МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 р. № 400/1516/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вул. Свободи, 5,Держпром,3,п2,м. Харків,61022, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ( далі по тексту - Відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області під час призначення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилась у не врахуванні до загального страхового стажу періоду роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988 згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , та здійснити перерахунок й виплату пенсії з дати призначення, а саме з 28.07.2021, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що з 28.07.2021 року на підставі поданою нею заяви, їй було призначено пенсію за віком. З метою всебічного аналізу розрахунку пенсії, адвокатом позивача було направлено адвокатський запит. У відповідь на адвокатський запит, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надіслало лист № 1400-0304-8/7048 від 30.01.2026, в якому зазначено про те, що під час призначення пенсії, позивачу не було зараховано до загального страхового стажу період роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988.
Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін). Витребувано у Відповідачів рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.09.2021 року.
Відповідач 2 на виконання ухвали суду надав наявні матеріали пенсійної справи Позивача в електронному вигляді. Однак, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, свою позицію стосовно позовних вимог не висловив.
Відповідач 1 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив про те, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком. 21.09.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. За наслідками розгляду заяви Позивача про призначення пенсії від 14.09.2021р., до загального страхового стажу не враховано період роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988, оскільки запис №2 трудової книжки заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 29.07.1993 №58, а саме, виправлено рік прийняття на роботу на посаду машиністки канцелярії в Азердбайжанському державному університеті ім. С.М.Кірова та не засвідчено печаткою установи та підписом відповідального працівника відділу кадрів. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.09.2021 є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області.
Позивач 14.09.2021 року звернувся до Центрального об`єднаного управління ПФУ м. Миколаєва із заявою про призначення пенсії.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
21.09.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
26.01.2026 представник позивача звернувся із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відомостей про пенсійне забезпечення Позивача.
30.01.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області надано лист №1400-0304-8/7048, в якому зазначено про те, що за наслідками розгляду заяви Позивача про призначення пенсії від 14.09.2021р. та доданих до неї документів, до загального страхового стажу не враховано період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з:- з 25.12.1978 по 29.11.1988, оскільки запис №2 трудової книжки заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 29.07.1993 №58, а саме, виправлено рік прийняття на роботу на посаду машиністки канцелярії в Азербайджанському державному університеті ім. С.М.Кірова та не засвідчено печаткою установи та підписом відповідального працівника відділу кадрів.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.05.1979 наявний запис про трудову діяльність ОСОБА_1 у 1978 році, зокрема: запис № 2 від 25.12.1978 про прийняття на посаду машиністки канцелярії в Азербайджанському державному університеті ім. С.М.Кірова, згідно наказу №1/2 від 04.01.1979 року .
Так, у вказаному вище запису № 2 від 25.12.1978 про прийняття на посаду згідно наказу №1/2 від 04.01.1979 рок виправлено рік прийняття на роботу (як розцінив відповідач), також запис № 2 від 25.12.1978 не засвідчений печаткою установи та підписом відповідального працівника.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
З наведеного випливає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
З урахуванням наведених висновків, суд вважає, що внаслідок невиконання уповноваженими особами належного оформлення, надання та зазначення даних про трудову діяльність, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей період роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
За таких обставин, позивачу протиправно не враховано до страхового стажу період роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988.
Щодо строку звернення до суду, суд вважає необхідним зазначити, що 21.09.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №143250010315 про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , яке оформлене протоколом про призначення пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було винесено окремого Рішення про не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988 року (а.с. 74)
Про те, що цей період роботи не врахований до страхового стажу під час призначення пенсії, ОСОБА_1 стало відомо з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2026 року №1400-0304-8/7048 (а.с.15), а відтак суд вважає, що Позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1064,96 підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1, оскільки саме він допустив порушення прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, 5,Держпром,3,п2,м. Харків,61022 ЄДРПОУ 14099344) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період її роботи з 25.12.1978 року по 29.11.1988 року на посаді машиністки канцелярії в Азербайджанському державному університеті ім. С. М. Кірова.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 25.12.1978 по 29.11.1988 року на посаді машиністки канцелярії в Азербайджанському державному університеті ім. С. М. Кірова.
4. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з дати її призначення, а саме з 28.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, 5,Держпром,3,п2,м. Харків,61022 ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 28.09.2026 р.
Суддя Н. В. Лісовська