Справа № 946/2647/24
Провадження № 2/946/713/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2024 позивач звернулася до суду з позовними вимогами, які заявою від 30 березня 2026 року уточнила та просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю державного нотаріуса ренійської державної нотаріальної контори Букатич Е.В. №1143/01-16 від 18 вересня 2026 року, їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що нею був пропущений строк для прийняття спадщини.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала з народження разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Вона жила з бабусею постійно й на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 , доглядала за нею, купувала продукти та ліки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 належав житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2005 року, як набрало законної сили 09 серпня 2005 року (справа №2-2958-2005), що також підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8797149 від 31 жовтня 2005 року.
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до актового запису про смерть №1469, складеного 17 жовтня 2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77609111 від 10 липня 2024 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт складений ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 - відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється дружина ОСОБА_2 , що підтверджено Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] від 22 вересня 2026 року.
Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджено довідкою №358, виданою 23 червня 2017 року ЦНАП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 травня 2021 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який вона прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77609077 від 10 липня 2024 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт складений ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 - відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємців за законом першої-четвертої черги відповідно до вимог ст. ст. 1261-1264 ЦК України після смерті ОСОБА_2 немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Спадкоємцем за законом п`ятої черги спадкування відповідно до ст. 1265 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється онука ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , повторно виданим 19 січня 2000 року Тишовською сільською радою Могильовського району Могильовської області Республіки Білорусь, де матір`ю вказана ОСОБА_7 , свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , виданим 14 червня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, де матір`ю дитини вказана ОСОБА_6 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 16 вересня 2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якого ОСОБА_8 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_9 », та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] від 22 вересня 2026 року, згідно якого ОСОБА_7 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».
Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Крім цього вказаний факт підтверджений довідкою №358, виданою 23 червня 2017 року ЦНАП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Письмовою відповіддю державного нотаріуса ренійської державної нотаріальної контори Букатич Е.В. №1143/01-16 від 18 вересня 2026 року, їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що нею був пропущений строк для прийняття спадщини.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) до Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223), про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2026 року.
Суддя: О.Я.Присакар