Судові рішення

Ухвала № 140109522 у справі № 380/14329/26 від 24.09.2026

Ухвала від 24.09.2026 в адміністративній справі № 380/14329/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Львівський окружний адміністративний суд, суддя Чаплик Ірина Дмитрівна.

Справа№ 380/14329/26
СудЛьвівський окружний адміністративний суд
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення24.09.2026
Надійшло до реєстру29.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140109522

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів та продовження строку розгляду справи

24 вересня 2026 р. Справа № 380/14329/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 20.04.2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 20.04.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2025 по 17.10.2025 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у томі числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 01.01.2025 по 17.10.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» .

Ухвалою від 20.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. При цьому суд зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.

Відповідач 22.09.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. У відзиві відповідач також зазначив, що позивач пропустив строк на звернення до суду, оскільки після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні). Позовні вимоги охоплюють період, починаючи з 20.04.2022, однак до суду позивач звернувся лише у 2026 році.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За змістом позовних вимог позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату грошового забезпечення за період з 20.04.2022 до 17.10.2025. Як видно з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 17.10.2025, звідки був звільнений наказом командира від 17.10.2025 №309..

У свою чергу, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

З метою повного та всебічного встановлення всіх обставин по справі, зокрема, з метою повної перевірки факту пропуску позивачем строку на звернення до суду суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_1 дані щодо дати вручення позивачу наказу про звільнення; грошового атестата позивача, врученого позивачеві при виключенні списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та відомості й відповідні докази щодо ознайомлення позивача з грошовим атестатом.

Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд звертає увагу, що окрім встановленого КАС України строку розгляду справи (не більше шістдесяти днів згідно з вимогами ст.258 КАС України та не більше тридцяти днів згідно з вимогами ст.263 КАС України) передбачено нормативне навантаження на суддю, яке розраховується на основі середніх витрат часу на розгляд справ різних категорій.

Згідно з інформацією про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до апеляційних і місцевих судів за перше півріччя 2026 року, до Львівського окружного адміністративного суду надійшло 18 205 справ та матеріалів. Нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, становить 142 054 години, а середня кількість днів, необхідних для розгляду справ одним повноважним суддею, за нормативним часом 612 днів, що свідчить про об`єктивну неможливість дотримання визначеного КАС України строку розгляду справи з урахуванням наявного навантаження.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує на необхідності дотримання розумного строку розгляду справи, однак не встановлює фіксованих днів чи місяців для визначення критерію розумного строку розгляду справ в національному суді, а оцінює його індивідуально для кожної справи, враховуючи критерії складності справи, поведінки учасників справи та важливості предмета спору для позивача.

Враховуючи особливості розгляду справи, обсяг доказів, які необхідно дослідити, необхідність надання відповідачу часу на підготовку та відправлення витребуваних доказів, введення на території України воєнного стану, рекомендації Ради суддів України щодо організації роботи судів в умовах воєнного стану, наявне навантаження у Львівському окружному адміністративному суді (612 днів), як зазначено у рішеннях Вищої ради правосуддя від 01.09.2026 №1766/0/15/26 та від 10.09.2026 №1870/0/15-26, яке значно перевищує середнє навантаження в місцевих загальних судах (245 днів), значну кількість справ, які перебувають на розгляді у головуючої судді та закріплену ч.2 ст. 121 КАС України можливість продовжити строк розгляду справи, суд приходить до висновку, що строк розгляду цієї справи слід продовжити на розумний строк.

Керуючись ст. ст. 44, 80, 118, 121, 243, 248 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

витребувати у військової частини НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) відомості щодо дати вручення позивачу наказу про звільнення; грошового атестата, врученого позивачеві при виключенні списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та відомості й відповідні докази щодо ознайомлення позивача з грошовим атестатом.

Встановити строк для виконання ухвали десять днів з дня її отримання.

Продовжити строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали направити позивачу для ознайомлення та відповідачу для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Чаплик І.Д.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.11.2026 Ухвала № 141399342 Львівський окружний адміністративний суд
10.11.2026 Ухвала № 141399341 Львівський окружний адміністративний суд
20.07.2026 Ухвала № 138404680 Львівський окружний адміністративний суд