ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"25" вересня 2026 р. справа № 300/878/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду у справі №300/878/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №300/878/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, стягувач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, боржник, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі №300/878/25 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у припиненні з 01.02.2025 нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" під час здійсненого на виконання рішення суду від 10 грудня 2024 року у справі №300/5955/24 перерахунку пенсії та не встановленні з 01.02.2025 такої доплати до пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року.
Представник заявника в системі "Електронний суд" 27.07.2026 сформував заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.106-110).
Ухвалою суду від 17.08.2026 заяву представника заявника від 15.09.2026, подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 300/878/25 - задоволено.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у строк до 16 вересня 2026 року звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 300/878/25 (а.с.139-144).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 15.09.2026 в системі «Електронний суд» сформовано звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 300/878/25, який мотивовано тим, що Головним управлінням 27.03.2026 створено реєстраційну картку (реєстраційний номер РС821-104381) та внесено відомості щодо рішення суду у справі №300/878/25, що в свою чергу вказує на визначення зобов`язань перед заявником та підтверджує факт того, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду . Також боржником зазначено, що станом на 14.09.2026 ОСОБА_1 виплачено частину поточної заборгованості в сумі 1716 грн., що підтверджується витягом з Реєстру судових рішень та витягом із відомостей.
Представник боржника звернула увагу суду на те, що Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади, реалізація нормативних приписів та програм якого здійснюється шляхом фінансування виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не є розпорядником коштів і не може здійснити виплату заборгованості без надходження відповідних коштів з Державного бюджету України. Видатки на виплату заборгованості з пенсійних виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, за рішеннями суду, щорічно визначаються Кабінетом Міністрів України при затвердженні бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік. Також зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області листом від 27.08.2026 № 0900-0506-5/48175 звернулося до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплати пенсій за рішенням суду, однак, станом на 14.09.2026 Головним управлінням не отримано відповідь Пенсійного Фонду України. Стосовно накладення штрафу, орган пенсійного фонду просив врахувати суд, що він не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки виплата заборгованості здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення. Також представник боржника вказала, що накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в порядку статті 382 КАС України жодним чином не прискорить виділення бюджетних коштів Пенсійному фонду України, які в свою чергу могли б бути спрямовані ГУ ПФУ на виплату заборгованості з пенсії за минулий період, зокрема заявнику.
Представник заявника в системі «Електронний суд» 15.09.2026 сформував заперечення на прийняття звіту про виконання судового рішення від 25.04.2025 у справі № 300/878/25 та клопотання про звільнення керівника від сплати штрафу, оскільки рішення суду не виконане, а виплачено лише 1 716,00 грн. Вказав, що звіт взагалі не містить орієнтовних строків виконання рішення, орган пенсійного фонду продовжує застосовувати механізм часткової і пропорційної виплати, визнаний судом протиправним та нечинним, лише перенесений до іншої постанови Кабінету Міністрів України та не надав жодного доказу відсутності бюджетних асигнувань і не вжив усіх необхідних заходів. З огляду на зазначене, просив накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штраф в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину якого стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину - до Державного бюджету України та встановити йому новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 25.04.2025 у справі № 300/878/25 (а.с.174-181).
Розглянувши наданий суду звіт про виконання рішення суду та додані до нього докази, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд також зауважує, що у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Суд зауважує, що рішенням суду від 25.04.2025 у справі №300/878/25 позовну заяву задоволено та, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року.
Суд з`ясував, що на виконання вищезазначеного рішення суду проведено перерахунок ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн з 01.02.2025 по 31.05.2026 в сумі 32 000,00 грн. При цьому, як зазначено боржником, ОСОБА_1 у 2026 році забезпечено виплату частини заборгованості в сумі 1716,00 грн, що підтверджується витягом із відомостей (а.с.158,159).
Таким чином, суд констатує, що станом на дату розгляду звіту ухвалене на користь позивача рішення в цій справі не виконане в повному обсязі, адже заявнику не виплачено всю суму заборгованості, нараховану на виконання рішення суду від 25.04.2025 у справі №300/878/25.
При цьому, боржник, не заперечуючи факту невиконання ним рішення суду, наголошує на неможливості його фактичного виконання через те, що суми пенсії, нараховані на виконання рішень судів, можуть бути виплачені пенсійними органами лише в межах затверджених бюджетних призначень і у відповідача відсутні необхідні для цього кошти.
Суд враховує, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Нормами пункту 4 Порядку №35-1 передбачено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Отже, виплата пенсій, призначених на підставі Закону №2262-XII, здійснюються відповідачем виключно за рахунок коштів Фонду, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.
Водночас в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд констатує, що незважаючи на те, що рішення суду у цій справі набрало законної сили 12.03.2026, а отже на час розгляду судом звіту відповідача минуло понад два місяці, таке рішення залишається невиконаним у повному обсязі, а боржник не наводить навіть приблизні строки його виконання.
Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на те, що управління пенсійного фонду звернулось до Пенсійного фонду України із запитом вирішити питання щодо проведення додаткового фінансування заборгованості на виконання рішення суду від 25.04.2025 у справі №300/878/25, оскільки, по-перше, таке не підтверджує факт виконання рішення суду, по-друге, суду не надано станом на дату розгляду питання про прийняття звіту відповіді на такий лист.
Відповідно до частини 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
За змістом частини 11 статті 3823 Кодексу, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 3821 КАС України).
Враховуючи висновки суду, викладені вище по тексту цієї ухвали, а також зважаючи на обставину того, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі №300/878/25 виконано не в повному обсязі, суд вважає за можливе прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.09.2026 про виконання судового рішення та встановити новий строк для його подання, а саме, 30 днів, з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали.
Водночас, суд вважає за необхідне застосувати приписи частин 1 та 3 статті 3823 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Частиною 2 статті 3823 КАС України унормовано, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 3823 КАС України).
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що у разі вчасного подання суб`єктом владних повноважень звіту суд розглядає такий звіт та за наслідками його розгляду постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень. При цьому при постановленні ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф.
Таким чином, наявність доказів, що містять відомості стосовно керівника суб`єкта владних повноважень, має значення при розгляді судом звіту суб`єкта владних повноважень.
У зв`язку з цим суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необхідні для розгляду звіту відомості стосовно керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, а саме: його прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові; адреса місця проживання чи перебування; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Одночасно, суд наголошує, що в разі невиконання боржником рішення суду після спливу нового строку на виконання судового рішення, судом можуть бути вжиті заходи, передбачені частиною 2 статті 3823 КАС України, а саме за результатами розгляду звіту може бути накладено на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, суд зазначає, що сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 243, 246, 248, 256, 3811, 382-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.09.2026 про часткове виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 300/878/25.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 300/878/25 в повному обсязі, а саме, до 26 жовтня 2026 року.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у строк до 26 жовтня 2026 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 300/878/25.
3.1. Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надати суду, разом зі звітом, відомості про керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові; адреса місця проживання чи перебування; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
5.1. Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету відповідача в розділ "Мої справи".
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статей 234, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.