ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року справа № 380/17530/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, Головне управління ПФУ у Львівській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком з 2021 року, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з урахуванням даних про стаж та заробіток. Вказує, що з матеріалів пенсійної справи слідує, що при призначенні пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. Зазначає, що 16.07.2026 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2018-2020 роки), на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, однак відповідач листом від 03.08.2026 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Позивач стверджує, що норми частини другої статті 42 Закону № 1058 та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, яка сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Вказує, що пункт 3 Порядку № 124 передбачає, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Зазначає, що кожного року проводиться перерахунок пенсії згідно з Порядком № 124 з урахуванням коефіцієнтів, встановлених, зокрема, Постановами № 127, 118, 168, 185, 209 та 236. Вважає, що положення Закону № 1058 та Порядку № 124 прямо визначають, що індексації підлягають пенсії кожного року з 01 березня, а положення Порядку № 124 та зазначених постанов не визначають, що відповідні коефіцієнти застосовуються виключно до середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (станом на 1 жовтня 2017 року). Наголошує, що положення пункту 5 Порядку № 124 та врахування показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року застосовується саме до пенсій, перерахованих у 2019 році, чого у цьому випадку не вбачається, оскільки пенсію позивачу призначено у 2021 році. Вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді 26.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого зазначив, що пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Закону № 1058 та інших чинних нормативно-правових актів. Вказав, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. Послався на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, пунктом 5 якого передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати. Зазначив, що з огляду на приписи пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році при перерахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, який складав 3764,40 грн, що підлягав збільшенню на коефіцієнти, визначені відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Вказав, що Порядок № 124 затверджений Кабінетом Міністрів України в межах наданих йому законом повноважень, ні в цілому, ні в окремій його частині не був визнаний незаконним та нечинним, а тому його норми є обов`язковими для пенсійного органу та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Стверджує, що орган Пенсійного фонду при здійсненні індексації пенсії позивачу діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог нормативно-правових актів, а тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 27.04.2021 та отримує пенсію за віком (учасник бойових дій), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
При призначенні пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, у розмірі 9118,81 грн.
Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати для проведення індексації пенсій:
- постановою від 16 лютого 2022 року № 118 - коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року;
- постановою від 24 лютого 2023 року № 168 - коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року;
- постановою від 23 лютого 2024 року № 185 - коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року;
- постановою від 25 лютого 2025 року № 209 - коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року;
- постановою від 25 лютого 2026 року № 236 - коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року.
16.07.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації його пенсії шляхом послідовного застосування зазначених коефіцієнтів (1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121) до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн), який був врахований при призначенні йому пенсії.
Листом від 03.08.2026 № 41171-42076/А-02/8-1300/26 відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку, посилаючись на те, що індексація здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн), який станом на дату перерахунку, після застосування всіх коефіцієнтів, становив 10231,37 грн.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення, яке має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Статтею 27 Закону № 1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнта страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону № 1058. Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Стаття 40 Закону № 1058 визначає порядок обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць; К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною другою статті 42 Закону № 1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).
Пунктом 1 Порядку № 124 визначено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 3 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Пунктом 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 7 Порядку № 124 передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частина друга статті 42 Закону № 1058 як норма закону, що має вищу юридичну силу, вимагає збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення конкретної пенсії, тобто того показника, що був фактично застосований при її призначенні.
Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає індексації із застосуванням щорічних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати (9118,81 грн за 2018-2020 роки), який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу у 2021 році, чи індексації підлягає лише умовний показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн), як стверджує відповідач.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 не знайшов підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, і виснував, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 1058, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення конкретної пенсії.
Верховний Суд у зазначеній постанові, аналізуючи положення частини другої статті 42 Закону № 1058 та Порядку № 124, дійшов висновку, що абзаци перший і другий пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який ураховувався для обчислення пенсії. Підхід, за яким для всіх пенсій, незалежно від року призначення та застосованого показника середньої заробітної плати, індексується лише усереднений показник станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), не відповідає меті та змісту статті 42 Закону № 1058 і призводить до необґрунтованого заниження розміру індексації для пенсій, призначених із застосуванням вищих показників середньої заробітної плати.
Отже, з установлених у цій справі обставин у взаємозв`язку з наведеними вище висновками Верховного Суду слідує, що при проведенні індексації пенсії позивачу відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185, № 209 та № 236, саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який був врахований при призначенні позивачу пенсії у 2021 році, а не до умовного показника станом на 01.10.2017.
Положення статті 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень про те, що пенсії, призначені пізніше, підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017. Положення пункту 5 Порядку № 124 та врахування показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року застосовуються саме до пенсій, перерахованих відповідно до нього у 2019 році, чого у цьому випадку не вбачається.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що Порядок № 124 не був визнаний незаконним та нечинним, а тому підлягає застосуванню, оскільки згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або відповідні положення міжнародного договору України. За наявності суперечності між частиною другою статті 42 Закону № 1058 та пунктом 5 Порядку № 124 суд застосовує норму закону, що має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що відмова відповідача у проведенні індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн) є протиправною, а позовні вимоги - обґрунтованими.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат сторонами не надано, тому судові витрати, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.03.2026 індексацію, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, з урахуванням вже виплачених сум.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.