ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 175/6981/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 року (суддя Войтух О.М., с-ще Слобожанське, повний текст рішення складено 25.05.2026 року) в справі №175/6981/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Інспектор УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровської області Чайка Олексій Леонідович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
23.05.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), третя особа: Інспектор УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровської області Чайка О.Л., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4731993 від 14.05.2025 року про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 року позовні вимоги задоволено, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4731993 від 14 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП, провадження по справі закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що позивачем заявлено позовні вимоги не до того відповідача. Судом першої інстанції не було враховано, що 04.07.2025 через підсистему ЄСІТС до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області представником ГУНП було подано клопотання про заміну неналежного відповідача. Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Ч. 4 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Суд під час розгляду справи не дослідив належним чином питання належності відповідача, не встановив обставин, які мають значення для правильного визначення та не розглянув питання щодо заміни неналежного відповідача на належного відповідача, що призвело до неповного з`ясування обставин справи. Саме працівником УПП в Дніпропетровській області Чайкою О.Л. відносно ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4731993 від 14.05.2025 за частиною 2 статті 140 КУпАП. Відповідно до п.2 розділу ІІІ Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 р. №73 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, і йому підпорядковується. Належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки інспектор є лише посадовою особою відповідного органу. Статтею 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, у тому числі передбачених частиною 2 статті 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав Департамент патрульної поліції, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. 14.05.2025 року о 18:50:29 інспектором Управління Чайкою О.Л. встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz 310D» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів за маршрутом «Дніпро - Кринички» без паспорту маршруту, чим порушив п. 32.1 ПДР України, що підпадає під ч. 2 ст. 140 КУпАП. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність паспорту маршруту на дату винесення постанови 14.05.2025. Таким чином, твердження інспектора про відсутність паспорту маршруту залишаються неспростованими та підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП. Заявником апеляційної скарги вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено територіальні органи Національної поліції як юридичні особи публічного права згідно переліку, зазначеному в додатку 1 до такої постанови, зокрема, Головні управління Національної поліції в регіонах та Департамент патрульної поліції. Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.07.2015 № 73, Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який складається із структурних підрозділів апарату і територіальних (відокремлених) підрозділів. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції є одним з таких територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції, проте не є юридичною особою, не має самостійного балансу, рахунків в органах Державної казначейської служби України та банківських установах і не може виступати від власного імені в судах. Тобто управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції є саме підрозділом, частиною органу державної влади органом, проте не є таким органом, а отже не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Департамент патрульної поліції під час розгляду справи в суді першої інстанції звертав увагу на таку обставину, надаючи на її підтвердження копію Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.07.2015 № 73, та копію Положення про управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.01.2016 № 38. Належним відповідачем має бути Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягаєть задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказував, що позивач виконав вимоги ПДР, не створив нікому перешкод чи аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху. Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи встановлено, що інспектором УПП рота УПП батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Чайка О.Л. було складено постанову серії ЕНА № 4731993, відповідно до якої, на відрізку дороги в селищі Кринички, по вул. Героїв Чорнобиля (Дзержинського) 14, 14.05.2025 року о 12:47 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 3100, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів Дніпро-Кринички без паспорту маршруту, чим порушив п. 32.1 ПДР - порушення здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху ТЗ загального користування. Відповідальінсть передбачана ч.2 ст. 140КУпАП, застосовано штраф у розмірі 340,00 грн. ОСОБА_1 постанову не підписав, отримав її копію.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 чи. 140 КУпАП порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Натомість суд апеляційної інстанції не оцінює дійсність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Варто встановити відповідача у справі та особу, яка винесла оскаржуване рішення. Адже встановлення належного відповідача у справі та можливість обґрунтування ним законності своєї постанови є принциповим, суб`єкт видачі постанови про застосування адміністративного стягнення має право обґрунтувати її законність та пояснити свою позицію з огляду на доводи позовної заяви.
ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4731993 від 14.05.2025 року про адміністративне правопорушення. Вірно вказує, що постанову винесено Інспектором УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровської області Чайка О.Л., якого заявлено як третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 р. №73 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, і йому підпорядковується.
Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції. Інспектор УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровської області Чайка О.Л. є посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та не має відношення до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, у тому числі передбачених частиною 2 статті 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено територіальні органи Національної поліції як юридичні особи публічного права згідно переліку, зазначеному в додатку 1 до такої постанови, зокрема, Головні управління Національної поліції в регіонах та Департамент патрульної поліції.
Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 73, Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який складається із структурних підрозділів апарату і територіальних (відокремлених) підрозділів.
У постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 Верховний Суд вказував, що відповідачем у справах про оскарження рішень посадових осіб суб`єктів владних повноважень є орган державної влади-суб`єкт владних повноважень, з яким така особа, перебуває у трудових відносинах.
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області вказувало суду першої інстанції проте, що не є належним відповідачем у справі.
Позовні вимоги позивача у даній справі спрямовані до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 4731993 від 14.05.2025 року про адміністративне правопорушення, винесену посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані позивач, ані суд першої інстанції не залучили Департамент патрульної поліції чи Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції до розгляду справі.
Положення статті 48 КАС України передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, а у випадку його незгоди - залучає як другого відповідача, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.
З наведеного вбачається, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Частиною 7 статті 48 КАС України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Тобто на стадії апеляційного перегляду суд позбавлений можливості залучити належного відповідача у справі.
Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача. Залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими Кодексом адміністративного судочинства України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат у разі задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень.
Судові витрати, що здійснені позивачем, йому не повертаються. У разі відмови у задоволенні позовних вимог, повернення судових витрат не здійснюється.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 року в справі №175/6981/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Інспектор УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровської області Чайка Олексій Леонідович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова