Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/3325/26
Провадження № 2/279/2386/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Пацко О.О.
секретаря Зубкової І.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2021 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено договір № 638705 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчинений одноразовим ідентифікатором згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію»). На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника в розмірі 3100,00 грн.
03.12.2021 було укладено договір № 03/12/2021-1, відповідно до якого ТОВ «ДЖОБЕР» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 638705.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 638705.
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором.
Станом на день звернення до суду умови договору відповідачем не виконувались і утворилась заборгованість на суму 10797,92 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3100,00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7567,10 грн.; інфляційні збитки - 109,68 грн.; - нараховані 3% річних -21,14 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача разом із судовими витратами.
Ухвалою суду від 17.06.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження по страві за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позовну заяву та інших клопотань не надходило.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 15.03.2021 між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено договір № 638705 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчинений одноразовим ідентифікатором згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію»), відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 3100,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 12.04.2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,90 % в день.
03.12.2021 було укладено договір № 03/12/2021-1, відповідно до якого ТОВ «ДЖОБЕР» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №638705.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 638705.
Відповідно до Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року та розрахунку заборгованості, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №638705 в сумі 10797,92 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3100,00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7567,10 грн.; інфляційні збитки - 109,68 грн.; - нараховані 3% річних -21,14 грн.
На підставі частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитних договорів відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунки заборгованості за договором.
Згідно вимог частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.
Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Слід зазначити, що нарахування пені та інфляційних втрат, проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.
Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з відповідача на його користь інфляційні збитки та 3% річних не підлягають задоволенню.
Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно його порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за договором. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (98,78%).
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг №01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №765 від 01.04.2026 року, витягом з акту №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 638705 від 15.03.2021 року в розмірі 10667 (десять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2629 (дві тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 91 коп. та 3000 (три тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя Пацко О.О.