ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Справа №640/14312/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
31 серпня 2022 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яким просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, щодо невнесення інформації до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві здійснити коригування відомостей в шляхом виключення з інтегрованої картки платника (картці платника Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а також інших інформаційних систем ДПС, інформацію про наявність у ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21030,90 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 12 липня 2022 року через поштове відділення Позивач отримала від Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанову про відкриття виконавчого провадження №69278091 від 21.06.2022.
15 липня 2022 року позивач (його представник) ознайомився в Деснянському ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із виконавчим провадженням №69278091 від 21.06.2022. Із матеріалів ВП №69278091 від 21.06.2022 вбачається, що дане виконавче провадження було відкрито на підставі Заяві за вих. № 10426/5/26-15-13-07-05 від 09.06.2022 ГУ ДПС у м. Києві за підписом уповноваженої особи Ю. Кравчук, де додатком до заяви є оригінал вимоги № Ф-10839-17У від 10.05.2019.
Відповідно до вимоги № Ф-10839-17У від 10.05.2019 зазначається наступна інформація, що підлягає до стягнення із ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі, що становить 21030, 90 грн., дата набрання чинності вимоги 09 червня 2022 року.
Рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 08 грудня 2020 року по справі №640/17222/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 №Ф-10839-17 та було визнанно протиправною і скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10.05.2019 №Ф-10839-17 (залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі №640/17222/19).
25 серпня 2022 року у поштовому відділенні отримано відповідь від ДПС України за вих. №9625/c/99-00-06-02-02-06 від 22.08.2022 на адвокатський запит від 17.08.2022, у якій зазначено, що станом на 22 серпня 2022 року за ОСОБА_1 обліковується недоїмка у розмірі 21030,90 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Сторона позивача вважає, що ГУ ДПС у м. Києві протиправно обліковується інформація в інтегрованій картці платника за ОСОБА_1 , а саме обліковується недоїмка у розмірі 21 030, 90 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, відповідно до інформаційно-комунікаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 до ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДПС у м. Києві 27.05.2019 надійшло електронне повідомлення (відомості) з Єдиного державного реєстру (дата запису 27.05.2019 №2066017[телефон приховано], первинна дата реєстрації 18.09.1996) про «Включення відомостей про фізичну особу-підприємця».
До ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДПС у м. Києві 27.05.2019 по ОСОБА_1 надійшло електронне повідомлення (відомості) з Єдиного державного реєстру (дата запису 27.05.2019 № 2066006[телефон приховано]) щодо «Державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням».
На момент надання відзиву в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 (для ФОП, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковуються щоквартальні нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі за січень-грудень 2017 року та щоквартальні нарахування за період січень-грудень 2018 року та І квартал 2019 в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць на загальну суму 21030,90 грн, а саме:
09.02.2018 - за 2017 рік у сумі 8448,00 грн;
19.04.2018 - за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
19.07.2018 - за II квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
19.10.2018 - за III квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
21.01.2019 - за IV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
19.04.2019 - за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.
Згідно з даними ІКС Головного управління ДПС у м. Києві, станом на 30.04.2019, в ІКП ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковувалась заборгованість з єдиного внеску в сумі 21030,90 гривень.
Таким чином, засобами ІКС контролюючого органу в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.05.2019 № Ф-10839-17 та направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом, з повідомленням про вручення.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 у справі № 640/17222/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного суду від 22.03.2021 по справі № 640/17222/19, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 №Ф-10839-17.
Відповідач наголосив, що в резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 у справі № 640/17222/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного суду від 22.03.2021 по справі № 640/17222/19 скасовано вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 № Ф-10839-17. Втім оскільки податкова вимога не є підставою для нарахування грошового зобов`язання та відображення його в ІКП скасування судом такої вимоги не призводить до автоматичного виключення з інтегрованої картки платника інформації про наявність у ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21030,90 грн.
На підставі зазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що Під час розгляду справи №640/17222/19 та рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 08 грудня 2020 року у даній справі було встановлено, що Позивач ОСОБА_1 у період нарахування (з І кварталу 2017 року по I квартал 2019 року включно) не був платником єдиного внеску та не була ФОП і не здійснювала підприємницьку діяльність.
Крім того, зазначеним рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва встановлені наступні обставини справи:
«як зазначає позивач, остання підприємницьку діяльність не здійснює з 2003 року, жодної податкової звітності до контролюючого органу не подавала, доходу від такої діяльності не отримувала, та в 2003 році було подано заяву про припинення підприємницької діяльності.
Так, згідно акту Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва від 23 вересня 2003 року проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов`язання зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування СПД ОСОБА_1 , якою порушень законодавства не виявлено, перевірка проведена згідно заяви СПД ОСОБА_1 на ліквідацію у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.»
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.02.2015 №20111596 відомості щодо ФОП ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, відповідач у відзиві не зазначає про фактичні встановлені обставини рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 08 грудня 2020 року і чому платника. останнім не було виконано дане рішення і не виключена інформація із інтегрованій картці.
Отже, Відповідач - ГУ ДПС у м. Києві знаючи про існування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року по справі №640/17222/19 всупереч чинному законодавству виносить повторно аналогічну Вимогу № Ф-10839-17У від 10.05.2019 року про стягнення недоїмки та протиправно не виключає відомостей із інтегрованій картки платника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 ""Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" надійшла з Луганського окружного адміністративного суду справа № 640/14312/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №640/14312/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
Судом установлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-10839-17, згідно якої за ОСОБА_1 , станом на 30 квітня 2019 року, обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн. (а.с. 19).
Рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 08 грудня 2020 року по справі №640/17222/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 №Ф-10839-17 та було визнанно протиправною і скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10.05.2019 №Ф-10839-17 (а.с. 33-35).
Рішення суду набрало законної сили 17.03.2021 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 справі №640/17222/19.
Спірним питанням є наявність в інтегрованої картки платника ОСОБА_1 відомостей про податкову заборгованість зі сплати єдиного внеску за період січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та І квартал 2019 року на загальну суму 21030,90 грн.
Як зазначає відповідача, заборгованість зі сплати єдиного внеску, утворилась у розмірі 21030,90 грн, та складається з:
09.02.2018 - за 2017 рік у сумі 8448,00 грн;
19.04.2018 - за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
19.07.2018 - за II квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
19.10.2018 - за III квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
21.01.2019 - за IV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;
19.04.2019 - за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Так, рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 08 грудня 2020 року по справі №640/17222/19 встановлені обставини того, що згідно акту Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва від 23 вересня 2003 року проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов`язання зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування СПД ОСОБА_1 , якою порушень законодавства не виявлено, перевірка проведена згідно заяви СПД ОСОБА_1 на ліквідацію у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.
Аналізуючи норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (зі змінами) Окружний адміністративний суд м. Києва робить висновок, що 03.02.2012 завершився процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.02.2015 №20111596 відомості щодо ФОП ОСОБА_1 відсутні.
Натомість, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру від 05 червня 2019 року, лише 27.05.2019 внесено номер запису в Єдиний державний реєстр щодо позивача про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця у разі, коли державна реєстрація фізичної особи особи-підприємця була проведена до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Доказів подання позивачем державному реєстратору, у встановлений пунктом 2 розділу ІІ Закону №2390-VI строк, реєстраційної картки для включення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтва про його державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання такого свідоцтва відповідачем не надано.
Вказані обставини свідчать про те, що позивач фактично не могла здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання позивачем свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця нового зразка, а інформація про включення відомостей про фізичну особу-підприємця внесена вже після прийняття спірної вимоги від 10.05.2019 №Ф-10839-17.
Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, зазначені обставини не підлягають доказуванню у справі № 640/14312/22 в силу вимог ст. 78 КАС України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За правилами пункту 36.2 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.
В силу пункту 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
За змістом пункту 37.2 статті 37, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку та припиняється, зокрема, у зв`язку з його виконанням шляхом сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/14312/22 встановлено, що ОСОБА_1 не здійснювала підприємницьку діяльність у період січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та І квартал 2019 року, а тому в силу вимог пункту 37.2 статті 37, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України у Позивача не настали обставини, за яких вона зобов`язана нарахувати та сплатити обов`язкові податки та збори.
Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (п. 19-1.1.10 статті 19 Податкового кодексу України).
Наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2021 № 166 затверджено Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок (далі - Порядок №166).
Саме цей Порядок визначає процедуру ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів (далі - грошові зобов`язання та/або податковий борг (заборгованість) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів).
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 166 в ІКС ДПС формуються контрольні ренкінги, зокрема, щодо, сум податкового боргу та заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, у розрізі складових та календарної черговості виникнення таких сум.
Отже, аналіз наведених норм вказує, що саме податковий орган наділений повноваженням ведення обліку податків та зборів та внесення даних до ІКС відомостей сум податкового боргу та заборгованостей з інших платежів.
Оскільки судовим рішенням у справі №640/17222/19 встановлено обставина не здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з період січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та І квартал 2019 року, та як наслідок, відсутність обов`язку сплати єдиного внеску, у податкового органу відсутній обов`язок обліку заборгованість зі сплати єдиного внеску за період січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року та І квартал 2019 року на загальну суму 21030,90 грн.
З огляду на встановлене під час розгляду справи, суд дійшов висновку обгрунтованості позовних вимог та наявність законних підстав для задоволення позову.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо не виключення з інформаційної системи органів ДПС відомостей про наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 . в сумі 21030,90 грн;
- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21030,90 грн. (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 коп.).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд ураховує наступне.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За матеріалами справи Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією 0.0.2657133153.1 від 25.08.2022.
Отже, з урахуванням того, що суд дійшов висновку задоволення позовних вимог, сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетного асигнування Відповідача.
Щодо стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
За змістом частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз викладених вище норм права засвідчує, що передбачені законом, пов`язані зі справою та документально підтверджені судові витрати, понесені під час розгляду справи в усіх інстанціях, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.
Оглядом матеріалів справи суд встановив, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Король І.О. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.07.2022.
Пунктом 4 вказаного Договору визначено, що за надання правової допомоги Клиєнт сплачує на користь адвоката Гонорар у сумі 5000,00 грн. за написання позовної заяви та адвокатського запиту до ДПС України.
Також до матеріалів справи надано акт виконаних робіт, де зазначено загальну вартість наданих послуг (гонорар) у розмірі 5000,00 грн за написання позовної заяви та написання адвокатського запиту до ДПС України, а також квитанцію від 29.08.2022 №0.0.2657141135.1 про сплату адвокату Король І.О. гонорару у розмірі 5000,00 грн.
Суд наголошує, що відповідач не надав заперечення щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу, а суд не знайшов підстав для її зменшення.
За таких підстав, суд дійшов висновку про стягнення понесених витрат на правничу допомогу на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо не виключення з інформаційної системи органів ДПС відомостей про наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 в сумі 21030,90 грн.
Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21030,90 грн. (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп) та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова