ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/2522/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в особі представника Скрибки Ігоря Юрійовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якій просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 17.10.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести починаючи з 17.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,115) та у зв`язку з цим провести виплату пенсії з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати за сплату судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, починаючи протиправно не проводив перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115, та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, а на заяву позивача відмовився провести такий перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
04.12.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що з 02.07.2024 року ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звертає увагу суду на те, що з 01.03.2025 року основний розмір пенсії не підлягав індексації на коефіцієнт, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки показник середньої заробітної плати, з якого гр. ОСОБА_1 обчислено пенсію (13559,41) перевищує показник, який застосовується для перерахунку пенсії з 01.03.2025 року (8913,83). Отже, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі -1.023 відповідно до Постанови №209. 3 01.03.2026 року основний розмір пенсії не підлягав індексації на коефіцієнт, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», оскільки показник середньої заробітної плати, з якого гр. ОСОБА_1 обчислено пенсію (13559,41) перевищує показник, який застосовується для перерахунку пенсії з 01.03.2026 року (9992,40). Отже, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 року підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі -1.036 відповідно до Постанови №236.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058-IV), починаючи з 02.07.2024 року.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, для обчислення розміру пенсії Позивача при її призначенні Відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, в розмірі 13559,41 гривень.
Позивач в особі представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо надання інформації про те чи проведено індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Листом від 26.03.2026 року №0700-0305-8/19590 Відповідач повідомив Позивача, що з 02.07.2024 року, ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Як вбачається із вказаного листа та доданих до нього копій перерахунків пенсії та розрахунків заробітку для обчислення, встановлено, що:
з 01.03.2025 року основний розмір пенсії не підлягав індексації на коефіцієнт, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки показник середньої заробітної плати, з якого гр. ОСОБА_1 обчислено пенсію (13559,41) перевищує показник, який застосовується для перерахунку пенсії з 01.03.2025 року (8913,83). Отже, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі -1,023 відповідно до Постанови №209.
з 01.03.2026 року основний розмір пенсії не підлягав індексації на коефіцієнт, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», оскільки показник середньої заробітної плати, з якого гр. ОСОБА_1 обчислено пенсію (13559,41) перевищує показник, який застосовується для перерахунку пенсії з 01.03.2026 року (9992,40). Отже, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 року підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі - 1,036 відповідно до Постанови №236.
Отже, індексацію пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026 відповідач провів із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,023 та 1,036 відповідно, а не коефіцієнтів 1,115 та 1,121.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. При призначенні пенсії позивачу таким показником є середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.
Частина друга статті 42 Закону № 1058 передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).
Пунктами 2 та 3 Порядку № 124 визначено, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена відповідно до Закону № 1058, підпадає під дію цього Порядку та підлягає перерахунку у зв`язку з індексацією у 2025 та 2026 роках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) пунктом 1 установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова № 236) пунктом 1 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення такого показника у розмірі 1,121.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017, до якого застосовується коефіцієнт збільшення, при цьому кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках такого базового показника.
Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає збільшенню на щорічні коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати, який був фактично застосований при обчисленні пенсії позивачу (за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн), чи умовний (базовий) показник станом на 01 жовтня 2017 року, застосування якого фактично призвело до визначення відповідачем коефіцієнтів індексації у розмірі 1,023 та 1,036 (згідно з підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 та підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236) замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Суд враховує, що частина друга статті 42 Закону № 1058 прямо передбачає збільшення саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, тобто того показника, який був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії. Положення абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у частині, що передбачає збільшення умовного (базового) показника станом на 01.10.2017, суперечать частині другій статті 42 Закону № 1058, оскільки нівелюють основне призначення індексації - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів, - і в силу частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню не підлягають.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, виснувавши, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 1058, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії при її призначенні, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058; абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24 та від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24.
Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 не знайшов підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де висловлено аналогічний правовий висновок про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058 має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника станом на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком № 124, з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026 відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені пунктом 1 Постанови № 209 (1,115) та пунктом 1 Постанови № 236 (1,121), саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн, який був врахований при призначенні пенсії позивачу, а не визначати коефіцієнти індексації у розмірі 1,023 та 1,036 у порядку, встановленому для збільшення умовного (базового) показника станом на 01.10.2017.
Таким чином, дії відповідача щодо не проведення з 01.03.2025 індексації пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки (13559,41 грн) на коефіцієнти 1,115 та 1,121 є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що обов`язок з проведення індексації раніше призначених пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058 покладено безпосередньо на органи Пенсійного фонду України та здійснюється ними без додаткового звернення пенсіонера.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень правомірності своїх дій щодо застосування при індексації пенсії позивача коефіцієнтів 1,023 та 1,036 замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121 суду не довів.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
Що стосується позовних вимог в частині проведення виплату пенсії з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, то суд вказує на те, що відповідач ще не провів перерахунок та виплату пенсії на виконання цього рішення, а відтак підстав вважати, що виплата перерахованої пенсії буде проведене не у спосіб, який зазначений позивачем, на даний час у суду не має.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 17.10.2025 року, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 17.10.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,115) та з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.А. Гебеш