Справа № 464/725/26
пр.№ 2/464/1356/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.09.2026 м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в :
Позивач через електронний кабінет звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 638861821 у розмірі 15 140,50 грн, з яких: 4 100 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 8 990,50 грн - заборгованість по процентам; 2 050 грн - неустойка, покликаючись на невиконання взятих на себе зобов`язань.
За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвалами судді від 01 квітня 2026 року та 08 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків заяви.
У зв`язку з поданням до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивачем додано до позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Суддя ухвалою від 20 травня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження (про що просив позивач) без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного законодавства.
Ухвала про відкриття провадження оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень з додатковим відображенням в електронній формі програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.
Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою беруться до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення публічного розгляду справи.
Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 712/1100/20, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права.
Позивачу/представнику позивача ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
За відсутності відомостей щодо наявності у відповідача електронного кабінету та зареєстрованого місця проживання/перебування (отримані у порядку ст.187 ЦПК України відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, Державної міграційної служби, реєстру Львівської міської територіальної громади (Сихівський район) повідомлявся через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України в порядку, як це передбачено ч.10 ст.187 ЦПК України.
Відповідач додатково (альтернативним способом) повідомлявся про розгляд справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить рекомендоване повідомлення поштового відправлення.
Відповідач додатково (альтернативним способом) повідомлявся про розгляд справи на адресу електронної пошти, наявної в матеріалах справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Судом вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін. Водночас, незважаючи на належне повідомлення, відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, жодних клопотань не заявлено.
Судом вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін. Водночас, незважаючи на належне повідомлення, відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, жодних клопотань не заявлено.
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 607/16163/19).
Суд, вирішуючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходить із положень п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, за яким підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
За вимогами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Як регламентовано ст.ст.13, 14 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договорів факторингу (глава 73 ЦК України), купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.ст.1077, 1080 ЦК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Судом з`ясовано, що 31 травня 2024 року між фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (кредитодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір кредитної лінії № 638861821 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора - WUKU. Договір також підписано кредитодавцем кваліфікованим електронним підписом.
За обумовленими та погодженими на власний розсуд сторонами умовами договору: сума кредитного ліміту - 4 100 грн; мета кредиту - задоволення поточних потреб позичальника; рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту - 30 червня 2024 року з можливістю пролонгації та кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 30 червня 2029 року; базова процентна ставка становить 1,50 % в день від суми залишку кредиту; погоджено порядок погашення кредиту; кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-8860.
Судом установлено, що позивачем на виконання укладеного договору кредитодавцем через онлайн-сервіс MONEYVEO здійснено перекази на зазначену у договорі карту відповідача 4441-11ХХ-ХХХХ-8860: 31 травня 2024 року - 2500 грн (ідентифікатор платіжної операції 41715-78238-19333); 01 червня 2024 року - 1000 грн (ідентифікатор платіжної операції 41719-01207-60173); 02 червня 2024 року - 600 грн (ідентифікатор платіжної операції 41733-86980-04073), що підтверджується платіжними дорученнями та довідками кредитодавця, долученими до справи.
На підставі додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з додатком - витягом з реєстру боржників, укладеним між фінансовою компанією ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та фінансовою установою ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) - позивач по справі, останнє набуло право вимоги за борговими зобов`язаннями відповідача за кредитним договором.
Надалі на підставі договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року з додатками - витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією з оплати згідно з договором факторингу, укладеним між фінансовою компанією ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) та фінансовою установою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (фактор) - позивач по справі, останнє набуло право вимоги за борговими зобов`язаннями відповідача за кредитним договором.
Позивач, покликаючись на невиконання відповідачем умов договору кредиту, долучає розрахунки заборгованості, визначаючи розмір заборгованості 13 090,50 грн, з яких: 4 100 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 8 990,50 грн - заборгованість по процентам.
У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачами наведений розрахунок не заперечено та не спростовано. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).
Досліджуючи вимоги про стягнення 2050 грн неустойки, суд виходить із положень ст.ст.549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Натомість п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.
Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним 31 травня 2024 року договором, тобто у період воєнного стану.
Суд наголошує, що у позовній заяві позивач жодним чином не зазначає правових підстав нарахування неуйстоки.
Беручи до уваги викладене, позовні вимоги про стягнення неустойки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та суд такі відхиляє.
З урахуванням узятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, обов`язковості договору для сторін та презумпції правочинів, відсутності доказів повернення кредиту, доводи позивача щодо стягнення заявленої суми боргу з відповідача у розмірі 13 090,50 грн з наданням переконливих письмових доказів, достовірність яких не оспорюється, є підставними та позов підлягає до задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку. В іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю.
У матеріалах справи відсутні відомості та докази, які б доводили протилежне та беззастережно спростовували зазначений висновок суду.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, не висловив свою позицію про заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, жодних доводів у спростування позову не навів та доказів, які б досліджувалися судом, не надав. За відсутності відзиву відповідача суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Неподання відзиву відповідачем не звільняє позивача від тягаря доказування. Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13, від 23 листопада 2022 року у справі № 208/6630/19).
При розподілі судових витрат у порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог. Докази наявності у відповідачів пільг зі сплати судового збору у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Задоволити позов частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 638861821 у розмірі 13 090,50 грн, з яких: 4 100 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 8 990,50 грн - заборгованість по процентам.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 2301,91 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова,2;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання не встановлено, останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 28 вересня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО