ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
28 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4643/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
25.08.2026 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частину НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 по 04.07.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період:
з 20.05.2023 по 31.12.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
з 01.01.2024 по 04.07.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Ухвалою суду від 31.08.2026 в задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску позивачем звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії. Позовну залишено без руху, для усунення недоліків позовної заяви запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду.
04.09.2026 на виконання вказаної ухвали суду представник позивача подав до суду заяву, в якій вказував, що під час служби позивач отримав тяжкі захворювання, що прямо пов`язані з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 04.02.2023. Тому, оскільки позивач проходив стаціонарне лікування та реабілітацію, вказане об`єктивно унеможливило своєчасне звернення суду. При цьому, у вказаній заяві представником не заявлено про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.09.2026 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 31.08.2026 - десять днів з дня отримання даної ухвали, враховуючи висновки викладені у такій ухвалі.
21.09.2026 на виконання вказаних ухвал суду представник позивача подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказував, що під час служби позивач отримав тяжкі захворювання, що прямо пов`язані з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 04.02.2023. Тому, оскільки позивач проходив стаціонарне лікування та реабілітацію, вказане об`єктивно унеможливило своєчасне звернення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як вбачається із матеріалів справи позивача звільнено у запас 04.07.2024 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за станом здоров`я.
Отже, в цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 04.07.2024, а саме з моменту виключення позивача зі списків військової частини та всіх видів грошового забезпечення.
При цьому позовна заява надійшла до Чернівецького окружного адміністративного суду 25.08.2026, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки ним пропущено тримісячний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Представник у поданому клопотанні про поновлення строку звернення до суду вказує, що позивач після звільнення зі служби (04.07.2024) був вимушений тривалий час займатися лікуванням, на підтвердження чого надав наступні докази, а саме:
виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №1925 у військовій частині НОМЕР_1 , який підтверджує, що позивач в період з 08.09.2022 по 21.09.2022 перебував на лікуванні;
- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4565, яка підтверджує, що позивач в період з 04.06.2024 по 14.06.2024 перебував на лікуванні;
- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3899, яка підтверджує, що позивач в період з 14.05.2025 по 23.05.2025 перебував на лікуванні;
- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №682, яка підтверджує, що позивач в період з 26.01.2026 по 04.02.2026 перебував на лікуванні.
Також представник позивача вказував, що оскільки позивач тривалий час займався лікуванням це унеможливило своєчасне звернення до суду.
Разом з тим, суд критично оцінює вказані доводи представника позивача, оскільки тимчасове перебування на лікуванні не змінює моменту з якого позивач дізнався про порушення своїх прав і мав можливість особисто, або через свого представника звернутися до суду за захистом своїх прав.
Суд звертає увагу, що доказів об`єктивної неможливості звернення до суду (з причин хвороби, перебування на стаціонарному лікуванні, тощо) у тримісячний строк починаючи з моменту звільнення з військової служби (04.07.2024) позивачем суду не надано.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово робив висновок про те, що: 1) порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Отже, законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Нереалізація цього права у встановлений строк зумовлена власною поведінкою позивача та його представника.
Представником позивача, до клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.
Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за наведених представником позивача причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.
Слід також зазначає та звертає увагу на те, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі №600/3828/26-а позовну заяву ОСОБА_1 до того самого відповідача про той самий предмет та з тих самих підстав було повернуто у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Доводам представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду вже надавалася обґрунтована оцінка судом і такі визнані неповажними. Зазначене судове рішення позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалося і набрало законної сили.
Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи, на які представник позивача посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду, не можуть вважатися поважними для поновлення такого строку, оскільки дотримання цього строку в даному випадку залежало виключно від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, та її представника, і не пов`язане з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, тобто є неповажними.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.
4. Роз`яснити, що відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.О. Григораш