УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
28 вересня 2026 р. Справа № 120/10561/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів порушення його прав.
ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали судді подав клопотання про витребування доказів , а саме: розгорнуту довідку виплачених сум при звільненні, де вказати кожний складник та суму.
Дослідивши подане клопотання, доходжу висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляну на таке.
Згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Положеннями частини 2 статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, обґрунтовуючи неможливість самостійно надати до суду докази в обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України із інформацією ро нарахування усіх належних виплат при звільненні, однак отримання доказів є неможливим, оскільки, як вказує позивач, він є звільненим з військової служби.
Так, до клопотання долучено копію звернення до Командира ВЧ НОМЕР_1 , що датоване 08.07.2026.
В той час, як датою звернення позивача до суду із даним позовом є 09.07.2026, тобто на наступний день після звернення до відповідача за отримання доказів в підтвердження позовних вимог.
Крім того, позивачем не надано суду доказів направлення та отримання такого звернення командиром ВЧ НОМЕР_1 .
Водночас, суд наголошує, що на стадії подання до суду позовної заяви саме на позивача покладається обов`язок надати усі необхідні докази, завірені належним чином, на підтвердження заявлених вимог.
Таким чином, вказане свідчить про пасивний спосіб збирання доказів та підготовки сторони до звернення до суду за захистом прав.
Водночас, слід звернути увагу позивача на те, що вказані обставини не є надмірним формалізмом, оскільки адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених КАС України, натомість частина 2 статті 79 КАС України спонукає та зобов`язує учасників справи до активної участі/ ролі, у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.
Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов`язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає, що останні можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.
Тобто, всупереч приписам КАСУ до позовної заяви стороною позивача не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Крім того, заявляючи вимогу про витребування доказів така жодним чином не обґрунтована, а також не наведено підстав для неможливості самостійно подати такі докази суду та вчинення дій на отримання такого.
Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.
Окрім того, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви.
Дата постановлення ухвали зумовлена перебуванням головуючого судді у щорічній основній відпустці.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович