КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 761/30140/25 Головуючий у І інстанції Савицький О.А.
Провадження №22-ц/824/17426/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
24 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний судв складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Коцюби Владислава Олексійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2026 року позов залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 11 вересня 2026 року представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвокат Коцюба Владислав Олексійович подав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали представник апелянта зазначає, що позивач отримав оскаржувану ухвалу 17 серпня 2026 року в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Зазначає, що КП «Київтеплоенерго» є підприємством, що має розгалужену структуру та має велику чисельність працівників, що унеможливило вчасну ідентифікацію оскаржуваної ухвали та оперативний розподіл до підрозділу, до компетенції якого належить супровід даної справи.
Вказує, що у період з 17 серпня 2026 року і по теперішній час місто Київ перебуває під постійними обстрілами, дана обставина зумовлює працівнивників підприємства перебувати в укриттях.
Враховуючи п`ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції відповідно до ст. 354 ЦПК України, останнім днем на подачу апеляційної скарги є 01 вересня 2026 року, однак як було зазначено вище, апеляційну скаргу було подано 11 вересня 2026 року.
Представником апелянта не вказано інших поважних підстав для поновлення строку чи обставин непереборної сили, які унеможливили вчасно подати апеляційну скаргу.
Представник апелянта посилається на оголошення повітряних тривог, аварійні відключення електроенергії як на обставини, які унеможливили вчасне звернення з апеляційної скаргою.
Суд апеляційної інстанції не може вважати вказані підстави обґрунтованими виходячи з наступного.
Дійсно Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який продовжує діяти.
Разом з тим, після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Київський апеляційний суд працює у штатному режимі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Як на один з доводів поважності пропуску строку, представник позивача вказує на те, що розгалуженість структури КП «Київтеплоенерго» та значна чисельність працівників, унеможливили вчасну ідентифікацію оскаржуваної ухвали.
Суд апеляційної інстанції таку причину пропуску строку визнати не може, оскільки сам представник позивача зазначає, що строк для подання апеляційної скарги сплив ще 01 вересня 2026 року і інших поважних причин чи обставин не переборної сили, що унеможливили вчасне подання апеляційної скарги не наводить.
У постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року справа № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) вказано, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 336/10821/21).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Аналізуючи вище наведене, судова колегія, доходить висновку, що підстави наведені представником апелянта в клопотанні про поновлення строку не можна вважати такими, що об`єтивно перешкоджали вчасному зверненню з апеляційною скаргою. Посилання представника позивача на неможливість ідентифікувати оскаржувану ухвалу не є поважною причиною для поновлення строку, оскільки саме на позивача покладено обов`язок цікавитися станом розгляду справи та використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду апеляційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати інші належні підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2026 року.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Коцюби Владислава Олексійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2026 року- залишити без руху, надавши апелянту строк для подачі обґрунтованого клопотання про поновлення строку, вказавши інші належні підстави, які підтверджують поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Таргоній