МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 р. № 400/7553/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, вул. Люстдорфська дорога, 9,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65059,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованих відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та станом на 2025 роки, для перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року;
- зобов`язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нові довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та станом на 18.06.2025, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Відповідачем допущено протиправні дії щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нових довідок про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року, у зв`язку з чим він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 29.06.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
03.07.2026 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що інших рішень, окрім як Постанови № 103, щодо проведення особам рядового і начальницького складу перерахунку пенсії після 21.02.2018 Урядом прийнято не було. Також, згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження списків від ГУ ПФУ відповідні органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. А оскільки таке рішення не приймалось, правові підстави для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення Позивача для здійснення перерахунку його пенсії - відсутні. Оскільки у вказаний період Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій сама по собі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не є підставою для здійснення перерахунку відповідних пенсій, в тому числі пенсії Позивача.
Справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 21.03.2005 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
04.05.2026 року представник Позивача звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою про підготовку та надання до пенсійного органу нових довідок про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2024 та 18.06.2025, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та 01.01.2025, відповідний тарифний коефіцієнт, зазначенням щомісячних додаткових видів та премій.
Листом від 08.05.2026 року № 2242/Є-1764/3.2/11-26/9/3/23-26 Департамент з питань виконання кримінальних покарань направив вказану заяву за належністю до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Листом від 13.05.2026 року №3/307-26/Є-343 Відповідач відмовив Позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання довідок про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2024 та 18.06.2025.
Не погодившись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), передбачено, що такі пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 і якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, згідно з якою застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Унаслідок цього з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.
12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.
Пунктом 2 Постанови №481 абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 20.05.2023 замість розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 гривні.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовою підставою позову є твердження Позивача про те, що з 18.06.2025 пункт 2 Постанови №481 втратив чинність унаслідок визнання його протиправним та нечинним у судовому порядку, а отже, з цієї дати відновилася дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.
Це твердження ґрунтувалося на рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.
Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 (повний текст виготовлено 17.07.2026) касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 сформульовано висновок про те, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базової величини, делеговано Уряду частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ і є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд визнав помилковими твердження судів попередніх інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.09.2021 у справі №640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, згідно з якою питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.
Отже, приймаючи Постанову №481, Кабінет Міністрів України діяв у межах наданих йому повноважень, а тому підстав для незастосування пункту 4 Постанови №704 у відповідній редакції за критерієм перевищення повноважень суд не вбачає.
Щодо змістовної відповідності цієї норми акту вищої юридичної сили суд зазначає таке.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2024 року та 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Зазначена норма визначає прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт у розумінні статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», проте не встановлює, що саме ця величина є розрахунковою для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу.
Ані Закон №2011-ХІІ, ані Закон №2262-ХІІ не визначають базового критерію, виходячи з якого обчислюються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням.
Навпаки, частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ, частина третя статті 43 та частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ послідовно відсилають до умов, порядку та розмірів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На цю обставину прямо вказав Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, зазначивши, що у жодному з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, а зміст пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не дозволяє виявити норму, на відповідність якій можна здійснити перевірку положень пункту 4 Постанови №704.
Верховний Суд також констатував, що за відсутності базового спеціального закону норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою №704, якою затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення, у тому числі базовий критерій для його розрахунку.
За таких обставин, суд доходить висновку, що між пунктом 4 Постанови №704 у редакції, викладеній пунктом 2 Постанови №481, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відсутня колізія, яка вимагала б застосування частини третьої статті 7 КАС України: зазначений Закон не регулює питання визначення розрахункової величини для обчислення посадових окладів військовослужбовців, а тому спірна норма не може йому суперечити.
Відтак, станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягали визначенню виходячи з розміру 1762 гривні, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що станом на 01.01.2024 та станом на 01.01.2025 правових підстав для складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення Позивача із визначенням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт не було.
Відповідач, відмовляючи Позивачу у виготовленні таких довідок, діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому такі дії не можуть бути визнані протиправними.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин та висновків Верховного Суду, наведених у цьому рішенні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65059, ідентифікаційний код 45874496) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 28.09.2026 р.
Суддя Н. В. Лісовська