ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 294/502/26
категорія 102010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цієї норми Кодексу з таких підстав.
Так, позивачем в адміністративному процесі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАС України).
Пунктами 4 та 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачене право позивача подати адміністративний позов до декількох відповідачів за умови пов`язаності позовних вимог між собою.
Разом з цим, адміністративним процесуальним законодавством не передбачено можливості звернення з колективним адміністративним позовом, оскільки колективний позов - це процедура процесуальної співучасті, спрямована на об`єднання однорідних вимог декількох осіб, з правовими наслідками для них, в єдине провадження.
Відповідно до положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може, водночас не зобов`язаний, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ, за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
У порушення наведених правових норм даний позов подано двома позивачами, тоді як кожен позивач за захистом своїх прав та інтересів має звернутися до суду з окремою позовною заявою. Також позивачі не навели правового обґрунтування того, як саме спірним висновком порушено права кожного з них.
Варто зазначити, що особи, які зацікавлені в розгляді справи мають право взяти участь у справі в іншому статусі - як треті особи, які заявляють або не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору і можуть виступати на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Питання про залучення третіх осіб вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі.
Тобто, для залучення до участі третіх осіб повинно бути подане клопотання або заява з обґрунтуванням доцільності залучення до участі у справі такої третьої особи.
Враховуючи наведене, суд пропонує позивачам в порядку усунення недоліків позову визначитись із своїм статусом (позивачі або треті особи) та викласти позов у новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви для суду та відповідача, визначившись із своїм статусом (позивачі або треті особи).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко