ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Справа №160/25229/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
18 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650022518 від 04.06.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати звернення із заявою - з 27.05.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є учасником бойових дій та 27.05.2025 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.
Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650022518 від 03.06.2025 Позивачу було відмовлено.
Зазначене рішення відповідача було оскаржено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та рішенням від 19.12.2025 року у справі № 160/30239/25, яке набрало законної сили 31.03.2026, позовні вимоги було задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 27.05.2025 про призначення пенсії за віком, згідно положень ч.4ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Не зважаючи на правові висновки рішення суду відповідач повторно направив запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання довідки за додатком № 2 до Постанови КМУ № 637.
Отримавши відповідь про відсутність особової справи Позивача у зв`язку з її незбереженням органом військового управління, відповідач ухвалив повторне рішення №045650022518 від 04.06.2026 про відмову в призначенні пенсії з аналогічних підстав-через відсутність вказаної довідки.
Позивач вважає рішення відповідача №045650022518 від 04.06.2026 протиправним, прийнятим із повторним порушенням норм матеріального права та без урахування судового рішення, що набрало законної сили.
Позивач вважає такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, у зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року провадження у вказаній справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , має статус учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 видане 20.01.1998 року), проходив службу з 1986 по 1988 року на території Афганістану, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 від 31.10.1986.
27.05.2025 року позивач, у віці 57 років, звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій та разом із заявою надано такі документи:
посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 видане 20.01.1998 року, яке підтверджує статус учасника бойових дій;
військовий квиток НОМЕР_2 від 31.10.1986 року, з якого вбачається, що статус учасника бойових дій отримав як колишній військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 , який проходив службу в Радянській армії з 31.10.1986 року по 10.12.1988 року, приймав участь в боях та бойових походах, та нагороджений медаллю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ";
трудову книжку НОМЕР_5 від 22.07.1986 року, в якій міститься запис, про проходження служби в Радянській армії з 31.10.1986 по 24.12.1988 року, та зазначений страховий стаж який за підрахунком пенсійного органу становить 30 років 11 місяців 25 днів.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, рішенням Пенсійного органу було відмовлено позивача у призначенні пенсії №045650022518 від 03.06.2025 року. Спірне рішення мотивоване таким, зокрема вік заявника 57 років. Необхідний страховий стаж згідно частини четвертої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 25 років. Страховий стаж особи становить 30 років 11 місяців 25 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди. У призначенні пенсії відмовлено, оскільки відсутня довідка про безпосередню участь у бойових діях у складі діючої армії відповідно до додатку №2 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 зі змінами та доповненнями.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за №045650022518 від 03.06.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2025 про призначення пенсії за віком, згідно положень ч.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі №160/30239/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 27.05.2025 про призначення пенсії за віком та рішенням від 04.06.2026 №045650022518 на підставі частини четвертої статті 115 Закону № 1058 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до ЕПС не долучена довідка про безпосередню участь у бойових діях у складі діючої армії передбачена п.6 додатку №2 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 зі змінами та доповненнями. В обґрунтування відмови зазначено, що враховуючи висновки суду зроблено запит довідки про безпосередню участь у бойових діях у складі діючої армії, передбачену додатком №2 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 зі змінами та доповненнями, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Листом від 04.05.2026 №7/17758/8 було надано відповідь, що заявник на обліку не перебував та особова справа відсутня. Іншого рішенням суду не передбачено.
Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частинами 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 115 Закону №1058-IV визначено особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Зокрема, пунктом 4 частини 1 вказаної статті передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Разом із цим, статтями 4 та 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Поняття "учасника бойових дій" зазначене у пункті 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Ним визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Отже, положеннями пункту 4 частини 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачена можливість дострокового виходу на пенсію учасникам бойових дій.
Як встановлено судом та не є спірним у справі, до заяви про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій позивачем додавалось посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток.
Водночас єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на умовах п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV слугувало ненадання довідки про безпосередню участь у бойових діях у складі діючої армії відповідно до додатку №2 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 зі змінами та доповненнями.
При цьому, суд встановив згідно посвідчення серії долученого до матеріалів справи позивач є учасником бойових дій.
Таким чином, після досягнення 55 років, позивач мав право звернутись за призначенням йому пенсії.
Суд звертає увагу, що у спірному рішенні вік позивача не є спірним, при цьому, відповідач у спірному рішенні вказав, що страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 25 днів, що є достатнім для призначення спірної пенсії, згідно положень ст. 115.
Положеннями частини першої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документами, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є: 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.
Виключення з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
Отже, положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Такий правий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №340/576/19 та у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №580/8208/21.
Оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оскаржувалася, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії.
Отже, враховуючи викладені обставини справи суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком, як учаснику бойових дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
За правилами статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 27.05.2025. Отже, враховуючи викладене, для ефективного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію з 27.05.2025.
Завданням адміністративного судочинства, згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
З урахуванням викладених обставин справи та аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за № 045650022518 від 04.06.2026.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 27.05.2025 пенсію, як учаснику бойових дій відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова