КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2573/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №588505-24/11-23 від 30.06.2026.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.06.2025 №588505-24/11-23 (помилково вказано 30.06.2026) про нарахування та сплату мінімального податкового зобов`язання за 2024 рік у загальному розмірі 380455,87 грн прийняте з порушенням вимог податкового законодавства та без належного підтвердження вихідних даних, використаних для розрахунку, адже при визначенні мінімального податкового зобов`язання контролюючий орган виходив із того, що нормативна грошова оцінка відповідних земельних ділянок проведена, що відображено у розрахунках, доданих до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Водночас, відповідач не отримував належних відомостей про розмір нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки саме за 2024 рік та не замовляв відповідних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку.
Наголошує, що функціонал автоматичного формування витягів визначає нормативну грошову оцінку станом на дату формування витягу та не передбачає формування витягів за минулі роки, у зв`язку з цим у 2025 році неможливо було отримати витяг із нормативною грошовою оцінкою станом на 2024 рік, а тому використані контролюючим органом показники не підтверджують належним чином нормативну грошову оцінку саме за звітний 2024 рік.
Крім того, мінімальне податкове зобов`язання має обчислюватися на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або належних документів платника податків. Натомість відповідач фактично здійснив розрахунок не на підставі передбачених законом джерел, а на підставі інформації з ІКС «Податковий блок».
Вважає інформацію з ІКС «Податковий блок» неналежним джерелом доказування, адже отримана з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів інформація має виключно інформаційний характер і не може самостійно підтверджувати обставини, що є підставою для визначення податкових зобов`язань.
З цих підстав вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та просить суд його скасувати.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що до Головного управління ДПС у Кіровоградській області надійшов лист Соколівської сільської ради щодо нарахування земельного податку позивачу.
Вказує, що мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності або користування земельними ділянками. При цьому нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Наголошує, що Податковим кодексом України передбачено різний порядок обчислення мінімального податкового зобов`язання залежно від того, чи проведена нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки. У разі проведення нормативної грошової оцінки МПЗ визначається виходячи з нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, коефіцієнта та кількості місяців володіння чи користування. Якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі по області з урахуванням площі земельної ділянки.
При визначенні мінімального податкового зобов`язання за 2024 рік контролюючим органом використано відомості ІКС «Податковий блок» у частині даних Держгеокадастру та чинну методику визначення вартості землі. У зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, розрахунок здійснено на підставі наявних у контролюючого органу інформаційних даних.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
16.06.2026 представник відповідача подала суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначила, що розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2024 рік здійснено на підставі даних ІКС «Податковий Блок» / «Реєстрація ПП» / «Ведення окремих реєстрів» / «Дані Держгеокадастру» та чинної методики визначення вартості землі.
29.04.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2026.
18.05.2026 до суду надійшло через Електронний суд клопотання представника позивача - адвоката Ковальчук Юлії Миколаївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
21.05.2026 ухвалою задоволено клопотання представника позивача - адвоката Ковальчук Юлії Миколаївни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
27.05.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Продовжено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області встановлений ухвалою суду від 29.04.2026 строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.05.2026 включно. Витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області докази по справі. Оголошено перерву у судовому засіданні до 23.06.2026.
03.06.2026 ухвалою повторно витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області докази.
23.06.2026 ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Кіровоградської області на 21.07.2026.
21.07.2026 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 19.08.2026.
19.08.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою позивача та його представника. Розгляд справи відкладено на 15.09.2026.
19.08.2026 представник позивача подала суду заяву, у якій просила подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження без участі позивача ОСОБА_1 та його представника.
15.09.2026 судом постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, розташованих на території Соколівської сільської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 43-54).
До Головного управління ДПС у Кіровоградській області надійшов лист Соколівської сільської ради №03-31/751 від 21.05.2025 щодо нарахування земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у власності та користуванні позивача (а.с. 55).
За результатами проведеного розрахунку Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №588505-24/11-23, яким позивачу визначено податкове зобов`язання у вигляді позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених протягом 2024 року податків, зборів і платежів у розмірі 380455,87 грн (а.с. 11зв.)
З долученого до податкового повідомлення-рішення розрахунку вбачається, що загальне мінімальне податкове зобов`язання за 2024 рік визначено у сумі 382842,10 грн, а загальну суму сплачених податків, зборів і платежів враховано у розмірі 2386,20 грн, у тому числі земельний податок у сумі 2386,20 грн (а.с. 12).
Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання проведено щодо 41 земельної ділянки. Стосовно 39 земельних ділянок контролюючим органом застосовано індивідуальну нормативну грошову оцінку відповідної земельної ділянки, а сума МПЗ щодо цих ділянок склала 345691,85 грн.
Щодо земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:000:3231 та [номер приховано]:02:000:0135 застосовано нормативну грошову оцінку одного гектара ріллі по Кіровоградській області у розмірі 33514,29 грн.
Мінімальне податкове зобов`язання по ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:3231 площею 14,8906 га визначено у сумі 24952,39 грн, а по земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0135 площею 7,2792 га - у сумі 12197,86 грн.
03.02.2026 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу, у якій просив скасувати вказане вище податкове повідомлення-рішення (а.с. 16-17).
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 26.03.2026 №7854/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 7-8).
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та результатами його адміністративного оскарження, 23.04.2026 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов`язання - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.
Пунктом 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов`язання, є 2022 рік.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Підпунктом 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 ПК України передбачено, що для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов`язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов`язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 297-1 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов`язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов`язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Згідно із підпунктом 38-1.1.1 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПК України мінімальне податкове зобов`язання щодо земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої проведено, обчислюється за формулою: МПЗ = НГОд х К х М / 12, де НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації; К - коефіцієнт, який становить 0,05; М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді або користуванні платника податків.
Підпунктом 38-1.1.2 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПК України передбачено, що мінімальне податкове зобов`язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою: МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де: МПЗ - мінімальне податкове зобов`язання; НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю; S - площа земельної ділянки, гектарах; К - коефіцієнт, що становить 0,05; М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Отже, законодавець визначив два різні способи обчислення МПЗ залежно від наявності індивідуальної нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки. Наявність індивідуальної НГО зумовлює застосування підпункту 38-1.1.1, а її відсутність - підпункту 38-1.1.2 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПК України.
Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, а щодо земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено, - площа такої земельної ділянки.
Відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становило 1,051 та підлягало застосуванню при визначенні проіндексованого значення НГО станом на 01.01.2024.
Правові та організаційні засади проведення оцінки земель визначені Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV).
Відповідно до статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Частиною другою статті 20 Закону №1378-IV передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
За змістом статті 23 Закону №1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Пунктом 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.
Системне тлумачення наведених норм не дає підстав для висновку, що для цілей обчислення мінімального податкового зобов`язання контролюючий орган може використовувати відомості про НГО виключно за умови попереднього формування окремого витягу щодо кожної земельної ділянки. Положення статей 20, 23 Закону №1378-IV та пункту 20 Методики №1147 регламентують форму оформлення і видачі відомостей про НГО заявнику. Натомість спеціальна норма підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України прямо визначає джерелами для обчислення МПЗ, серед іншого, дані Державного земельного кадастру. Тому відсутність факту замовлення чи видачі витягу не є тотожною відсутності відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі та не виключає їх використання контролюючим органом у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Такий підхід узгоджується і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, в якій Велика Палата відступила від висновку про витяг з Державного земельного кадастру як єдиний можливий доказ нормативної грошової оцінки та зазначила, що земельне і податкове законодавство не обмежує можливість підтвердження НГО виключно таким витягом. Хоча зазначена постанова прийнята у правовідносинах щодо плати за користування земельною ділянкою, сформульований у ній висновок має значення саме для тлумачення статей 20, 23 Закону №1378-IV та оцінки доводу про виключність витягу як форми доказування нормативної грошової оцінки.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.06.2025 №588505-24/11-23 позивачу визначено позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів і платежів за 2024 рік.
З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що загальне мінімальне податкове зобов`язання визначено у сумі 382842,10 грн, з яких 345691,85 грн становить МПЗ щодо земельних ділянок, для яких у розрахунку використано індивідуальну нормативну грошову оцінку, а 37150,25 грн - МПЗ щодо двох земельних ділянок, стосовно яких застосовано нормативну грошову оцінку одного гектара ріллі по Кіровоградській області. Загальна сума врахованих сплачених податків становить 2386,20 грн.
При фактичному обчисленні МПЗ за 2024 рік відповідач застосував коефіцієнт К у розмірі 0,05 та кількість місяців володіння (користування) - 12. Крім того, у примітці до розрахунку прямо зазначено, що коефіцієнт К становить 0,05, а значення 0,04 тимчасово застосовувалося для розрахунку мінімального податкового зобов`язання за 2022 та 2023 податкові роки.
Обгрунтовуючи протиправність спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає, що при визначенні МПЗ за 2024 рік контролюючий орган не мав належних відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на відповідний звітний період, не замовляв витягів з технічної документації про НГО та фактично використав показники, сформовані у 2025 році, тобто показники іншого податкового періоду.
Так, на виконання ухвали суду від 03.06.2026 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що з 01.01.2019 для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів використовуються відомості загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Розрахунок НГО здійснюється засобами Національної кадастрової системи відповідно до відомостей про земельну ділянку, що містяться в електронному документі, створеному при формуванні земельної ділянки, та відомостей загальнонаціональної нормативної грошової оцінки, завантажених до Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр також зазначив, що інформація про замовлення та виготовлення у 2024 році витягів з НГО щодо земельних ділянок, зазначених в ухвалі суду, відсутня. Разом з тим для виконання вимог суду проведено розрахунок нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок у «ручному режимі» з урахуванням коефіцієнта індексації земель сільськогосподарського призначення за 2023 рік та наведено значення НГО станом на 01.01.2024.
Судом зіставлено показники нормативної грошової оцінки, використані ДПС при розрахунку МПЗ, з орієнтовними показниками, наданими Держгеокадастром станом на 01.01.2024.
Так, щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0044 ДПС використано НГО 304109,40 грн, тоді як Держгеокадастром у розрахунку визначено 304040,13 грн. Різниця становить 69,27 грн.
Щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0974 ДПС застосовано НГО 557738,70 грн, а Держгеокадастром орієнтовно визначено 557611,65 грн. Різниця становить 127,05 грн.
Щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:1922 відповідні показники становлять 574427,99 грн за розрахунком ДПС та 574297,14 грн за орієнтовним розрахунком Держгеокадастру, а різниця - 130,85 грн.
Аналогічне співвідношення простежується і щодо інших земельних ділянок.
Сукупне арифметичне зіставлення 39 земельних ділянок, щодо яких ДПС застосувала індивідуальну НГО, також не підтверджує твердження про істотне завищення. За розрахунком ДПС мінімальне податкове зобов`язання щодо цих ділянок становить 345691,85 грн. Сума орієнтовних НГО тих самих 39 земельних ділянок, наведена Держгеокадастром станом на 01.01.2024, становить 6912523,27 грн. При застосуванні до цієї суми коефіцієнта 0,05 орієнтовне МПЗ становило б 345626,16 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розрахунком ДПС та результатом арифметичного застосування коефіцієнта 0,05 до орієнтовних показників Держгеокадастру щодо 39 земельних ділянок становить 65,69 грн. З огляду на прямо зазначений Держгеокадастром орієнтовний характер орінєнтовного розрахунку така мінімальна розбіжність не підтверджує ані використання ДПС показників іншого податкового періоду, ані істотного викривлення бази для обчислення МПЗ.
Більше того, надані відповідачем «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки» містять щодо земельних ділянок не лише їх кадастрові номери, площі, місцезнаходження та відомості про власника, але й окремі графи «Дата нормативної грошової оцінки» та «Значення нормативної грошової оцінки». З цього документа вбачається наявність значень НГО, у тому числі датованих 21.09.2023, а щодо окремих земельних ділянок - також пізніших значень 2025 року.
Саме ця обставина має істотне значення для перевірки доводу позивача про використання НГО 2025 року. Зіставлення таких значень із розрахунком ДПС свідчить, що контролюючий орган не переносив автоматично до МПЗ за 2024 рік пізніші показники НГО 2025 року, а використовував проіндексовані значення попередніх кадастрових відомостей.
Наприклад, щодо земельної ділянки [номер приховано]:02:000:0044 у відомостях зазначено НГО станом на 21.09.2023 у сумі 289352,43 грн. При застосуванні коефіцієнта індексації за 2023 рік 1,051 отримуємо 304109,40 грн, тобто саме той показник, який ДПС використала у розрахунку МПЗ за 2024 рік.
Щодо земельної ділянки [номер приховано]:02:000:0130 у відомостях міститься значення НГО станом на 21.09.2023 у сумі 273273,04 грн. Після індексації на коефіцієнт 1,051 воно становить 287209,97 грн, що також відповідає показнику розрахунку ДПС.
Щодо земельної ділянки [номер приховано]:02:000:0974 у відомостях зазначено НГО від 21.09.2023 у сумі 530674,31 грн. Її індексація на 1,051 дає 557738,70 грн, що повністю збігається зі значенням, використаним контролюючим органом.
Аналогічно щодо земельної ділянки [номер приховано]:02:000:1922 у відомостях зафіксовано НГО від 21.09.2023 у сумі 546553,75 грн; після застосування коефіцієнта 1,051 отримується 574427,99 грн, тобто показник, включений ДПС до розрахунку МПЗ.
Наведені приклади у сукупності з мінімальною різницею між загальними показниками ДПС та орієнтовним ретроспективним розрахунком Держгеокадастру об`єктивно спростовують твердження позивача про те, що контролюючий орган визначив МПЗ за 2024 рік із застосуванням нормативної грошової оцінки 2025 року.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що відсутність замовлених ДПС витягів з технічної документації щодо кожної земельної ділянки свідчить про відсутність належної нормативної грошової оцінки.
Як уже зазначено, підпункт 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України прямо дозволяє контролюючому органу обчислювати МПЗ на підставі даних Державного земельного кадастру. Пункт 20 Методики №1147 визначає форму надання даних заявнику у вигляді витягу, однак не змінює і не звужує передбачений Податковим кодексом перелік джерел інформації, на підставі яких контролюючий орган обчислює МПЗ.
Більше того, відповідь Держгеокадастру підтверджує, що розрахунок НГО здійснюється засобами Національної кадастрової системи на підставі відомостей, які містяться в Державному земельному кадастрі. Тому відсутність у 2024 році факту замовлення та виготовлення витягу є обставиною, що характеризує лише відсутність сформованого адміністративного документа на відповідну дату, але не свідчить про відсутність у кадастрі вихідних відомостей, необхідних для визначення НГО.
У спірних правовідносинах ІКС «Податковий блок» виступає не самостійним джерелом формування нормативної грошової оцінки, а інформаційно-технічною базою відомостей, у якій відображаються, зокрема, дані Держгеокадастру. Вирішальним для оцінки правомірності нарахування є не назва програмного продукту, через який контролюючий орган отримав доступ до інформації, а походження, зміст і достовірність відомостей, використаних у розрахунку.
У цій справі достовірність відповідних показників додатково перевірено судом шляхом витребування інформації безпосередньо у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
З огляду на це посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, сформульовані у спорах щодо недопустимості доведення нереальності господарських операцій виключно даними інформаційно-аналітичних систем контролюючого органу або результатами автоматизованого співставлення податкової інформації про контрагентів, не є релевантним до встановлених у цій справі обставин.
У справах, на які посилається позивач, предметом оцінки була податкова інформація, сформована контролюючими органами внаслідок аналітичного опрацювання показників діяльності платників та їх контрагентів, яка сама по собі не підтверджувала фактичні обставини господарських операцій.
Суд також критично оцінює посилання позивача на те, що відповідач у своєму розрахунку виходив з проведення нормативної грошової оцінки всіх земельних ділянок, адже щодо земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:000:3231 та [номер приховано]:02:000:0135 контролюючий орган не використовував індивідуальну НГО земельної ділянки, а застосував нормативну грошову оцінку одного гектара ріллі по Кіровоградській області у розмірі 33514,29 грн.
Водночас за здійсненим Держгеокадастром у ході розгляду справи орієнтовним розрахунком нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:3231 станом на 01.01.2024 становить 577925,55 [номер приховано]:02:000:0135 - 289505,16 грн. При арифметичному застосуванні до цих значень коефіцієнта 0,05 МПЗ становило б відповідно 28896,28 грн та 14475,26 грн, що перевищує фактично визначені ДПС у сумі 24952,39 грн та 12197,86 грн. Суд враховує, що наведені Держгеокадастром значення мають орієнтовний характер, а тому не використовують їх для самостійного визначення податкового зобов`язання, однак вони не підтверджують доводу позивача про завищення МПЗ.
Суд звертає увагу і на те, що нормативна грошова оцінка для цілей обчислення МПЗ має застосовуватися з урахуванням індексації. Тому саме по собі неспівпадіння вихідного значення НГО, зафіксованого у відомостях станом на 21.09.2023, із проіндексованим значенням, використаним для 2024 року, не свідчить про помилку. Навпаки, на наведених вище прикладах земельних ділянок арифметичне застосування коефіцієнта 1,051 відтворює значення, включені ДПС до розрахунку.
Тому доводи позивача про неможливість встановлення належного значення НГО за 2024 рік через те, що програмне забезпечення Державного земельного кадастру не формує витяги «заднім числом», не доводить неправомірності оскаржуваного рішення. Неможливість отримання у 2025 році нового витягу із формальною датою станом на 2024 рік не виключає існування у кадастрі попередніх відомостей про НГО та можливості встановлення проіндексованого значення, яке підлягало застосуванню у відповідному податковому періоді.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем надано детальний розрахунок загального МПЗ, відомості про земельні ділянки з датами та значеннями НГО, пояснення щодо джерела отримання інформації. Крім того, суд з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи витребував інформацію безпосередньо у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Сукупна оцінка цих доказів свідчить, що використані ДПС індивідуальні показники НГО кореспондують кадастровим даним та їх індексації на 2024 рік, а твердження про використання НГО 2025 року та завищення МПЗ не знайшли підтвердження.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач довів фактичні та правові підстави визначення позивачу загального мінімального податкового зобов`язання за 2024 рік, а наведені позивачем аргументи не спростовують правильності застосованих вихідних показників та порядку обчислення МПЗ.
Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.06.2025 №588505-24/11-23 прийняте в межах наданих контролюючому органу повноважень, на підставі передбачених Податковим кодексом України даних та з урахуванням обставин, що мають значення для визначення податкового зобов`язання. Підстав для визнання його протиправним та скасування з мотивів, наведених у позовній заяві, суд не встановив.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК