П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/39774/25
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив: визнати протиправними дії, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) даних про порушення правил військового обліку; зобов`язати відповідача виключити із Реєстру дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача відкликати свій рапорт №Е3215115 від 14.08.2025, який був зареєстрований №5074 від 14.08.2025 до відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області щодо порушення ОСОБА_1 мобілізаційного законодавства; зобов`язати відповідача подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у даній справі протягом одного місяця з дня набрання чинності судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Реєстру даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов`язано відповідача виключити із Реєстру дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов`язано відповідача відкликати свій рапорт №Е3215115 від 14.08.2025, який був зареєстрований №5074 від 14.08.2025 до відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області щодо порушення ОСОБА_1 мобілізаційного законодавства.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
На виконання вказаного рішення, судом першої інстанції 03.04.2026 був виданий виконавчий лист.
01 липня 2026 року ОСОБА_1 до суду першої інстанції подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №420/39774/25 шляхом: стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), відкритих в Головному управлінні Державної казначейської служби у Херсонській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.
Постановляючи таку ухвалу суд першої інстанції указав, що відповідно до приписів статті 378 КАС України єдиною правовою підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання.
Оскільки суд таких обставин не встановив, тому дійшов висновку, що підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення відсутні.
Не погоджуючись з висновком суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час постановлення ухвали суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам, наведеним у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення, зокрема, що після отримання виконавчого листа, він звернувся до ГУ ДКСУ у Херсонській області із заявою про стягнення за рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн., однак листом ГУ ДКСУ у Херсонській області повідомлено про повернення виконавчого листа, оскільки боржник немає відкритих рахунків в органі Казначейства.
Як зазначає апелянт, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 не має відкритих рахунків у банківських установах та не перебуває на казначейському обслуговуванні, а розпорядження коштами відбувається через рахунки відкриті на юридичну особу - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому з метою примусового виконання рішення суду в частині стягнення судового збору існує необхідність змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення судових витрат з ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апелянт зауважує на тому, що згідно статті 129-1 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання, в тому числі у частині стягнення судових витрат, відтак ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які узгоджуються із висновками суду першої інстанції зазначає про безпідставність поданої скарги. Зокрема, зазначає, що сам по собі факт фінансового забезпечення структурного підрозділу обласним ІНФОРМАЦІЯ_4 не породжує процесуального обов`язку останнього виконувати рішення суду, постановлене щодо іншого суб`єкта. Ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а ухвалу суду залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписи статті 14 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, та статтями 14, 370 КАС України.
Стаття 378 КАС України регулює питання відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Приписи частини 3 статті 378 КАС України визначають, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації виконання рішення у разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому, суд не може змінити зміст рішення або його суть.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 (далі - Порядок №845).
Згідно приписів вказаного Порядку, боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно пункту 9 Порядку №845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 Порядку № 845.
Абзац 2 пункту 24 Порядку № 845 визначає, що якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкриті рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.
Відповідно до приписів абзацу 5 пункту 26 Порядку № 845 орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
Разом цим, колегія суддів враховує, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 7 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_4, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі- Положення №154) районні ІНФОРМАЦІЯ_4 є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_4 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до приписів абзацу 1 пункту 7 Положення № 154 ІНФОРМАЦІЯ_4 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Також колегія суддів враховує, що відповідно до рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.10.2021 №52195 районні ІНФОРМАЦІЯ_4 зараховані на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому вони повністю фінансуються з бюджету ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, обов`язки щодо ведення бухгалтерського обліку, виконання завдань бухгалтерської служби, фінансування розрахунків оплати праці, перерахування до бюджету податків районних ІНФОРМАЦІЯ_4, покладені на бухгалтерську службу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, слід дійти висновку, що районні ІНФОРМАЦІЯ_4 є відокремленими підрозділами відповідних обласних ІНФОРМАЦІЯ_4 і така позиція неодноразово була підтримана судом, в тому числі Верховним Судом у постановах від 27.03.2024 у справі №344/6751/22 та від 12.11.2025 у справі №524/7691/23.
Повертаючись до матеріалів справи колегія суддів враховує, що згідно листа ГУ ДКСУ у Херсонській області №04-22/10-06/2611 від 24.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 не має власних рахунків та повністю фінансуються з бюджету ІНФОРМАЦІЯ_3 , що свідчить про те, що ці обставини, унеможливлюють виконання рішення суду в частині стягнення саме з районного ІНФОРМАЦІЯ_4 кошти на відшкодування судових витрат.
При цьому, наявність у ІНФОРМАЦІЯ_1 власного коду ЄДРПОУ не спростовує той факт, що саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 покладений обов`язок щодо ведення бухгалтерського обліку, виконання завдань бухгалтерської служби, фінансування розрахунків оплати праці, перерахування до бюджету податків відповідного районного ІНФОРМАЦІЯ_4.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження заявника про те, що існують істотні обставини, які ускладнюють виконання рішення в частині стягнення витрат із сплати судового збору.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі, шляхом стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, з ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання таких коштів з ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, апеляційний суд зауважує, що боржником у межах виконавчого провадження залишається саме районний ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки саме за рахунок його бюджетних асигнувань буде здійснене стягнення на виконання рішення суду.
Таким чином, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити.
Суд першої інстанції помилково не звернув уваги на наведені вище норми та обставини справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання невірно застосував норми процесуального закону, ухвала суду першої інстанції в порядку статті 317 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення такої заяви.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №420/39774/25 - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №420/39774/25.
Стягнути ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя І. І. Тарновецький