районного суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Снігурівська міська рада Миколаївської області, в якій заявниця просить встановити факт її постійного проживання разом із померлою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 січня 2017 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . та допитати свідків.
Заявниця зазначає, що вона звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті матері, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку у зв`язку з тим, що вона не була зареєстрована разом з матір`ю на день її смерті.
Встановлення факту постійного проживання необхідне заявниці для отримання спадщини.
Ухвалою судді Снігурівського районного суду м.Миколаєва від 20.04.2026 року справу надіслано за підсудністю до Центрального районного суду м.Миколаєва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.
Ухвалою судді Гуденко О.А. від 15.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду та витребувано у Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Представник заявниці адвокатка Максименко С.В. надала заяву, в якій просить про розгляд справи без участі заявника та представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Заінтересована особа Снігурівська міська рада в судове засідання представника не направила, жодних заяв до суду не надходило.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, судом встанволено наступне.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 10 листопада 2023 року виданого Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №16, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями є донька - ОСОБА_1 , та син - ОСОБА_2 .
До матеріалів справи додано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 18 січня 1994 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності. Також це підтверджується доданим до матеріалів справи реєстраційним посвідченням ММБТІ № 1521 в реєстровій книзі №19 від 27 грудня 2002 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 дата повторної видачі 14 жовтня 2025 року, актовий запис №2, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати зазначено - ОСОБА_3 .
Заявниця звернулася до державного нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак під час оформлення спадкових прав їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори повідомила про те, що прийняти спадщину заявниця не зможе, оскільки вона не була зареєстрована із матір`ю на день її смерті.
На виконання ухвали суду від 15.05.2025 Снігурівська державна нотаріальна кантора надала відповідь від 29.07.2026 №551 /01-16, в якій зазначила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась, ніхто зі спадкоємців у встановлений строк з заявою про прийняття спадщини не звертався.
У минулому судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_4 пояснила, що заявниця є її сусідкою, яка проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 в м. Снігурівка , під час окупації мати померла. Також свідок зазначила, що вони з матір`ю завжди були разом.
В свою чергу свідок ОСОБА_5 зазначила, що вона також є сусідкою заявниці. За словами свідка, заявниця разом з матір`ю разом проживали більше десяти років, а в 2022 році ОСОБА_3 померла.
Також до матеріалів справи долучено довідку Виконавчого комітету Снігурівської міської ради № 229/01/300 від 16.03.2026 про фактичне місце проживання (не проживання) громадян на території Снігурівської міської територіальної громади відповідно до якої, ОСОБА_1 проживала разом з померлою ОСОБА_3 до дня її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною другою статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктами 2, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними та роз`яснено що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №760/22284/20 від 16.09.2022 року справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Згідно п.4.4 Глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних нотаріусами України» доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти.
Факт постійного проживання заявника разом з померлою ОСОБА_3 необхідний для того, щоб реалізувати свої спадкові права та успадкування майна померлої. Встановлення факту постійного проживання заявника разом з ОСОБА_3 має для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не має.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту постійного проживання, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.
Отже, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі ОСОБА_3 слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 77-80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 354 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Снігурівська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2017 року і по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Гуденко