ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"25" вересня 2026 р. справа № 300/5069/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши матеріали адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду шляхом поштового відправлення від 08.07.2026 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби шляхом видачі наказу по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.п. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про надання відпустки за сімейними обставинами на підставі довідки про тяжкий стан здоров`я матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про надання відпустки за сімейними обставинами ОСОБА_1 шляхом видачі наказу по особовому складу про надання ОСОБА_1 відпустки за сімейними обставинами на 10 календарних днів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в строк, встановлений судом для подання відзиву у цій справі подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії: матеріалів за результатом розгляду рапортів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ та про надання відпустки за сімейними обставинами на підставі довідки про тяжкий стан здоров`я матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
03.08.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про надання відпустки за сімейними обставинами та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про надання відпустки за сімейними обставинами ОСОБА_1 шляхом видачі наказу по особовому складу про надання ОСОБА_1 відпустки за сімейними обставинами на 10 календарних днів - залишити без розгляду, з підстав пропуску встановлених строків звернення до суду.
Ухвалою суду від 10.09.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нерозгляду рапорту про надання відпустки за сімейними обставинами та зобов`язання прийняти рішення про надання відпустки, із вказанням підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду в цій частині.
21.09.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява адвоката Вардзєлової Олени Василівни, відповідно до якої представник позивача просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту про надання відпустки за сімейними обставинами та зобов`язання прийняти рішення про надання відпустки за сімейними обставинами, поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду в цій частині позовних вимог. Продовжити розгляд справи.
Підставами для поновлення строку звернення до адміністративного суду зазначено, що 19 березня 2026 року позивачем супровідним листом до Міністерства оборони України (для подальшого направлення до Військової частини НОМЕР_1 ) та на електронну адресу Генерального штабу ЗСУ було направлено рапорт про надання відпустки за сімейними обставинами терміном на 10 календарних днів. Підставою для надання відпустки слугував тяжкий стан здоров`я матері позивача - ОСОБА_2 , 1931 р.н. (діагноз: інсульт в лівій СМА з правобічним геміпарезом, стан важкий), а також екстрена госпіталізація дружини позивача. Рапорт було отримано МОУ 23.03.2026 (накладна № R76[телефон приховано]). З метою з`ясування стану розгляду рапорту адвокат позивача 01.04.2026 направляв адвокатський запит вих. № 01/1С до Міністерства оборони України. Проте жодної відповіді ні позивачу, ні його представнику у передбачені законом строки надано не було. Тільки 02 серпня 2026 року (тобто вже після відкриття провадження у цій справі ухвалою від 20.07.2026 р.) Військова частина НОМЕР_1 склала лист-відповідь № 2456/80912 про відмову у задоволенні рапорту. Отже, станом на момент звернення до суду (08.07.2026) позивач перебував у стані повної правової невизначеності щодо долі його рапорту, який відповідачем взагалі не розглядався у встановленому порядку. Обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та виконує обов`язки з захисту Батьківщини в умовах введеного воєнного стану. Нерозголошення місця дислокації військової частини, специфіка виконання бойових/службових завдань, а також обмежений доступ до засобів зв`язку та правової допомоги об`єктивно ускладнювали можливість вчасної підготовки та подання позову до суду безпосередньо у квітні-травні 2026 року. Позивач та його адвокат вживали активних і добросовісних заходів для з`ясування результатів розгляду рапорту (зокрема, шляхом направлення адвокатського запиту від 01.04.2026). Позивач розраховував на належне та законне виконання відповідачем свого обов`язку щодо розгляду звернення військовослужбовця. Пропуск строку безпосередньо крім вищезазначеного пов`язаний із критичним станом здоров`я найближчих рідних позивача, зокрема тяжким станом матері (інсульт) та госпіталізацією дружини, що вимагало значних психологічних і часових ресурсів позивача за відсутності належної реакції командування.
21.09.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення Військової частини НОМЕР_1 на клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду. Заперечення мотивоване тим, що що причина пропуску строку може визнаватися поважною лише тоді, коли вона об`єктивно та безпосередньо унеможливлювала або істотно ускладнювала звернення до суду у встановлений строк, виникла незалежно від волі особи саме протягом пропущеного строку та підтверджена належними доказами. Твердження позивача про специфіку проходження військової служби, виконання бойових або службових завдань, обмежений доступ до засобів зв`язку та правової допомоги є загальними та не містять відомостей про конкретні обставини, які в період перебігу строку звернення до суду фактично унеможливлювали подання позову. Сам факт проходження військової служби або дії воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку. З 02.03.2026 позивач мав професійного представника та можливість отримувати правничу допомогу, тобто ще до подання рапорту від 19.03.2026 та до початку перебігу строку звернення до суду. Направлення адвокатського запиту від 01.04.2026 не є причиною, яка унеможливлювала звернення до суду. Ця обставина додатково підтверджує, що не пізніше зазначеної дати позивач та його представник усвідомлювали відсутність рішення за рапортом. Звернення з адвокатським запитом та очікування відповіді на нього не є передбаченою законом обов`язковою досудовою процедурою, від проходження якої залежить можливість звернення до адміністративного суду. 01.04.2026 адвокат позивача фактично підтвердив обізнаність із цією обставиною, оскільки звернувся із запитом щодо стану розгляду рапорту. Подальше складення Військовою частиною відповіді від 02.08.2026, тобто вже після подання позову 08.07.2026, не може ретроспективно змінити момент, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про стверджуване порушення свого права. Тяжкий стан здоров`я матері та госпіталізація дружини характеризують сімейні обставини, у зв`язку з якими позивач звертався з рапортом про відпустку, однак самі по собі не доводять неможливості своєчасного звернення до суду.
Як встановлено, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 19.03.2026 про надання відпустки за сімейними обставинами на підставі довідки про тяжкий стан здоров`я матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не заперечується відповідачем.
Відповідно до матеріалів справи Військова частина НОМЕР_1 відповіддю від 02.08.2026 № 2456/80912 повідомила позивача, що до Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт позивача про надання відпустки за сімейними обставинами та матеріали до рапорту. Поінформовано, що клопотання про надання позивачу відпустки за сімейними обставинами залишається незадоволеним, оскільки відсутнє документальне підтвердження необхідності надання такої відпустки.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нерозгляду рапорту про надання відпустки за сімейними обставинами та зобов`язання прийняти рішення про надання відпустки.
Відповідно до статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року.
Окрім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).
У рішенні від 26 липня 2007 року у справі "Walchli v. France" (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Також ЄСПЛ зазначив, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" (заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
З огляду на вищенаведене, вказані в заяві обставини не залежали від волевиявлення позивача і їх слід визнати поважними причинами пропуску встановленого законом строку звернення до суду, а пропущений процесуальний строк - поновити.
Відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи вищенаведене, оскільки суд дійшов висновку, що слід визнати поважними причинами пропуску встановленого законом строку звернення до суду, а пропущений процесуальний строк - поновити, то відсутні підстави для задоволення заяви відповідача згідно відзиву від 03.08.2026 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нерозгляду рапорту про надання відпустки за сімейними обставинами та зобов`язання прийняти рішення про надання відпустки.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду з адміністративним позовом поважними та поновити пропущений строк звернення до суду.
2. Продовжити розгляд справи № 300/5069/26.
3. В задоволенні заяви відповідача від 03.08.2026 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нерозгляду рапорту про надання відпустки за сімейними обставинами та зобов`язання прийняти рішення про надання відпустки - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Григорук О.Б.