У Х В А Л А
28 вересня 2026 року Справа № 580/153/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши заяву адвоката Каверіна С.М. в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень в адміністративній справі №580/153/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №580/153/26, яке набрало законної сили 30.07.2026, адміністративний позов задоволено повністю, зокрема зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати суми грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 17.10.2025 відповідно до положень статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
25.08.2026 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Каверін С.М. в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просить:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), вчинені на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 580/153/26;
-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону, під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 580/153/26, шляхом здійснення донарахування та виплати недоотриманого грошового забезпечення у вигляді компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати місячного грошового забезпечення.
Заява вмотивована тим, що рішення суду не виконано, оскільки під час розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати місячного грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) взяв за основу для нарахування компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати, дохід позивача, після утримання з нього податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає та враховує таке.
Статтею 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В силу ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно п. 7-8 ч. 2 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються:
-інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
-інформація про хід виконавчого провадження.
Як встановлено судом з заяви, заявником повідомлено про відсутність відкриття виконавчого провадження, при чому згідно матеріалів справи відсутні відомості про видачу виконавчого листа.
Суд вказує, що повідомлення про відсутність відкритого виконавчого провадження не позбавляє позивача вчинити дії згідно Закону України "Про виконавче провадження" від 2.06.16 №1403-VIII, та в силу приписів ст. 383 КАС України повідомити про хід його виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження").
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає саме розгляду заяви про встановлення судового контролю та жодним чином не спростовує те, що виконання судових рішень забезпечується в першу чергу через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 сформувала правовий висновок, що і змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Велика Палата звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.
Також, у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №340/5977/22 зазначено, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Суд зазначає, що заявник не надав суду доказів використання всіх передбачені чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
У постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків: «Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто, при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.»
Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.
Таким чином, заяву подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі №560/17334/23 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293-295, 383 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву подану в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі №580/153/26 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя Петро ПАЛАМАР