П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/4329/26
Суддя першої інстанції - Величко А.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі №400/4329/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №400/4329/26 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволений. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 квітня 2026 року №9/1/3972 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 18 червня 2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 квітня 2026 року №9/1/3972 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 18 червня 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду 17 липня 2026 року видані виконавчі листи.
03 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі №400/4329/26, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №400/4329/26.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
31 серпня 2026 року недоліки усунуто.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження.
22 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
25 вересня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 ст.381-1 КАС України, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу, як суд першої інстанції, і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. (абз.1)
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. (абз.2)
Отже, абзацом першим визначено право, а не обов`язок суду встановлювати судовий контроль за виконанням рішення.
Абзацом другим вже встановлено обов`язок суду, за заявою заявника, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, однак, даний випадок не передбачено вказаним абзацом.
Таким чином, зміст положень ст.382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів встановила, що 03 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України.
На підтвердження доводів заяви позивач надала, зокрема, розрахунок пенсії, здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до якого після проведення перерахунку пенсії її розмір визначений у сумі 21 295,69 грн, а також виписку з банківського рахунку, з якої вбачається отримання позивачем у липні 2026 року пенсії у розмірі 7 515,45 грн.
Отже, заявник посилається не на необгрунтовані сумніви у виконанні судового рішення, а на факт невідповідність між визначеним у результаті перерахунку розміром пенсії та фактично отриманою сумою.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заява не містить доказів порушення прав позивача та невиконання рішення суду, а також послався на можливість примусового виконання судового рішення в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Законодавець передбачив спеціальний процесуальний механізм, спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення, ухваленого на користь особи у спорі з суб`єктом владних повноважень.
При цьому, положення статті 382 КАС України не містять вимоги про обов`язкове попереднє звернення особи до органу державної виконавчої служби або необхідність завершення виконавчого провадження, як передумови для звернення із заявою про встановлення судового контролю.
Тому, висновок суду першої інстанції про передчасність звернення позивача з огляду на можливість виконання рішення у порядку Закону України «Про виконавче провадження» не ґрунтується на положеннях статті 382 КАС України.
Судовий контроль та примусове виконання судового рішення є різними правовими механізмами забезпечення обов`язковості судового рішення. Наявність можливості примусового виконання рішення не виключає передбаченого статтею 382 КАС України повноваження суду здійснювати контроль за його виконанням.
Більше того, частиною четвертою статті 382 КАС України передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду справи. Також суд може встановлювати судовий контроль одночасно із прийняттям рішення по суті спору.
Конституційний Суд України у Рішенні від 10 березня 2026 року №2-р/2026 наголосив, що судовий контроль за виконанням судових рішень є важливим елементом юридичного механізму забезпечення їх виконання, а адміністративне судочинство є ефективним лише за умови реального виконання судових рішень. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України прямо послався на статті 381-1, 382- 382-3 та 383 КАС України, як на передбачені законом механізми судового контролю.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації права особи на судовий захист, а держава зобов`язана забезпечити належні механізми його повного та своєчасного виконання.
З матеріалів справи вбачається, що заявник порушує питання саме про неналежне виконання рішення суду, оскільки, за його доводами, після здійснення відповідачем перерахунку пенсії відповідно до рішення суду визначений розмір пенсії не відповідає розміру фактичної виплати, що свідчить про наявність об`єктивних легітимних підстав для судового контролю та перевірки належності виконання відповідачем судового рішення.
При цьому, на стадії вирішення питання про встановлення судового контролю суд не вирішує остаточно питання про правильність розрахунку пенсії, не змінює змісту судового рішення та не встановлює нових обов`язків відповідача, не визначених його резолютивною частиною.
Метою такого контролю є встановлення того, чи виконане рішення саме у спосіб та в обсязі, що визначені судом, а у разі виникнення сумнівів щодо повноти його виконання - отримання від суб`єкта владних повноважень відповідного звіту та доказів виконання.
Однак суд першої інстанції, дійшовши висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, фактично не надав належної оцінки наданим позивачем доказам щодо розміру пенсії, визначеного після перерахунку, та розміру пенсії, фактично отриманої нею.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для застосування статті 382 КАС України та встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №400/4329/26 задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ13844159) подати до Миколаївського окружного адміністративного суду в місячний строк з дня отримання постанови про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №400/4329/26.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв