ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№ 380/20805/24
У Х В А Л А
з питань прийняття звіту про виконання рішення суду
25 вересня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ЄДРПОУ: 08410370), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; код ЄДРПОУ: 08410370) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період невиплати індексації з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; код ЄДРПОУ: 08410370) здійснити виплату ОСОБА_2 індексації-різниці між розміром підвищення доходу та сумою індексації, яка склалась за період з 1 березня 2018 року по 19 серпня 2020 року, із врахуванням вимог порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та раніше проведених виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24 адміністративний позов задоволено повністю.
Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ЄДРПОУ: 08410370) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.08.2020 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3119,15 грн з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 380/20805/24 - без змін.
Рішення суду набрало законної сили 15.09.2025.
Як встановлено із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 07 жовтня 2025 року.
24.06.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду. Заява обґрунтована тим, що відповідач при перерахунку позивачеві індексації-різниці на виконання рішення суду у справі, що розглядається, нарахував позивачеві вказану індексацію лише в сумі 2319,11 грн, замість суми в 3119,15 грн, як визначено рішенням суду.
Ухвалою від 03.07.2026 заяву представника позивача задоволено частково та зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ЄДРПОУ: 08410370) протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
Представник відповідача 03.08.2026 подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що по надходженню до Національної академії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №380/20805/24, Національною академією проведено перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 19.08.2020 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3119,15 грн з урахуванням раніше виплачених сум та подано заявку до вищого довольчого органу. Таким чином, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24 виконане Національною академією частково, з об`єктивних та незалежних від Національної академії причин. Судове рішення буде виконане в повному обсязі після задоволення вищим довольчим органом заявки Національної академії щодо виділення відповідних бюджетних асигнувань.
Представник позивача 10.08.2026 подав заперечення на звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що із долученого до звіту розрахунку вбачається, що відповідач продовжує ігнорувати резолютивну частину судового рішення, зокрема самостійно зменшивши встановлену судом фіксовану величину індексації грошового забезпечення з 3119,15 грн до 2319,11 грн. Таким чином, станом на 08 серпня 2026 року судове рішення у справі № 380/20805/24 залишається невиконаним відповідачем, як в частині проведення нарахування, так і проведення виплати. Отже, позивач вважає, що відповідач не провів нарахування індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 серпня 2020 року у відповідності до рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/20805/24, а також не вжив усіх необхідних заходів з метою проведення виплати.
Ухвалою від 13.08.2026 установлено Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24 протягом одного місяця, з урахуванням оцінки суду щодо обставин, викладених в ухвалі.
16.09.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що Національною академією проведено повторний перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 19.08.2020 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3119,15 грн. з урахуванням раніше виплачених сум. Зважаючи на обмежений строк подання звіту про виконання судового рішення, станом на дату подання цього звіту, заявку до вищого довольчого органу - Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, - щодо виділення відповідних бюджетних асигнувань у новій сумі Національною академією ще не подано. Разом з тим, відповідні бюджетні асигнування у сумі згідно попереднього розрахунку, станом на дату подання цього звіту, також виділені не були. У зв`язку із цим відповідач просить продовжити строк на подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24 на 90 днів.
Позивач та його представник своїм правом на подання заяв чи заперечень щодо поданого звіту не скористались.
При розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду суд виходить із такого.
Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Вимоги до звіту викладені у частинах 2-3 статті 382-2 КАС України.
Відповідно до частин 1-3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.
Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.
Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24 відповідач провів нарахування та виплату позивачу індексації гршового забезпечення. Розмір нарахованої індексації-різниці грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2020 року становить 3119,15 грн щомісячно (у серпні 2020 року - 1911,74 грн по 19.08.2020). Отже, у вказаній частинні рішення суду відповідачем було виконано. Водночас, вказана сума не була виплачена позивачеві у зв`язку з відсутністю належного фінансування.
Суд враховує, що згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
За приписами статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Згідно з частиною 5 статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік; нецільове використання бюджетних коштів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною п`ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти п`яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При розгляді справи суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.08.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20, згідно з яким, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
За таких умов суд приходить до висновку, що невиконання рішення суду в частині виплати позивачеві належної суми індексації-різниці було зумовлене об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, а тому неприйняття звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу не буде ефективним способом забезпечення виконання рішення суду, не усуватиме юридичний конфлікт та не відповідатиме об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на це, суд вважає доцільним у межах розпочатої за ініціативою позивача процедури судового контролю прийняти звіт про його виконання та одночасно встановити новий строк відповідачеві для подання звіту з метою забезпечення належного виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд
у х в а л и в:
прийняти звіт Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24.
Установити Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі №380/20805/24.
Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ЄДРПОУ: 08410370) протягом 90 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду новий звіт про виконання судового рішення, враховуючи висновки суду, висловлені у цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Чаплик І.Д.