ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. справа № 300/3727/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
27.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач позовні вимоги щодо предмету позову обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, в супереч постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за №168 від 28.02.2022 не нарахував та не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до 01.07.2022. Тому просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди за період 24.02.2022 до 01.07.2022 в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що станом на дату прийняття Постанови № 168 в переліку осіб, яким встановлена додаткова винагорода особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - відсутні. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 (яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022) були внесені зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,». Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції від 22.03.2022) встановлено, що на період дії воєнного стану, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, та розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надасться допомога в рамках Програма «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р, відповідно до якого Івано-Франківська область не включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Разом з тим, Постановами Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 за №754 (яка застосовується з 01.06.2022), від 07.07.2022 за № 703 (яка застосовується з 24.02.2022) вносились зміни до Постанови № 168. Таким чином, в період з 24.02.2022 до 31.05.2022, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, мали право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Прогрими «єПідтримка». А в період з 01.06.2022до 01.09.2022 за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та у такому разі мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Отже, вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивач не набув права па отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Івано-Франківська область), на території якої не надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка». Таким чином, у період дії спірних правовідносин, особливості виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не були встановлені.
Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 24.06.2021 проходив службу в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Згідно з наказом Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» від 21 лютого 2025 року № 20 о/с відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 28 лютого 2025 року. З 01.03.2025 позивач виключений із списків особового складу та усіх видів забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України. Вказані обставини визнаються відповідачем.
В період з 24.02.2022 до 01.07.2022 відповідач не нараховував та не виплачував позивачу щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 за №168, що стало підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23, частини 1 статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV Держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України (частина 1 статті 23 Закону). Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина 2 статті 23 Закону).
Фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ (частина 1 статті 24 Закону).
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 за №925/5 (далі - Порядок № 925/5).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 8 Порядку №925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу на підставі законодавства, яке є спеціальним у спірних правовідносинах.
Указом Президента України № 64/2022 року від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась, у тому числі воєнний стан був введений у період спірних правовідносин.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, у первинній редакції, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» від 07.03.2022 внесено зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", виключивши в абзаці першому слова "(крім військовослужбовців строкової служби)". Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» від 06.03.2022 за №204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Згідно вказаного Переліку програма «єПідтримка» поширюється на Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Запорізьку, Київську, місто Київ, Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську, Чернігівську області.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» від 22.03.2022 № 350 Кабінет Міністрів України вніс зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", доповнивши абзац перший після слів "та поліцейським" словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка",". Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» від 01.07.2022 за № 754 Кабінет Міністрів України вніс до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" зміни, а саме: в абзаці першому: слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінити словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнити словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)". Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Таким чином, на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби України, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, місто Київа, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, з 24.02.2022 до 31.05.2022 повинна виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
З 01.06.2022, у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 та встановленням нею застосування відповідних змін з 01.06.2022 положення пункту 1 постанови №168 щодо осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень на місяць мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які несли службу в органах та установах зазначеної Служби, розташованих у межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Отже, з 01.06.2022 належність особи до рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України сама по собі не була достатньою підставою для отримання додаткової винагороди. Необхідною умовою виникнення такого права було також несення служби у відповідному органі або установі Державної кримінально-виконавчої служби України, який (яка) розташований у межах територіальної громади, що відповідала встановленим постановою №168 територіальним критеріям. При цьому для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України додаткова винагорода виплачувалася пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Таким чином, після встановлення наявності права на отримання додаткової винагороди за територіальним критерієм її розмір визначався залежно від фактичного часу проходження служби у відповідному органі чи установі.
Як наслідок, для вирішення питання про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди за період з 01.06.2022 необхідно встановити, у якому саме органі чи установі Державної кримінально-виконавчої служби України позивач фактично ніс службу у відповідний період та чи розташовувався такий орган або установа в межах територіальної громади, яка на відповідний час відповідала критеріям, визначеним пунктом 1 постанови №168.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведене правове регулювання суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за заявлений ним період з 24.02.2022 по 01.07.2022.
Як встановив суд, позивач з 24.06.2021 до 28.02.2025 проходив службу в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», яка знаходиться на території Івано-Франківської області. Відповідно до наявних у справі матеріалів - наказів Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» від 19.11.2022 № 38, від 05.12.2022 за № 39 позивач був відряджений до установ виконання покарань в Херсонську область.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 у редакції, чинній у відповідні періоди, право на додаткову винагороду для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України пов`язувалося не лише з належністю особи до особового складу Державної кримінально-виконавчої служби, а й із місцем проходження нею служби.
Так, у період з 24.02.2022 до 31.05.2022 відповідна додаткова винагорода була передбачена для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби, розташованих у межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалась допомога в рамках Програми «єПідтримка». Перелік таких адміністративно-територіальних одиниць визначався відповідними нормативними актами Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р.
Державна установа «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», в якій позивач проходив службу у спірний період, не була розташована на території адміністративно-територіальної одиниці, визначеної зазначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України як такої, на території якої надавалась допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Отже, у період з 24.02.2022 до 31.05.2022 позивач не відповідав установленій постановою №168 територіальній умові для отримання додаткової винагороди.
З 01.06.2022 нормативне регулювання права осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби на отримання додаткової винагороди було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, яка застосовується з 01.06.2022.
Згідно з пунктом 1 постанови №168 у відповідній редакції додаткова винагорода передбачена особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які несуть службу в органах та установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Таким чином, з 01.06.2022 право на зазначену додаткову винагороду також не було безумовним для всіх осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, а виникало лише за умови проходження служби у відповідному органі або установі Державної кримінально-виконавчої служби, розташованому в межах територіальної громади, яка відповідала визначеним постановою №168 критеріям.
Судом не встановлено, що державна установа «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», у якій позивач проходив службу у період з 01.06.2022 по 01.07.2022, була розташована в межах територіальної громади, яка на відповідний період перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій, тимчасовій окупації, оточенні або блокуванні.
Відтак і за період з 01.06.2022 по 01.07.2022 позивач не відповідав передбаченій пунктом 1 постанови №168 територіальній умові, необхідній для виникнення права на додаткову винагороду.
При цьому положення пункту 1 постанови №168 щодо виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби відповідної винагороди пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць регулює порядок визначення розміру виплати для осіб, які вже мають право на її отримання, та не усуває встановленої нормативним актом територіальної умови її призначення.
Отже, сам по собі факт проходження позивачем служби в Державній кримінально-виконавчій службі України не є достатньою підставою для отримання додаткової винагороди. Необхідною умовою є також проходження служби у визначених постановою №168 органах або установах Державної кримінально-виконавчої служби, розташованих на відповідних територіях.
Суд також враховує, що відповідно до наданих матеріалів позивач у подальшому, згідно з відповідними наказами, перебував у відрядженні в іншій установі виконання покарань у період з 20.11.2022 до 21.12.2022.
Разом з тим, зазначений період не входить до заявленого позивачем періоду, за який він просить нарахувати та виплатити додаткову винагороду, а саме з 24.02.2022 по 01.07.2022.
Тому обставини проходження позивачем служби у відрядженні з 20.11.2022 до 21.12.2022 не можуть бути підставою для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, оскільки перебування у відрядженні мало місце у період, який знаходиться за межами предмета спірних правовідносин.
Водночас суд не надає правової оцінки наявності чи відсутності у позивача права на додаткову винагороду за період його відрядження з 20.11.2022 до 21.12.2022, оскільки відповідні вимоги позивачем у межах цієї справи не заявлялися, а зазначений період не охоплюється заявленим предметом спору.
Таким чином, судом встановлено, що протягом усього заявленого позивачем періоду з 24.02.2022 до 01.07.2022 він проходив службу в державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», яка не належала до територій, визначених законодавством як такі, перебування на яких є необхідною умовою для виникнення права на спірну додаткову винагороду.
Отже, у позивача протягом заявленого періоду не виникло суб`єктивного права на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо її ненарахування та невиплати.
Оскільки вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності та за відсутності у позивача права на таку виплату також не підлягає задоволенню.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду цієї справи у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні. Таким чином, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань 12" (індекс 76018, вулиця Євгена Коновальця, будинок 70-А, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 08563624) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап`юк С.В.