РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року справа № 580/3279/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням і величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 15769,49 грн, врахувавши набутий на день звернення стаж відповідно вимог ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 15769,49 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку його пенсію. Вважає, що, оскільки пенсія йому була призначена до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким внесено зміни в частині перерахування з 01.10.2017 пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, який не має зворотної дії у часі, тому, на думку позивача, подальші перерахунки його пенсії мають відбуватися з обрахуванням одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Крім того, зазначає, що з аналогічних підстав, його пенсія має обраховуватися не із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016, а із застосуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 15769,49 грн (за 2024-2025 роки).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зокрема зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 проведено перерахунок раніше призначених пенсій із використанням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн, величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Стверджує, що діяв відповідно до чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та йому з 01.12.2015 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Станом на 01.01.2026 пенсію позивачу розраховано із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 (3764,40 грн), збільшеної на коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 20.02.2026 про перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та із застосуванням показника середньої заробітної плати в 2026 році у розмірі 15769,49 грн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.03.2026 №971110140619 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
В рішенні зазначено, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій із застосуванням показника оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки зазначений показник застосовувався виключно лише під час обчислення пенсії при її призначенні.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Як встановлено судом позивач з 01.12.2015 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №1058-ІV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
Частиною 1 ст. 27 Закону України №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-ІV доповнено, зокрема, пунктом 4-3.
Так, відповідно до п. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Водночас, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом № 2148-VIII в повній мірі передбачено уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Суд зауважує, що Законом № 2148-VІІІ з 01.10.2017 визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Отже, при перерахунку пенсії позивача застосуванню підлягала величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.
Оскільки станом на момент здійснення перерахунку пенсії положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача в частині відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.05.2023 у справі № 1.380.2019.005034 та від 25.09.2023 у справі № 200/10870/20-а, від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.
Щодо посилання позивача на те, що нормами Закону № 2148-VIII не визначено його зворотну дію в часі, суд, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем у справі не доведено, що за наслідками проведеного перерахунку пенсії, її розмір зменшився. Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Положення п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, станом на момент здійснення перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% не було визнано неконституційними, а тому у відповідача були відсутні підстави не застосовувати вказані положення при вирішенні питання про здійснення перерахунку пенсії.
З огляду на це, твердження позивача про те, що йому протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1% під час проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки положеннями Закону № 2148-VІІІ не визначено його зворотну дію в часі, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Водночас судом не встановлено та позивачем не надано доказів, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір отримуваної пенсії позивача зменшився.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 15769,49 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.
Судом встановлено, що позивач з 01.12.2015 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017) пенсія позивачу обчислюється з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, що складає 3 764,40 грн.
Доказів переведення позивача з дати призначення на інший вид пенсії за іншим Законом матеріали справи не містять.
Тобто, в даному випадку, при перерахунку пенсії позивача в тому числі у 2026 році, пенсійним органом правомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що складає 3764,40 грн.
Разом із тим, згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25 під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Перерахунки пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону №1058-IV також не передбачають зміну показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені законодавством, та з його боку не вбачається допущення порушень прав позивача.
Зазначені норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Петро ПАЛАМАР