Справа № 304/1157/20 Провадження № 6/304/33/2026
У Х В А Л А
24 вересня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 та Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа,
У С Т А Н О В И В :
заявник в електронній формі через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 304/1157/20 від 07 квітня 2021 року про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 65902653 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, однак 27 липня 2022 року державним виконавцем ВДВС таке було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. На даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу ТОВ «Капіталресурс» не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України. Оригінали виконавчих листів вважаються втраченими, коли їх загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання. Дублікати виконавчих листів видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким були видані втрачені виконавчі листи. Одночасно зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено три роки, але у перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» вказано про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається. З огляду на вищевикладене просить замінити стягувача у виконавчому листі № 304/1157/20 від 07 квітня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», а також видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 304/1157/20 від 07 квітня 2021 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
У судове засідання представник заявника Гомера В.В. не з`явилася, однак у поданій заяві одночасно просила розгляд заяви провести без її участі.
Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому суд відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України розглядає заяву у їх відсутності.
Начальник Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вогар В.В. у судове засідання не з`явилася, в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд заяви ТОВ «Капіталресурс» без участі представника відділу, покладається на розсуд суду.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що заочним рішенням Перечинського районного суду від 03 березня 2021 року у справі № 304/1157/20, яке набрало законної сили 05 квітня 2021 року, позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю - стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 31 грудня 2015 року в розмірі 22 694 (двадцять дві тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн 24 коп, з яких 20 (двадцять) грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 20 429 (двадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 42 коп - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн 82 коп - заборгованість за нарахованими відсотками, а також судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Також встановлено, що 07 квітня 2021 року Перечинським районним судом у вказаній справі видано виконавчий лист № 304/1157/20.
Постановою головного державного виконавця Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Пекаря І.І. про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 липня 2022 року виконавчий лист № 304/1157/20, виданий Перечинським районним судом 07 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 24 796,24 грн повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Двадцять другого серпня 2025 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого Клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі - Реєстр боргових зобов`язань), який складається Клієнтом, далі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом - Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором. За цим Договором Фактор, набуває прав кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками грошових зобов`язань за Основними договорами (повернення Боржниками сум основного боргу (кредиту), погашення заборгованості за нарахованими, але несплаченими за користування кредитними коштами процентами, право вимагати сплати неустойки (пені, штрафів), передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, три проценти річних), права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо Боржників, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов Основних договорів, за рахунок майна Боржників, тощо. Розмір заборгованості за Основними договорами, Права вимоги за якими переходять до Фактора, вказаний у відповідному Реєстрі боргових зобов`язань. Права кредитора за Основними договорами переходять до Фактора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Прав вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Клієнту відповідно до умов Основних договорів. Крім того, Права вимоги за Основними договорами переходять до Фактора незалежно від того, чи відбувалося стягнення за Основними договорами. Моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього Договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення Прав вимоги, як зазначено попередньому абзаці цього Договору, який підписується Сторонами на паперових носіях електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін. Після підписання Реєстру боргових зобов`язань який складається Клієнтом за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, Клієнт додатково готує та передає Фактору Додаткову інформація щодо боржників в електронному вигляді (у форматі Microsoft Excel), що має містити всю інформацію необхідну для передачі Фактором даних по Основним договорам до Кредитного реєстру Національного банку України, Бюро Кредитних історій та інформацію, яка потрібна для заміни сторони судового чи виконавчого провадження.
Як видно з Витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 5 до Договору факторингу №8-22-08/20525 від 22 серпня 2025 року, до ТОВ «Капіталресурс», серед інших, перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 17 листопада 2017 року.
За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вказаного виконавчого листа станом на 19 березня 2026 року немає.
Так, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Як вбачається з правової позиції, висловленої Верховним судом України у постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.
Після укладання між первісним кредитором і новим Договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор вже позбавлений права на звернення до відповідного відділу виконавчої служби для виконання рішення ухваленого на свою користь, в свою чергу новий кредитор без відповідної ухвали суду ще не має права на надання виконавчих листів для виконання.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником, вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження.
Крім цього, заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у частині щодо видачі дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 304/1742/19 мотивована тим, що оригінал виконавчого листа був втрачений в ході листування.
Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону.
Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено п.10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, у тому числі строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, то підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.
Таким чином строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу не пропущений.
Враховуючи вищенаведене та те, що на даний час рішення Перечинського районного суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 304/1157/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 24 796,24 грн, залишається невиконаним, наявні підстави вважати зазначений виконавчий лист втраченим, відтак суд приходить до висновку, що може видати його дублікат.
Тому, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129-1 Конституції України, ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. 1, 3, 15, 23 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 2, 7, 10, 44, 258-261, 263, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 та Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа - задовольнити повністю.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №304/1157/20, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 07 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 24 796,24 грн, із АТ КБ «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923; місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 28А).
Видати дублікат виконавчого листа № 304/1157/20, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 07 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 24 796,24 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.