ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року справа № 380/12609/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФ України у Львівській області, Управління) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ВПВП УЗПВР у Львівські області ЛМУМЮ України, Відділ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якому просить:
- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції №80799957 від 10.06.2026 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху.
Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Ухвалою суду від 13.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 15.07.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про залучення третіх осіб та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.09.2026 задоволено клопотання представника третьої особи про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 08.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 виконано та здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та зараховано до страхового стажу зараховано періоди навчання з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992 на підставі диплому НОМЕР_1 від 02.07.1992. За результатами повторного розгляду заяви позивач прийняв рішення №056550006871 від 27.03.2026 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (10 років). Вказує, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи у ПВП «Гірник-95» згідно довідки №41к від 04.04.2017, оскільки довідка не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920, а у записах трудової книжки НОМЕР_2 від 06.10.1992 відсутні відомості, які відповідають даним у Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, також відсутні відомості про результати атестації робочих місць. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутня інформація про пільговий характер роботи. Подані уточнюючі довідки про пільговий характер робіт, а також низка інших документів, які завірені штампами, печатками донецької народної республіки не взято до уваги, оскільки статтею 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, її посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом. Оскільки у ОСОБА_1 за наслідками повторного розгляду заяви про призначення пенсії та долучених до неї документів не підтверджено пільговий стаж, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах немає. Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7559/25 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у добровільному порядку в межах повноважень та у повній відповідності до його резолютивної частини, з урахуванням висновків суду. Суди не зобов`язували пенсійний орган приймати позитивне рішення, а лише з урахуванням відповідних висновків суду вирішити питання про наявність чи відсутність в особи права на призначення пенсії.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що державним виконавцем 20.04.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання. Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. На адресу Відділу 23.04.2026 надійшов лист-відповідь ГУ ПФ України у Львівській області від 23.04.2026 №1300-0903-5/64355, яким повідомлено, що прийнято рішення №0556550006871 від 27.03.2026, та зараховано період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992. Державним виконавцем 24.04.2026 скеровано вимогу боржнику надати копію прийнятого рішення. На адресу Відділу 28.04.2026 надійшов лист-відповідь позивача від 27.04.2026 №1300-0302 5/66628, яким повідомлено, Управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , та прийнято рішення №0556550006871 від 27.03.2026 про відмову у призначенні пенсії. Листом від 27.04.2026 боржником повідомлено про виконання виконавчого листа в справі №200/7559/25, виданого 15.04.2026 Донецьким окружним адміністративним судом, та долучено копію рішення №056550006871 від 27.03.2026. Однак, в рішенні №056550006871 від 27.03.2026 боржником не враховані висновки Донецького окружного адміністративного суду. За наслідками повторного розгляду знову прийняте рішення про відмову від 27.03.2026 №056550006871, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж, до пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки №41к від 04.04.2017 та поданих уточнюючих довідок про пільговий характер робіт, а також інших документів. При прийнятті рішення боржником не досліджувались відповідні записи. Також боржником проігноровані висновки суду щодо застосування загальних принципів, сформульованих в рішеннях Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення. Суд також наголосив, що нормами частини 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, право Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Враховуючи викладене, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 в справі №200/7559/25 боржником не виконано, оскільки не прийнято обґрунтованого рішення із врахуванням висновків суду. З огляду на викладене 01.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії. Одночасно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. Постанова державного виконавця від 01.05.2026 оскаржена боржником до суду, однак рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №380/9248/26 відмовлено у задоволенні позову Управління. Державним виконавцем 04.06.2026 на адресу боржника скеровано вимогу №12446, якою зобов`язано боржника повідомити державного виконавця про стан виконання рішення суду та надати документальне підтвердження виконання. У випадку невиконання рішення суду станом на день отримання вимоги, зобов`язано повідомити причини та вжиті заходи, спрямовані на повне виконання рішення суду. Листом від 08.06.2026 №1300-0302-5/90296 боржником повторно повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 Управління прийнято рішення від 27.03.2026 №056550006871 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , яким фактично не виконано судове рішення, оскільки безпідставно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи у ПВП «Гірник-95» за довідкою №41к від 04.04.2017 та спірні періоди згідно з уточнюючими архівними довідками від 02.07.2021. Вказані обставини свідчать про повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконані лише боржником та тягне настання відповідальності, передбаченої статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Враховуючи викладене, за фактом повторного невиконання без поважних причин рішення зобов`язального характеру держаним виконавцем 10.06.2026 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн ВП №80799957 та скеровано 10.06.2026 №12959/В-4 на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області подання про внесення даних до ЄРДР стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Відповідач зауважує, що станом на день подання відзиву рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7559/25, яке набрало законної сили 16.03.2026, залишається невиконаним. Враховуючи викладене, приймаючи постанову про накладення штрафу 10.06.2026 ВП №80799957, державний виконавець дотримався засад виконавчого провадження, а така постанова відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень.
Представник третьої особи подав до суду пояснення, в яких вказав, що спірні періоди, з яких складається пільговий стаж роботи ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, повторно не опрацьований, повторно безпідставно не врахований, не прорахований, не проаналізований у повторному рішенні про відмову. Загальне формулювання в повторному рішенні про відмову про «відсутній необхідний пільговий стаж» свідчить про ігнорування висновків суду та як наслідок фактичне невиконання рішення суду. Це також підтверджується тим, що у формі РС-право позивачем період роботи ОСОБА_1 участковим маркшейдером з 06.10.1992 по 24.06.1993, пов`язаний з підземними роботами (запис в трудовій книжці №3-4), зарахований до страхового стажу, але не врахований в пільговий стаж роботи попри пряме посилання на це в трудовій книжці. Отже ГУ ПФ України у Львівській області в порушення вимог частини 2 статті 14 КАС України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 1 статті 370 КАС України, не виконало рішення суду. Така бездіяльність відповідача порушує право ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, гарантоване вимогами Конституції України, право мирно володіти своїм майном, грошовими коштами, що беззаперечно є протиправним, оскільки порушене Управлінням право на отримання позивачем пенсії за віком на пільгових умовах. Водночас позивач, всупереч висновкам суду, повторно застосував надмірно формалістичний підхід до оцінки доказів, що й стало однією з підстав констатації державним виконавцем факту невиконання рішення. Представник зауважує, що оцінюючи правомірність постанови державного виконавця, суд повинен виходити не з формального факту прийняття позивачем нового рішення, а з реального змісту здійснених дій та їх відповідності судовому рішенню у справі №200/7559/25. Постанова державного виконавця від 10.06.2026 у ВП №80799957 прийнята: належним суб`єктом владних повноважень; у межах компетенції та у спосіб, передбачений законом; за наявності встановлених Законом України «Про виконавче провадження» підстав; після перевірки фактичного виконання судового рішення; з дотриманням принципу обов`язковості виконання судових рішень. Натомість адміністративний позов ГУ ПФ України у Львівській області ґрунтується на помилковому ототожненні формального повторного розгляду заяви з належним виконанням судового рішення. З огляду на зазначене, оскаржена постанова державного виконавця Відділу від 10.06.2026 ВП №80799957 є законною, прийнятою в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач та третя особа у судовому засідання правові позиції викладені у відзиві та поясненнях підтримали, просили відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд з`ясував позиції сторін щодо можливості продовження розгляду справи у письмовому провадженні, проти чого сторони заперечень не висловили. Керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зважаючи на особливості розгляду справ передбачених статтею 287 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив продовжити розгляд справи за наявними матеріалами в письмовому провадженні.
Суд заслухав доводи сторін, з`ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, відзив, пояснення, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та,
в с т а н о в и в :
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 (яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 056550006871 від 03.07.2025 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по віком від 26.06.2025 з урахуванням відомостей довідки № 41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, при цьому зарахувавши до його страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992, та прийняти обґрунтоване рішення із врахуванням висновків суду.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 20.04.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80799957 на підставі виконавчого листа №200/7559/25 від 15.04.2026.
До Відділу 29.04.2026 надійшов лист боржника від 23.04.2026 №1300-0903-5/64355, відповідно до якого рішення від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 після набрання законної сили виконано добровільно. Головним управлінням на підставі 370 КАС України повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по віку від 26.06.2025 з урахуванням відомостей довідки № 41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, прийнято рішення від 27.03.2026 №056550006871, а також зараховано до страхового стажу зараховано періоди навчання з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992.
Державним виконавцем надіслано на адресу ГУ ПФ України у Львівській області вимогу від 24.04.2026 про надання копії рішення від 27.03.2026 №056550006871.
Позивач листом від 27.04.2026 повідомив Відділ, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по віку від 26.06.2025 з урахуванням відомостей довідки № 41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, зараховано до страхового стажу зараховано періоди навчання з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 27.03.2026 №056550006871, копія якого долучено до листа.
Представник ОСОБА_1 (стягувача) подав 30.04.2026 до Відділу заяву про притягнення до відповідальності боржника за невиконання рішення суду, оскільки рішення суду боржником належно невиконано.
Оскільки у Відділі відсутня інформація про виконання боржником рішення суду в повному обсязі, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання державний виконавець 01.05.2026 відповідно до статей 63, 75 Закон України «Про виконавче провадження» виніс постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн.
Боржником постанова державного виконавця від 01.05.2026 ВП №80799957 оскаржена у судовому порядку.
Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №380/9248/26 (яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026) у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
Державним виконавцем надіслано на адресу ГУ ПФ України у Львівській області вимогу від 04.06.2026 про повідомлення в триденний термін з моменту отримання вимоги, про стан виконання рішення суду та надання документального підтвердження виконання. У випадку невиконання рішення суду станом на день отримання вимоги, повідомити причини та вжиті заходи спрямовані на повне виконання рішення суду.
Листом від 08.06.2026 позивач повідомив Відділ, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.06.2025 з урахуванням відомостей довідки № 41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, зараховано до страхового стажу зараховано періоди навчання з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи у ПВП «Гірник-95» згідно довідки №41к від 04.04.2017, оскільки довідка не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920, а у записах трудової книжки НОМЕР_2 від 06.10.1992 відсутні відомості, які відповідають даним у Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, також відсутні відомості про результати атестації робочих місць. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутня інформація про пільговий характер роботи. Подані уточнюючі довідки про пільговий характер робіт, а також низка інших документів, які завірені штампами, печатками донецької народної республіки не взято до уваги, оскільки статтею 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, її посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом. За результатами повторного розгляду заяви прийнято рішення №056550006871 від 27.03.2026 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (10 років).
Оскільки у Відділі відсутня інформація про виконання боржником рішення суду в повному обсязі, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання державний виконавець 10.06.2026 відповідно до статей 63, 75 Закон України «Про виконавче провадження» виніс постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200 грн. Також надіслано до Головного управління Національної поліції у Львівській області подання про внесення даних до ЄРДР стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.
Вважаючи постанову державного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII» (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - а сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Пунктом 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (чатина 1).
Крім того, на підставі положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3).
Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з правилами встановленими статтею 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина 1).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина 3).
Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина 1).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина 2).
Під час розгляду справи суд з`ясував, що підставою для накладення штрафу на позивача стала відсутність у державного виконавця документального підтвердження виконання боржником в повному обсязі виконавчого документа, а також відсутність будь-яких підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання.
Суд зауважує, що в контексті цієї справи, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і спрямоване на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, з аналізу викладених норм, слід виснувати, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто, під час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу обов`язковим є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
При цьому, в розумінні викладених положень Закону №1404-VIII поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Таким чином, суд висновує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може виноситися лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Водночас відповідно до положень статті 32 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони позбавлені можливості скористатися правами, наданими цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів (частина 1). Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову (частина 2).
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З доказів у справі суд встановив, що спір у цій справі стосується виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 (яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026). Відповідно до зазначеного рішення позивача зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по віком від 26.06.2025 з урахуванням відомостей довідки № 41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, при цьому зарахувавши до його страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992, та прийняти обґрунтоване рішення із врахуванням висновків суду.
В оскарженій постанові державний виконавець зазначив: «Державним виконавцем 04.06.2026 на адресу боржника скеровано вимогу № 12446, якою зобов`язано боржника повідомити державного виконавця про стан виконання рішення суду та надати документальне підтвердження виконання. У випадку невиконання рішення суду станом на день отримання вимоги, зобов`язано повідомити причини та вжиті заходи, спрямовані на повне виконання рішення суду. Листом від 08.06.2026 за № 1300-0302-5/90296, боржником повторно повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 200/7559/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 27.03.2026 № 056550006871 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , яким фактично не виконано судове рішення, оскільки безпідставно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи у ПВП «Гірник-95» за довідкою №41к від 04.04.2017 та спірні періоди згідно з уточнюючими архівними довідками від 02.07.2021».
ГУ ПФ України у Львівській області у позовній заяві зазначило, що рішення суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 виконано в повно обсязі, заяву про призначення пенсії за віком від 26.06.2025 розглянуто повторно, стягувачу зараховано періоди навчання з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992 на підставі диплому НОМЕР_1 від 02.07.1992 та прийнято рішення від 27.03.2026 № 056550006871 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (10 років). При цьому, вказує, що під час розгляду справи суди не зобов`язували пенсійний орган приймати позитивне рішення, а лише з урахуванням відповідних висновків суду вирішити питання про наявність чи відсутність в особи права на призначення пенсії. Оскільки у ОСОБА_1 за наслідками повторного розгляду заяви про призначення пенсії та долучених до неї документів не підтверджено пільговий стаж, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах немає.
З позиції позивача рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 виконано у добровільному порядку в межах повноважень та у повній відповідності до його резолютивної частини, з урахуванням висновків суду.
Проте суд критично оцінює такі доводи позивача, з огляду на таке.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по віком від 26.06.2025 з урахуванням відомостей довідки № 41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, при цьому зарахувавши до його страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1986 по 23.06.1988 та з 29.08.1989 по 26.06.1992, та прийняти обґрунтоване рішення із врахуванням висновків суду.
Отже, резолютивна частина рішення суду свідчить про те, що під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії позивач зобов`язаний здійснити розгляд такої з врахуванням відомостей наданих довідок та з врахуванням висновків суду.
Так, відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 під час розгляду справи суд надав правову оцінку доводам ГУ ПФ України у Львівській області таким, як:
- до пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки №41к від 04.04.2017, оскільки довідка не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920 (додаток 5), а саме відсутній підсумок пільгового стажу та не долучено накази про результати атестації робочих місць;
- подані уточнюючі довідки про пільговий характер робіт не взято до уваги, оскільки пільгові довідки, а також низка інших документів завірені штампами, печатками т.з. днр.
Крім того, у рішення суду встановлено, що Управлінням «не враховано пільговий стаж позивача за Списком №1, «зокрема за трудовою книжкою, проте не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача».
Однак зміст рішення позивача від 27.03.2026 №056550006871 свідчить про те, що під час виконання рішення суду позивач проігнорував надану судом правову оцінку щодо поданих ОСОБА_1 довідок та документів, вимогу про врахування таких довідок, а також щодо дій Пенсійного органу під час розгляду заяви про призначення пенсії відповідно до вимог законодавства.
Водночас державним виконавцем ще під час прийняття постанови від 01.05.2026 ВП №80799957 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн встановлено факт формального виконання рішення суду та ігнорування висновків рішення суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25.
Позивач же після прийняття постанови від 01.05.2026 ВП №80799957 та її оскарження не здійснив належного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.06.2025 відповідно до вимог рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25 та не прийняв жодного належним чином вмотивованого рішення.
При цьому, після отримання вимоги державного виконавця від 04.06.2026 щодо виконання рішення суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25, позивач вкотре лише обмежився надісланням листа від 08.06.2026, який дублює зміст попередніх листів та містить покликання на рішення від 27.03.2026 №056550006871.
У зв`язку із чим відповідачем прийнято оскаржену постанову від 10.06.2026 ВП №80799957.
З огляду на викладене суд висновує, що позивач (боржник) ухилився від повного та належного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі №200/7559/25, не врахувавши під час прийняття рішення №056550006871 від 27.03.2026 відомостей довідки №41к від 04.04.2017, довідки №773/03-1, №773/03-2 від 02.07.2021, довідки №774/03-1, №774/03-2 від 02.07.2021, довідки №759/03-1, №759/03-2 від 02.07.2021, довідки №83 від 04.04.2017, №186 від 30.12.2019, №71 від 04.04.2017, а також надану судом правову оцінку.
Таким чином, при прийнятті оскарженої постанови, державний виконавець дів в межах та в спосіб передбачений законодавством.
У контексті викладеного суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява №40450/04 наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та правомірність винесення відповідачем постанови про накладення штрафу. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 19-21, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 287, 293, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79013, пл. Шашкевича, 1, м. Львів; ЄДРПОУ 45813957).
Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Кравців Олег Романович