ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2026 р. справа № 300/1484/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Державний реєстратор Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчак Ростислав Романович (далі - позивач, ОСОБА_1 , державний реєстратор) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, контролюючий орган, Міністерство, МЮ України, Мін`юст) про визнання протиправним та скасування наказу №368/5 від 12.02.2025 про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці (далі - оскаржуваний наказ, спірний наказ, Наказ від 12.02.2025).
Підставою звернення із вказаним позовом є протиправний на переконання позивача, наказ відповідача від 12.02.2025 №368/25 про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно прийнято наказ №368/5 від 12.02.2025, яким державному реєстратору Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчаку Р.Р. тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці, за результатами проведення камеральної перевірки.
В обґрунтування протиправності оскаржуваного наказу позивач зазначає, що підставою для проведення камеральної перевірки, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.01.2025 №127/7, слугував лист Державного бюро розслідувань від 04.12.2024 №10-3-01-01-29571. Водночас, на переконання ОСОБА_1 , Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV не передбачає можливості проведення камеральної перевірки державного реєстратора на підставі звернення правоохоронного органу, а відтак така перевірка проведена за відсутності належної правової підстави. Позивач також вказує, що за результатами проведеної перевірки складено акт №535/19.1.1/25 від 12.02.2025, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуваний наказ №368/5 від 12.02.2025 про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, заперечуючи висновки, покладені в основу оскаржуваного наказу, позивач зазначає, що адреса багатоквартирного житлового будинку підтверджується Сертифікатом серії ІФ №162191410968 від 21.05.2019, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта. Згідно із зазначеним документом, багатоквартирний житловий будинок збудовано на місці колишнього заводу ВАТ "Агромаш", розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 18. У зв`язку з цим позивач вважає, що зазначеному багатоквартирному будинку не могла бути присвоєна інша поштова адреса.
На переконання ОСОБА_1 , наведені обставини свідчать про відсутність правових та фактичних підстав для застосування до нього заходу у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак оскаржуваний наказ №368/5 від 12.02.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.03.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.
На виконання вимог ухвали суду від 11.03.2025 Міністерство юстиції України подало до суду клопотання від 21.03.2025 про долучення доказів, до якого долучило копії матеріалів камеральної перевірки відносно Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчака Ростислава Романовича.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Міністерство юстиції України скерувало на адресу суду відзив від на позовну заяву. Контролюючий орган не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.
Так, результатами проведеної перевірки встановлено неподання заявниками за заявами №47329649, №47464873, №48181684, №48180721, №48650509, №48651633 документів, що підтверджують присвоєння об`єктам нерухомого майна відповідних адрес, а державним реєстратором Онутчаком Р.Р. такі документи не витребувано.
При цьому, Мін`юст вказує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України №1952-IV підставою для зупинення розгляду заяви є подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. Водночас, згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку №1127, у разі встановлення під час розгляду заяви наявності передбачених законом підстав для зупинення її розгляду державний реєстратор невідкладно приймає відповідне рішення.
За доводами відповідача, незважаючи на відсутність документів, необхідних для підтвердження присвоєння об`єктам нерухомого майна адрес, та наявність передбачених законодавством підстав для зупинення розгляду відповідних заяв, державний реєстратор Онутчак Р.Р. здійснив державну реєстрацію речових прав.
У зв`язку з наведеним, Мін`юст вважає, що позивачем допущено порушення вимог статей 3, 10, 23 Закону №1952-IV та пунктів 12, 78 Порядку №1127.
Також Міністерство вказало на те, що згідно з вимогами пункту 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок № 1141), державний реєстратор здійснює пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій за одним або кількома ідентифікаторами: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав); кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки); адреса нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки); реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви). Згідно з вимогами пунктів 21, 22 Порядку № 1141, державний реєстратор, зокрема, здійснює пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими абзацами другим - четвертим пункту 20 Порядку № 1141, а також за такими ідентифікаторами як суб`єкт речового права, обтяжувач, номер відомостей про речове право на нерухоме майно, обтяження такого права в Державному реєстрі прав.
Як стверджує МЮ України, державним реєстратором Онутчаком Р.Р. не сформовано пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також не сформовано пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій та пошук відомостей у Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, чим порушено вимоги пунктів 20, 21, 22 Порядку №1141.
Водночас відповідач зазначає, що при обранні заходу відповідальності враховано характер встановлених порушень, а також те, що протягом останніх дванадцяти місяців до державного реєстратора Онутчака Р.Р. не застосовувалися заходи відповідальності у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, відповідачем до позивача застосовано захід відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на два місяці.
На переконання відповідача, застосований до позивача захід відповідальності є обґрунтованим та співмірним характеру допущених порушень, а також достатнім для запобігання в подальшому порушенням та зловживанням у сфері державної реєстрації речових прав. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
25.03.2025 на адресу суду надійшло клопотання від представника Міністерства юстиції України про залучення державного підприємства "Національні інформаційні системи" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Подане клопотання мотивоване тим, що рішення у даній справі може вплинути на обов`язки державного підприємства "Національні інформаційні системи", оскільки, технічні та технологічні заходи щодо надання доступу, в тому числі у разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України про блокування доступу до Державного реєстру прав, здійснюється адміністратором реєстрів - державного підприємства "Національні інформаційні системи".
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2025 залучив як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" в адміністративній справі №300/5794/23 за позовом Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчака Ростислава Романовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Також 26.03.2025 на адресу суду від представника представником Міністерства юстиції України надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Подану заяву представник відповідача обґрунтовує істотним значенням справи для сторін та значним суспільним інтересом.
Ухвалою суду від 04.04.2025 у задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи №300/1484/25 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Представником Міністерства юстиції України 26.03.2025 подано клопотання, відповідно до якого остання просить суд витребувати у Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційних справ, що містяться в електронній формі у Державному реєстрі прав, доданих до заяв, на підставі яких державним реєстратором Онутчаком Р.Р. проведено державну реєстрацію прав: №47329649 від 14.08.2021; №47464873 від 23.08.2021; №48181684 від 29.09.2021; №48180721 від 29.09.2021; №48650509 від 25.10.2021; №48651633 від 25.10.2021.
Суд ухвалою від 04.04.2025 витребував у Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційних справ, що містяться в електронній формі у Державному реєстрі прав, доданих до заяв, на підставі яких державним реєстратором Онутчаком Р.Р. проведено державну реєстрацію прав: №47329649 від 14.08.2021; №47464873 від 23.08.2021; №48181684 від 29.09.2021; №48180721 від 29.09.2021; №48650509 від 25.10.2021; №48651633 від 25.10.2021.
Управління реєстраційних процедур начальник відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно подало 16.04.2025 до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 04.04.2025, до якої долучило витребувані судом докази.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, додаткові пояснення дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
За наслідками розгляду листа Державного бюро розслідувань від 04.12.2024 №10-3-01-01-29571, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 23.01.2025 №127/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 ".
За результатами проведеної камеральної перевірки державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчака Ростислава Романовича Комісією складено акт від 12.02.2025 №535/19.1.1/25, яким зафіксовано наступне:
"(1) …За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2021 № 47329649 (далі - Заява 1), поданої ОСОБА_2 (далі - 2 Заявник 1), державним реєстратором Онутчаком Р.Р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2021 № 59842205 (далі - Рішення1 ), на підставі якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ № 2433505326101 на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира1 ), та проведено державну реєстрацію права власності за Заявником1 (номер запису 43491401). Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви1 додано: договір про цільовий внесок у діяльність № МЦ/32/61 від 19.11.2018, укладений між обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудовників 9" та ОСОБА_2 ; технічний паспорт, виготовлений станом на 11.08.2020 товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Консалтинг ІФ"; акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 від 11.08.2020. Відповідно до статті 10 Закону, пункту 12 Порядку № 1127, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Пунктом 78 Порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються, зокрема, У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 01.01.2013, також обов`язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії: документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, а також випадків, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта)…
У відомостях Державного реєстру прав наявна інформація про долучення до Державного реєстру прав за заявою від 24.07.2019 № 35140553 Сертифіката, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта - група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (1 черга будівництва) на АДРЕСА_2 від 21.05.2019 серії ІФ № 162191410968. Водночас з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що Заявником 1 не надано, а державним реєстратором Онутчаком Р.Р. не витребувано документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Таким чином державним реєстратором Онутчаком Р.Р. порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 78 Порядку № 1127, пункту 20 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію права власності за відсутності: документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
(2) …За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47464873 державним реєстратором Онутчаком Р.Р. допущені аналогічні, як по Заяві 1 , порушення вимог статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 78 Порядку № 1127, пункту 20 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію права власності за відсутності: документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
(3) …За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.09.2021 № 48181684 (далі - Заява 2 ), поданої ОСОБА_3 (далі - Заявник 2 ), державним реєстратором Онутчаком Р.Р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.10.2021 № 60715769 (далі - Рішення 2 ), на 5 підставі якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ № 2469929726040 на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 ), та проведено державну реєстрацію права власності за Заявником 2 (номер запису 44269291).
Таким чином державним реєстратором Онутчаком Р.Р. порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 78 Порядку № 1127, пунктів 20, 21, 22 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію права власності за відсутності: документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; пошуку відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині; пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
(4) За результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 48180721, 48650509, 48651633 державним реєстратором Онутчаком Р.Р. допущені аналогічні, як по Заяві 2 , порушення вимог статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 78 Порядку № 1127, пунктів 20, 21, 22 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію права власності за відсутності: документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 6 пошуку відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині; пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
Наказом Міністерства юстиції України №368/5 від 12.02.2025 "Про результати проведення камеральної перевірки Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 " тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці та виконання цього наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ Міністерства юстиції України №368/5 від 12.02.2025 "Про результати проведення камеральної перевірки Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 ", позивач звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2024 №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV)
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 Закону №1952-IV).
Статтею 6 Закону №1952-IV передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
За змістом статті 7 Закону №1952-IV повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких також належить, серед визначеного, забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав, його держателем; організація роботи, пов`язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечення доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 37-1 Закону №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Частиною 2 статті 37-1 Закону №1952-IV визначено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.
Відповідно до частини 3 статті 37-1 Закону №1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 37-1 Закону №1952-IV).
Абзац 2 частини 1 статті 37 Закону №1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016№ 990 (далі - Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
За змістом пункту 3 Порядку №990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.
Пунктом 4 Порядку №990 визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:
1) розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян";
2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України";
3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;
4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;
5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;
6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб`єкта державної реєстрації;
7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб`єкта державної реєстрації.
Відповідно до пункту 9 Порядку №990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Приписами пункту 10 Порядку №990 встановлено, що у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.
Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).
Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки (пункт 11 Порядку №990).
Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному вебсайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному вебсайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса. Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному вебсайті Мін`юсту (пункт 12 Порядку № 990).
Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки (пункт 13 Порядку № 990).
Пунктом 13-1 Порядку №990 визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.
У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).
В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів (пункт 14 Порядку № 990).
Пунктом 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Згідно з пунктом 20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.
Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному вебсайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному вебсайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.
У разі прийняття Мін`юстом рішення, передбаченого пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", один примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття надсилається технічному адміністратору реєстрів.
Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (пункт 34 Порядку № 990).
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що за наслідками розгляду листа Державного бюро розслідувань від 04.12.2024 №10-3-01-01-29571, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 23.01.2025 №127/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 ".
Водночас, стороною позивача вказано, що основною підставою проведення камеральної перевірки є лист Державного бюро розслідувань від 04.12.2024 №10-3-01-01-29571, при цьому останнім стверджується, що чинним законодавством України не надано право Мін`юсту проводити камеральну перевірку на підставі звернення правоохоронних органів.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку №990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації може здійснюватися, зокрема, шляхом перевірки відомостей, отриманих Міністерством юстиції України під час реалізації повноважень у цій сфері.
Отже, джерелом отримання такої інформації можуть бути різні офіційні повідомлення, у тому числі листи від державних органів, які містять відомості про можливі порушення порядку проведення реєстраційних дій. Такі листи не є самостійною правовою підставою для проведення камеральної перевірки, однак, можуть бути інформаційним приводом для перевірки відомостей у межах повноважень Міністерства юстиції України.
Таким чином, лист Державного бюро розслідувань може бути лише джерелом відомостей про можливі порушення, що ініціює їх перевірку Міністерством юстиції, проте не є сам по собі підставою для призначення камеральної перевірки. Для ухвалення рішення про її проведення Міністерство юстиції повинно самостійно перевірити зміст наданих відомостей, установити наявність ознак порушення законодавства у сфері державної реєстрації та лише після цього видати адміністративний акт про проведення перевірки.
Враховуючи наведене, лист Державного бюро розслідувань від 04.12.2024 № 10-3-01-01-29571 правомірно слугував інформаційним приводом для початку аналітичної перевірки Мін`юстом, а подальше рішення про проведення камеральної перевірки відповідає вимогам пунктів 4 та 9 Порядку № 990.
Відтак, доводи позивача про відсутність законних підстав для призначення камеральної перевірки суд вважає безпідставними, а Міністерство юстиції України при проведенні камеральної перевірки позивача діяло у порядку, способом та на підставі наданих йому повноважень.
Надаючи оцінку зафіксованим в акті порушенням, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до пункту 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та цим Порядком.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV, пунктом 12 Порядку №1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною 1 статті 22 Закону №1952-IV передбачено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.
Згідно з підпунктами 6, 7 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.
У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (частина 2 статті 24 Закону №1952-IV).
Враховуючи зазначене, позивач зобов`язаний був перевірити та встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій.
Згідно з пунктом 81 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Відповідно до пункту 42 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.
У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.
У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону № 1952-IV.
Тимчасовим порядком реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 №367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" (далі - Тимчасовий порядок) визначено процедуру присвоєння та зміни адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна.
Відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі уповноважений орган з присвоєння адреси).
Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; районні в м. Києві державні адміністрації якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації; місцева державна адміністрація якщо об`єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №1952-IV, зокрема, заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Аналогічні вимоги щодо необхідності подання оригіналів документів для проведення державної реєстрації прав містить пункт 7 Порядку № 1127.
В акті від 12.02.2025 №535/19.1.1/25, яким зафіксовано, що за результатом розгляду заяв № 47329649, №47464873, №48181684, №48180721, №48650509, №48651633 до таких не подано, а державним реєстратором Онутчком Р.Р. не витребувано документи, що підтверджують присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси.
Таким чином державним реєстратором Онутчаком Р.Р. порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 78 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Крім того, перевіркою встановлено порушення державним реєстратором Онутчаком Р.Р.:
- пункту 20 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію права власності за відсутності пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій при розгляді заяв №47329649 та №47464873;
- пунктів 20, 21, 22 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію права власності за відсутності пошуку відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині; пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій при розгляді заяв № 48181684, №48180721, №48650509, №48651633.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, як вже зазначалося раніше, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (частина 3 статті 10 Закону №1952-IV, пункт 12 Порядку №1127).
У пункті 77 Порядку №1127 зазначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 261 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, па яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
Матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за отриманням документа, що підтверджує присвоєння Об`єкту адреси.
Водночас, позивач зазначає, що адреса багатоквартирного житлового будинку містилась у Сертифікаті, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта від 21.05.2019 серії ІФ № 162191410968.
Однак, вказане суперечить вимогам законодавства, зокрема пункту 40 Порядку №1127, відповідно до якого державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, передбачених Законом, іншими законами України та цим Порядком.
Сертифікат, що підтверджує відповідність закінченого будівництвом об`єкта, не є документом, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси у розумінні норм чинного законодавства. Отже, надання сертифіката відповідності об`єкта не звільняє від обов`язку подання належного документа про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.
Суд відхиляє доводи позивача про тотожність приміщень колишнього заводу ВАТ "Агромаш" із розташованим на їх місці новозбудованим багатоповерховим житловим будинком, а також про автоматичне збереження за новозбудованим об`єктом адреси, присвоєної колишньому заводу, оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах законодавства.
При цьому відповідно до пункту 78 Порядку № 1127 документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не подається лише у визначених законодавством випадках, зокрема у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна або якщо відповідну адресу присвоєно під час реалізації експериментального проєкту та зазначено в документі, який відповідно до законодавства засвідчує прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.
Водночас судом встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна не є реконструйованим об`єктом, а його адреса не була присвоєна в межах реалізації експериментального проєкту. Отже, передбачені пунктом 78 Порядку № 1127 винятки щодо неподання документа, який підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, у цьому випадку відсутні.
Частиною 1 статті 22 Закону № 1952-IV передбачено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав (абзац 3 пункт 14 Порядок № 1127).
Отже, позивач зобов`язаний був встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій вимогам законодавства та перевірити документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав власності.
Доводи позивача про помилковість позиції Мін`юсту в частини тверджень про допущення порушення вимог пункту 78 Порядку №1127, в той час, як в даній ситуації застосовуються вимоги пункту 80 Порядку №1127, є безпідставними, з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 78 Порядку №1127, у разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 року, у заяві обов`язково зазначаються відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Крім того, подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, окремо копії документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, а також випадків, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта).
У даній ситуації здійснювалася державна реєстрація права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, а не в результаті діяльності кооперативу. Отже, підстав для застосування пункту 80 Порядку №1127 немає.
Разом із цим, суд наголошує, що як пунктом 78 Порядку №1127, так і пунктом 80 Порядку №1127 передбачено обов`язковість подання для державної реєстрації прав документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Окрім того, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що державний реєстратор не має повноважень перевіряти достовірність поданих заявником документів. Така позиція суперечить приписам статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пункту 12 Порядку №1127, які прямо покладають на державного реєстратора обов`язок перевіряти відповідність поданих документів вимогам законодавства, а також наявність підстав для проведення чи відмови у державній реєстрації.
Отже, діяльність державного реєстратора не зводиться до формального прийняття документів від заявника, а передбачає активне здійснення юридичної перевірки їх законності та повноти.
Згідно з вимогами пункту 20 Порядку 1141, державний реєстратор здійснює пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій за одним або кількома ідентифікаторами: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав); кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки); адреса нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки); реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви).
Згідно з вимогами пунктів 21, 22 Порядку № 1141, державний реєстратор, зокрема, здійснює пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими абзацами другим - четвертим пункту 20 Порядку № 1141, а також за такими ідентифікаторами як суб`єкт речового права, обтяжувач, номер відомостей про речове право на нерухоме майно, обтяження такого права в Державному реєстрі прав.
Отже, з огляду на наведене правове регулювання, перед проведенням відповідних реєстраційних дій державний реєстратор повинен був здійснити передбачені Порядком № 1141 пошуки відомостей щодо відповідних об`єктів та зареєстрованих заяв, а результати таких пошуків мали передувати прийняттю ним рішень за відповідними заявами.
Разом з тим, за результатами перевірки встановлено, що державним реєстратором Онутчаком Р.Р. під час розгляду заяв № 47329649 та № 47464873 проведено державну реєстрацію права власності за відсутності пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав та судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, як того вимагає пункт 20 Порядку № 1141.
Крім того, встановлено, що під час розгляду заяв № 48181684, № 48180721, № 48650509 та № 48651633 державним реєстратором також проведено державну реєстрацію права власності за відсутності передбаченого пунктами 20, 21, 22 Порядку № 1141 пошуку відповідних відомостей. Зокрема, не здійснено пошуку відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, а також пошуку відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав та судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
Таким чином, встановлені перевіркою порушення стосуються передбачених Порядком № 1141 перевірочних дій, які державний реєстратор зобов`язаний був здійснити до проведення державної реєстрації права власності. Невчинення таких дій, своєю чергою, означає, що відповідні реєстраційні рішення були прийняті без проведення передбаченої законодавством перевірки наявної у Державному реєстрі прав інформації та відомостей щодо заяв і можливих судових рішень про заборону або скасування заборони вчинення реєстраційних дій.
Водночас, матеріали справи позбавлені доказів, які б підтверджували фактичне здійснення державним реєстратором Онутчаком Р.Р. передбачених пунктами 20, 21, 22 Порядку № 1141 пошукових дій під час розгляду зазначених заяв. Зокрема, відсутні докази того, що при розгляді заяв № 47329649 та № 47464873 ним було здійснено пошук відомостей у базі даних заяв у порядку, визначеному пунктом 20 Порядку № 1141, а при розгляді заяв № 48181684, № 48180721, № 48650509 та № 48651633 як відповідного пошуку в базі даних заяв, так і пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, передбаченого пунктами 21, 22 цього Порядку.
При цьому сам факт проведення державної реєстрації права власності за наведеними заявами не свідчить про те, що перед її проведенням державним реєстратором були виконані всі передбачені Порядком № 1141 перевірочні дії. Навпаки, за відсутності належних доказів здійснення відповідних пошуків обґрунтованим є висновок про те, що вимоги пунктів 20, 21, 22 Порядку № 1141 під час розгляду зазначених заяв дотримані не були.
Суд також враховує, що наведені обставини були встановлені Міністерством юстиції України за результатами проведення перевірки та безпосередньо зафіксовані в акті перевірки. Водночас у поданій позовній заяві ОСОБА_1 не навів конкретних обставин та не надав доказів, які б спростовували зафіксовані в акті висновки щодо нездійснення державним реєстратором передбачених пунктами 20, 21, 22 Порядку № 1141 пошукових дій за заявами № 47329649, № 47464873, № 48181684, № 48180721, № 48650509 та № 48651633.
Отже, з урахуванням того, що обов`язок щодо здійснення відповідних пошуків прямо встановлений Порядком № 1141, порушення такого обов`язку зафіксовано в акті перевірки, а доказів фактичного виконання державним реєстратором передбачених пунктами 20, 21, 22 Порядку № 1141 дій матеріали справи не містять і позивачем такі обставини не спростовані, суд доходить висновку про обґрунтованість встановлених за результатами перевірки порушень у цій частині.
З огляду на наведені вище мотиви та встановлені у справі обставини, суд доходить висновку, що наказ Міністерства юстиції України №368/5 від 12.02.2025 "Про результати проведення камеральної перевірки Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 ", яким державному реєстратору Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчаку Р.Р. тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці, прийнято правомірно, у межах наданих відповідачу повноважень та з дотриманням вимог законодавства.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України не підлягають до задоволення.
Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судовий збір.
Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Державного реєстратора Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Державний реєстратор Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчак Ростислав Романович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вул. Грушевського, 136А, с. Микуличин, Івано-Франківська область, 78590;
відповідач - Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622), вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001;
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008), вул. Бульварно Кудрявська, 4, м. Київ, 04053).
Суддя Микитин Н.М.