МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 вересня 2026 р. справа № 400/11730/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 25.09.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Одночасно з позовом, представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, яка перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В обґрунтування клопотання представник зазначив, що ухвалою Верховного Суду у справі № 240/401/26 відповідну категорію спорів передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю формування єдиного підходу до застосування норм права у подібних правовідносинах та наявністю виключної правової проблеми. Оскільки правовідносини у справі № 240/401/26 є подібними до правовідносин у даній справі, а висновки об`єднаної палати Верховного Суду матимуть істотне значення для правильного вирішення спору, продовження розгляду справи до ухвалення відповідного рішення Верховним Судом може призвести до ухвалення судового рішення, яке не відповідатиме майбутній єдиній судовій практиці.
Вирішуючи клопотання, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.04.2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку із застосуванням судами попередніх інстанції пункту 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 29.01.2020 року) за період спірних правовідносин з 20.05.2023 року по 17.06.2025 року без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року в справі № 520/5814/24.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, який на підставі частини другої статті 265 КАС України втратив чинність із моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
В ухвалі від 22.05.2026 року у справі № 240/401/26 Верховний Суд, надаючи оцінку висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи, вказав наступне.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2025 року у справі № 200/4426/23, зважаючи на предмет позову у вказаній справі з подібними правовідносинами, дійшов висновку, що подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час редакції Постанови № 704.
Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
З огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Суд зауважує, що предметом позову у цій справі є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 18 червня 2025 року по 11 червня 2026 року грошового забезпечення.
В свою чергу, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 було визнано протиправним та нечинним. Водночас, зазначене судове рішення було оскаржене Кабінетом Міністрів України у касаційному порядку, а постановою Верховного Суду від 16.07.2026 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
З огляду на це, Постанова № 481 є чинною, легітимною та обов`язковою до виконання на всій території України відповідно до статті 117 Конституції України. Стан правової визначеності щодо дії цього нормативно-правового акта у часі та просторі наразі повністю забезпечений, що виключає необхідність очікування будь-яких інших рішень для встановлення його статусу.
Отже в даному випадку, передача справи на розгляд об`єднаної палати КАС ВС у справі № 240/401/26 стосується формування єдиної правозастосовчої практики, а не встановлення нових фактичних обставин чи фактів, які б суд не міг встановити самостійно, а наявність на розгляді Об`єднаної палати КАС ВС справи № 240/401/26 не тягне за собою автоматичного чи обов`язкового зупинення розгляду всіх аналогічних спорів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі № 400/11730/26 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя А. О. Мороз