ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2026 р. справа № 300/8178/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап?юк С.В.,
за участю секретаря Будзан Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії та скасування постанови від 31.10.2025 ВП № 76420646, -
ВСТАНОВИВ:
10.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, орган державної виконавчої служби) про визнання протиправними дії та скасування постанови від 31.10.2025 ВП № 76420646.
17.11.2026 суд відкрив провадження за вказаним позовом, а справу призначив до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, встановлених статтями 268, 269, 270, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що відповідач необґрунтовано та безпідставно, в порушення Закону України «Про виконавче провадження», прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100 гривень за невиконання рішення суду у справі за № 344/17702/23. В обґрунтування протиправності дій винесення оскаржуваної постанови вказує, що судове рішення ним виконано в добровільному поряду, на виконання рішення суду Головним управлінням нараховано ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з липня 2014 року по серпень 2023 року, у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». За період з 01.07.2014 до 31.07.2023 нараховано доплату в сумі 18 796, 56 гривень, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказана доплата внесена в Реєстр судових рішень 11.09.2024 та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішенням суду законної сили. Однак, державний виконавець, не встановивши фактичних обставин та не перевіривши виконання боржником рішення суду, оскаржуваною постановою від 31.10.2025 ВП № 76420646 застосував штраф в розмірі 5 100 гривень. З цих підстав вважає оскаржувану постанову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити з мотивів викладених у відзиві. Відзив обґрунтував тим, що станом на день винесення постанови про накладення штрафу на боржника, підтвердження повного виконання рішення з примусового виконання виконавчого листа №344/17702/23 Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 боржником не надано, що було підставою для висновку про невиконання боржником вказаного судового рішення та підставою для застосування штрафу.
На підставі частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за відсутності представників сторін, а фіксування судового засідання згідно з частиною 4 статті 229 даного Кодексу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі за № 344/17702/23, яке набрало законної сили 08.08.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з липня 2014 року по серпень 2023 року, у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
15.10.2024 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист за 344/17702/23 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з липня 2014 року по серпень 2023 року, у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
30.10.2024 старшим державним виконавцем Леськів Людмилою Зіновіївною відкрито виконавче провадження за № ВП 76420646 з примусового виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 344/17702/23 від 15.10.2024 та надано боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 06.11.2024 за № 0900-0903-5/57939 повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нараховано компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з липня 2014 року по серпень 2023 року, у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», яка становить 18 796, 56 гривень. Донараховані кошти в сумі 18 796, 56 гривень включено Головним управлінням до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, 11.09.2024 та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішенням суду законної сили. До відповіді долучено підтверджуючі документи.
У подальшому державним виконавцем на адресу органу Пенсійного фонду неодноразово направлялися вимоги від 18.02.2025 № 03.1-23/2325, від 12.06.2025 № 7681/03.1-23, від 01.02.2025 № 10595/03.1-23 щодо нарахування та виплати зазначеної компенсації, надання детального розрахунку та роз`яснень.
На виконання таких вимог позивач листами від 24.02.2025 № 0900-0803-5/10586, 17.06.2025 № 0900-0803-5/31349 та від 22.09.2025 № 0900-0803-5/46711 повідомляв державного виконавця про виконання рішення суду, надавав відповідні розрахунки і довідку, та повідомляв, що рішення суду виконано ще до відкриття виконавчого провадження, а тому виконавче провадження підлягає закінченню.
31.10.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гулькою Володимиром Ігоровичем винесено постанову ВП 76420646 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5 100 гривень, за невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 344/17702/23 від 15.10.2024 та вимог державного виконавця.
Позивач, вважаючи, що рішення суду ним виконано в повному обсязі в добровільному порядку, звернувся до суду з даним адміністративним позовом про скасування постанови від 31.10.2025 ВП № 76420646.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" за №1404-VІІІ.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження - як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців встановлює стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 статті 18 даного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини 3 цієї ж норми Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначає стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною першою вказаної статті Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частина друга статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частина перша статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відтак, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Статті 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають відповідальність за невиконання без поважних причин боржником рішення.
Невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Як наслідок, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
Тобто, приймаючи рішення про наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу державний виконавець зобов`язаний не лише встановити сам факт виконання чи неналежне виконання рішення, а й упевнитися у наявності або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.
Обставинами для застосування на позивача штрафу державним виконавцем визначено ненадання боржником, станом на 31.10.2025, документального підтвердження повного виконання рішення суду № 344/17702/23 та не повідомлення поважності причин такого невиконання.
Однак, суд встановив, що виконавче провадження № ВП 76420646 з примусового виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 344/17702/23 від 15.10.2024 відкрито державним виконавцем 30.10.2024, штраф застосовано 31.10.2025.
Проте, 11.09.2024 позивач на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 та виконавчого листа від 15.10.2024 у справі № 344/17702/23 провів нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати доплати пенсії за період з липня 2014 року по серпень 2023 року, у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» в розмірі 18 796, 56 гривень. Донараховані кошти в сумі 18 796, 56 гривень включено Головним управлінням до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішенням суду законної сили. Про ці обставини позивач неодноразово повідомляв державного виконавця, в тому числі і на виконання його вимог, і направляв відповідні розрахунки такої компенсації.
Приймаючи оскаржуване рішення про накладення на позивача штрафу державний виконавець не надав належної оцінки цим доводам позивача та наданим ним документам щодо вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що перед прийняттям оскаржуваної постанови про накладення штрафу державним виконавцем належним чином виконано покладений на нього обов`язок щодо встановлення факту належного чи неналежного виконання боржником рішення суду, з`ясування причин його невиконання, у тому числі наявності поважних причин, а також встановлення того, чи було рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, невиконане у повному обсязі за наявності у боржника об`єктивної можливості його виконати. Лише після встановлення зазначених обставин та за відсутності поважних причин невиконання рішення суду у державного виконавця виникають правові підстави для накладення на боржника штрафу відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Відомостей щодо вчинення дій, спрямованих на з`ясування належності виконання чи поважності причин неповного виконання судового рішення, відповідач суду не надав.
При цьому, фактичними підставами для направлення позивачу вимог від 18.02.2025 № 03.1-23/2325, від 12.06.2025 № 7681/03.1-23, від 01.02.2025 № 10595/03.1-23, була незгода стягувача та державного виконавця з визначеним боржником розміром такої компенсації.
Щодо розрахунку органом Пенсійного фонду компенсації втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою доплати до пенсії за період з липня 2014 року по серпень 2023 року, суд зазначає, що питання щодо правильності, обґрунтованості та правомірності здійснення такого розрахунку не було предметом розгляду у цій справі. Відповідно, судом не надавалася правова оцінка зазначеному розрахунку та не встановлювалися обставини щодо правильності визначення позивачем розміру компенсації.
Відтак, розрахунок позивача такої компенсації сам по собі не може свідчити про належне чи неналежне виконання рішення суду та не звільняє державного виконавця від обов`язку встановити фактичні обставини виконання рішення суду, зокрема з`ясувати, чи відповідають вчинені боржником дії змісту та обсягу обов`язків, визначених судовим рішенням. Питання щодо правомірності та правильності нарахування компенсації може бути предметом окремої оцінки у встановленому законом порядку, однак не може вважатися таким, що було вирішене судом у межах цієї справи.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що перед прийняттям оскаржуваної постанови державним виконавцем не було належним чином встановлено факт повного чи неповного виконання боржником рішення суду, а також не з`ясовано наявність поважних причин його невиконання. Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання рішення суду у справі № 344/17702/23 вчинив відповідні дії ще до відкриття виконавчого провадження, а в подальшому на вимоги державного виконавця надав розрахунок компенсації втрати частини доходу. Сам по собі факт незгоди з визначеним позивачем розміром компенсації втрати частини доходу не може свідчити про невиконання рішення суду та може бути предметом окремого спору.
За таких обставин, є необґрунтованим накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, а тому постанова відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.10.2025 ВП № 76420646 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100 гривень, є протиправною та підлягає скасуванню.
Вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу охоплюються вимогами про визнання протиправною та скасування постанови, а тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії та скасування постанови від 31.10.2025 ВП № 76420646 підлягає до задоволення частково.
Судових витрат, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справі не має.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (індекс 76019, вулиця Галицька, будинок 45, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 43316386) від 31.10.2025 ВП № 76420646 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.
В задоволенні решти позовних вимоги відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення його в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Суддя Остап`юк С.В.
Рішення складене в повному обсязі 13 липня 2026 р.