УХВАЛА
28 вересня 2026 р. Справа № 480/4194/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 по справі № 480/4194/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 по справі № 480/4194/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху.
Надано відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги зазначає, що строк було пропущено лише на один день: останнім днем установленого законом тридцятиденного строку було 31.08.2026 року, тоді як апеляційну скаргу подано 01.09.2026 року. Скаржник зазначає, що пропуск строку спричинено винятково інтенсивною та тривалою повітряною небезпекою в останні дні перед його закінченням. Скаржник звертає увагу, що за даними сервісу «Київ Цифровий», у період з 27.08.2026 по 31.08.2026 у місті Києві було зафіксовано 58 оголошень повітряної тривоги, у тому числі 11 - 27 серпня, 13 - 28 серпня, 10 - 29 серпня, 11 - 30 серпня та 13 - 31 серпня 2026 року. Скаржник додає, що частина тривог тривала безперервно по кілька годин: 27.08.2026 - 3 години 6 хвилин і 3 години 20 хвилин; 28.08.2026 - 2 години 13 хвилин і 2 години 24 хвилини; 29.08.2026 - 3 години 23 хвилини та 4 години 24 хвилини; 30.08.2026 - 1 годину 40 хвилин; 31.08.2026 - 2 години 40 хвилин. Скаржник додає, що повторювані сигнали тривоги в денний та нічний час вимагали негайного припинення роботи, переміщення до укриття та дотримання заходів безпеки. Скаржник зазначає, що така аномальна частота й тривалість повітряних тривог істотно порушили звичайний режим роботи Відповідача, ускладнили безперервне опрацювання матеріалів справи, остаточне погодження процесуального документа та його технічне подання через електронну систему саме у завершальні дні процесуального строку. Забезпечення безпеки особового складу під час кожного сигналу тривоги мало безумовний пріоритет. Додатково слід врахувати, зазначає скаржник, що Відповідач розміщується за однією адресою з Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України. Скаржник зазначає, що з огляду на військове призначення такого об`єкта, в умовах масованої повітряної небезпеки він перебуває у зоні підвищеного ризику, а кожен сигнал повітряної тривоги створює безпосередню загрозу життю та здоров`ю особового складу. Підсумовуючи скаржник зазначає, що за таких обставин припинення адміністративної роботи, переміщення до укриття та виконання обов`язкових заходів безпеки були не формальними перервами, а необхідною реакцією на реальну загрозу, що об`єктивно обмежувала можливість завершити та подати апеляційну скаргу в останній день строку.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) оголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення по справі було прийнято 31.07.2026 у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, строк на апеляційне оскарження сплив 31.08.2026 р..
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення відповідачем отримано 31.07.2026 року о 16:24, що підтверджується наявною в матеріалах електронної справи довідкою про доставку електронного листа.
Апеляційна скарга подана до суду 01.09.2026 (сформовано в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском строку в один день.
Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває й досі.
Згідно статті 1 Закону України Про Збройні Сили України, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України, у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до статті 3 Закону, військові частини входять до структури Збройних Сил України.
Тобто, скаржник входить до складу Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан.
У постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №4723/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Таким чином, враховуючи дію в країні воєнного стану, виконання скаржником в силу свого статусу функцій безпосередньо пов`язаних із обороноздатністю держави Україна, подання апеляційної скарги у найкоротший строк, без зайвих зволікань, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не втратив процесуального інтересу до розгляду цієї справи, а тому є підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 по справі № 480/4194/25 - задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 по справі № 480/4194/25 - поновити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.