КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11696/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року місто Київ
справа № 754/13332/13-ц
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.
за участю секретаря судового засідання - Щур К.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026року про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа, постановлену під головуванням судді Галась І.А., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа, заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець Бердар Микола Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал»,-
В С Т А Н О В И В:
В березні 2026 року заявник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» звернувся до суду із заявою, в якій просив:
замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі №2-4742/13;
видати дублікат виконавчого листа №2-4742/13 по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В мотивування вимог посилався на те, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі 2-4742 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11343354000/11343354001.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) АТ «Дельта Банк» на ТОВ« Вердикт Капітал».
Вказував, що 26 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір №26-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №11343354000/11343354001.
Зазначав, що 16 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено договір №16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №11343354000/11343354001.
Вказував, що 09 березня 2021 року приватним виконавцем Бердар М.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.
Зазначав, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчувався 09 березня 2024 року, однак пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, а відтак станом на дату подачі заяви строки пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчилися.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026 року заяву ТОВ «ДЕБТ ФОРС» задоволено.
Замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі №2-4742/13.
Видано дублікат виконавчого листа №2-4742/13 у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції виніс ухвалу без належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказував, що 09 березня 2021 року приватним виконавцем Бердар М.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), а наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову.
Зазначав, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Вважає, що судом при винесені оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».
30 липня 2026 року від ТОВ «ДЕБТ ФОРС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість. Вказував на те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився та він може бути пред'явлений до виконання протягом 3 років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
ТОВ «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи: стягувач ТОВ «Вердикт Капітал», приватний виконавець Бердар М.М., ТОВ «Кампсіс Лігал» в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Згідно з п.3 ч. 3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Частиною 3 ст.442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Положеннями частин 2, 4 ст.128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи було призначено у судове засідання на 23 квітня 2026 року о 11.00 год.
В матеріалах справи міститься судова повістка про виклик до суду ОСОБА_1 .
Однак, як доказів направлення, так і доказів отримання ОСОБА_1 судової повістки про розгляд справи на 23 квітня 2026 року о 11.00 год. матеріали справи не місять.
А відтак, судом першої інстанції при постановленні ухвали були порушені норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто за відсутності боржника ОСОБА_1 не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.
Отже, ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026 року підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11343354000 (11343354001) від 07 травня 2008 року у розмірі 732547,18 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року у справі №2-4742 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) АТ «Дельта Банк» на ТОВ « Вердикт Капітал».
26 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір №26-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №11343354000/11343354001.
16 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено договір №16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 11343354000/11343354001.
Відповідно до п.2.1 договору №18-05/23 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник посилався на те, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача у виконавчому листі.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Внаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має процесуальну мету, яку суд також враховує разом з доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою про правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчено, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а тому суд оцінює ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №2-186/10, від 13 липня 2022 року у справі №1309/8166/12.
У заяві ТОВ «ДЕБТ ФОРС» зазначало, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у цивільній справі у справі №754/13332/13-ц, провадження №2/754/4742/13 на даний час не виконано.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №2-4742 виданого 16 грудня 2013 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором №11343354000 (11343354001) від 07 травня 2008 року у розмірі 732 547,18 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 09 березня 2021 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача ПАТ «Дельта Банк» про повернення виконавчого документа без виконання від 09 березня 2021 року за вих №260.
У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлено до виконання в строк до 09 березня 2024 року.
Згідно з п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до ч.5 ст.37 вказаного Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2-4742 виданий 16 грудня 2013 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором був повернутий 09 березня 2021 року відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому ПАТ «Дельта Банк» мав право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто до 09 березня 2024 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений і на даний час.
Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 27 лютого 2024 року у справі 2-361/11
У зв'язку з встановленням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №2-4742 виданого 16 грудня 2013 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором у цій справі перервався та на момент звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі не є пропущеним.
Колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для заміни стягувача з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі №2-4742, виданому Деснянським районним судом міста Києва у справі №754/13332/13-ц, провадження №2/754/4742/13 за позовом ПАТ«Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги про те, що 09 березня 2021 року приватним виконавцем Бердар М.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову колегія суддів відхиляє, оскільки приватним виконавцем Бердар М.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», що дає право стягувачу повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявник у заяві вказував на те, що 09 березня 2021 року приватним виконавцем Бердар М.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано, а тому просив видати дублікат виконавчого листа.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Положення вказаної процесуальної норми не містять безумовного обов`язку суду видати дублікат виконавчого документу, і передбачена можливість видачі такого дублікату (право суду) пов`язується із належним з`ясуванням обставин втрати оригіналу виконавчого листа та додержання строку, встановленого для пред`явлення.
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року по справі №196/673/14-ц зроблено висновок, що аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі №757/14604/20-ц.
З автоматизованої системи виконавчого провадження, яка є загальнодосиупною вбачається, що відсутні дані щодо перебування виконавчого листа №2-4742 виданого 16 грудня 2013 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором на виконанні.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача чи в органах державної виконавчої служби свідчить про його втрату.
А відтак колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для видачі дубліката дублікат виконавчого листа №2-4742 у справі №754/13332/13-ц, провадження №2/754/4742/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11343354000/11343354001 від 07 травня 2008 року у розмірі 732547,18 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3441 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026 року скасувати та постановити нове судове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документа, заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржник ОСОБА_1 , приватний виконавець Бердар Микола Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» - задовольнити.
Замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ 43577608, юридична адреса: місто Київ, вул. Княжий Затон, 9, прим.369, офіс 1) у виконавчому листі №2-4742, виданому Деснянським районним судом міста Києва у справі №754/13332/13-ц, провадження №2/754/4742/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Видати дублікат виконавчого листа №2-4742 у справі №754/13332/13-ц, провадження №2/754/4742/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11343354000/11343354001 від 07 травня 2008 року у розмірі 732547 грн. 18 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3441 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: