Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2446/26
Номер провадження 2/299/1238/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
21.09.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Лисенко Олени Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Лисенко О.С., звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 29880 гривень.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» 02.10.2025 укладено Кредитний договір (оферти) № 02.10.2025-100001922. ОСОБА_1 02.10.2025 року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 9000 грн., а отже акцептовано умови Договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 02.10.2025-100001922 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Між сторонами укладено кредитний договір № 02.10.2025-100001922, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 9000,00 грн зі строком повернення до 06 травня 2026 року. За умовами договору процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а надалі застосовується фіксована процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом. Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 810,00 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 810,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим. Денна процентна ставка за договором визначена у розмірі 0,72 %, а загальні витрати за кредитом - у розмірі 14 109,25 грн. У разі прострочення виконання грошових зобов`язань договором передбачено нарахування процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 170 000 % річних, із встановленням договірного обмеження - не більше 135,00 грн за кожен день прострочення, а також інших передбачених договором платежів у межах установленого законом максимального обмеження. Кредитодавець додаткових та/або супутніх послуг за договором не надає, зміна умов надання фінансової послуги та тарифів протягом строку дії договору не передбачена.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 29880 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 гривень, по процентам в розмірі 13950 гривень, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 810 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 1620 грн та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 4500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договорами на загальну суму 29880 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 гривні.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Лисенко О.С. про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. Натомість, в позовній заяві зазначає про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи повідомлений як шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи, так і шляхом отримання судової повістки, яка була надіслана на адресу його проживання. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.
Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.
Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.10.2025 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, а отже підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 9000 гривень, строком на 217 днів.
За умовами договору № 02.10.2025-100001922 процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а надалі застосовується фіксована процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом. Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 810,00 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 810,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим. Денна процентна ставка за договором визначена у розмірі 0,72 %, а загальні витрати за кредитом - у розмірі 14 109,25 грн. У разі прострочення виконання грошових зобов`язань договором передбачено нарахування процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 170 000 % річних, із встановленням договірного обмеження - не більше 135,00 грн за кожен день прострочення, а також інших передбачених договором платежів у межах установленого законом максимального обмеження.
Як вбачається з листа ІPay.ua № 1-2805 від 28.05.2026 на карту НОМЕР_1 успішно перераховано кошти 02.10.2025 року на суму 9000 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 02.10.2025-100001922.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 02.10.2025-100001922 від 02.10.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.05.2026 року складає 29880 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 гривень, по процентам в розмірі 13950 гривень, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 810 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 1620 грн та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 4500 грн.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Судом установлено, що 02 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02.10.2025-100001922 в електронній формі. Відповідач підписав електронним цифровим підписом пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку на отримання кредиту та підтвердив укладення кредитного договору.
На виконання умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн, що підтверджується, зокрема, листом ІPay.ua № 1-2805 від 28.05.2026, відповідно до якого 02.10.2025 на картковий рахунок відповідача перераховано 9 000,00 грн із призначенням платежу «видача за договором кредиту № 02.10.2025-100001922».
Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 9000,00 грн суд вважає доведеним належними та допустимими доказами.
Відповідно до умов укладеного договору процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а надалі застосовується процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 25.05.2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9000,00 грн та за процентами за користування кредитом у розмірі 13950,00 грн.
Враховуючи встановлений судом факт отримання відповідачем кредитних коштів, відсутність доказів їх повернення та доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору, вимоги позивача про стягнення основної суми кредитної заборгованості в розмірі 9000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення 13950,00 грн процентів за користування кредитом, оскільки їх нарахування передбачено укладеним сторонами договором, а відповідачем не надано доказів сплати таких процентів або заперечень щодо правильності їх розрахунку.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка за споживчим кредитом розраховується з урахуванням загальних витрат за кредитом, а її максимальний розмір не може перевищувати 1 відсотка. Умовами укладеного між сторонами договору денна процентна ставка визначена у розмірі 0,72 %, тобто в межах установленого законом обмеження.
Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 810,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до умов договору така комісія визначена як плата за надання кредиту та становить 9 % від суми кредиту. Разом із тим із змісту договору вбачається, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг, а зазначена комісія фактично встановлена саме за факт надання кредитних коштів.
Саме по собі визначення договором відповідної плати як комісії не є достатньою підставою для її стягнення, якщо така плата не пов`язана з конкретною додатковою чи супутньою послугою кредитодавця, яка фактично надається споживачу.
Крім того, законодавство про споживче кредитування виходить із того, що загальні витрати за споживчим кредитом охоплюють, зокрема, проценти та комісії, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З огляду на викладене суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 810,00 грн, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1620,00 грн суд зазначає, що умовами договору така комісія визначена у розмірі 810,00 грн за кожен із двох чергових періодів та, за твердженням кредитодавця, є платою за інформаційну підтримку позичальника, можливість здійснення платежів, відновлення паролю, інформування про дати платежів та консультаційні послуги.
Разом із тим позивачем не надано належних та достатніх доказів фактичного надання відповідачу конкретних додаткових та/або супутніх послуг, за які встановлено відповідну плату, а також доказів їх обсягу, змісту та фактичного використання відповідачем.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначав, що якщо кредитодавець не зазначив у кредитному договорі та не надав доказів наявності й переліку додаткових та супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена плата за обслуговування кредиту, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними.
За таких обставин вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1620,00 грн задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 4500,00 грн суд зазначає наступне.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та який діє на теперішній час.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача процентів за порушення виконання грошового зобов`язання на підставі 625 ЦК України у розмірі 4500,00 грн, нарахованих у період дії воєнного стану, то підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а відтак вимоги позивача у цій частині до задоволення не підлягають.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 22950,00 грн, з яких 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13950,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 810,00 грн комісії за надання кредиту, 1620,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 4500,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 22950*2662,40/29880 = 2044,91 грн.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Лисенко Олени Сергіївни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 02.10.2025 року за № 02.10.2025-100001922 у розмірі 22950 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень, по процентам в розмірі 13950 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2044 (дві тисячі сорок чотири) гривень 91 копійок.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.
Представник позивача, Лисенко Олена Сергіївна.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Дочинець С. І.