П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/4441/19
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом заявою до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якій просив визнати протиправними дії протиправними дії щодо перерахунку пенсії з 01.03.2019 в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% та зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії в розмірі 2753,51 грн., починаючи з листопада 2019 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2019 в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1%.
Зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 з 01.03.2019 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись з таким рішенням, ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишено без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року - залишено без змін.
07 травня 2020 року, у зв`язку з набранням рішенням суду законної сили, судом першої інстанції виданий виконавчий лист у справі №400/4441/19.
05 червня 2026 року ОСОБА_1 , в порядку статті 383 КАС України, подав до суду першої інстанції заяву про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльність, вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №400/4441/19, в якій просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо невиконання рішення у справі № 400/4441/19 яке набрало законної сили, та яким зобов`язано при перерахунку пенсії по індексації застосовувати величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі1,35%;
- визнати протиправними дії відповідача щодо надання переваги нормативно-правовому акту над вимогами пункту 4-4 розділу 15 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» всупереч вимогам частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень частини 3 статті 7 КАС України;
- зобов`язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії на підставі рішення суду у справі №400/4441/19, яке набрало законної сили;
- постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій і страхових виплат у 2026 році»№ 236 від25.02.2026 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи вимоги даної заяви ОСОБА_1 указує, що територіальний орган Пенсійного фонду рішення суду від 04.02.2020 належним чином не виконав, оскільки при перерахунку пенсії не застосована величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % під час подальших індексації пенсії.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області суд відмовив.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що порушене позивачем питання виходить за межі розгляду справи №400/4441/19. Суд указав, що доводи заявника про невиконання зазначеного рішення фактично ґрунтуються на його незгоді із порядком подальшого перерахунку пенсії та застосуванням відповідачем положень законодавства при здійсненні індексації пенсії після виконання судового рішення, та не можуть бути розглянути в порядку статті 383 КАС України, а тому вважав, що підстави для задоволення поданої заяви, відсутні.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги наполягає на тому, що ГУ ПФУ в Миколаївській області неналежно виконало рішення суду від 04 лютого 2020 року у справі №400/4441/19, яким зобов`язано відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 Постанови №1, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно прохальної частини апеляційної скарги апелянт просить ухвалу суду скасувати та в порядку статті 383 КАС України визнати протиправними дії ГУ ПФУ України в Миколаївській області щодо невиконання з 01 травня 2020 року рішення у справі № 400/4441/19. Визнати протиправним застосування відповідачем пункту 6 Порядку від 20.02. 2019 постанови № 124 Кабінету Міністрів України замість пункту 4-4 розділу 15 Закону №1058-IV, та невиконання висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.09.2025 у справі №120/1081/25, та в порушенні вимог частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Прийняти до уваги важливу ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №400/12261/21. Зобов`язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року на підставі: від 25 лютого 2026 р. постанови КМУ № 236 «Про індексацію пенсій і страхових виплат... у 2026 році», із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, відповідно: рішення суду по справі №400/4441/19, та п. 4-4 розділу 15 Закону №1058-IV, котрий відповідно закону застосовується безстроково, з 01 жовтня 2017 року (з урахуванням виплачених сум).
ГУ ПФУ в Миколаївській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність доводів поданої апеляційної скарги. Ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду - залишити без змін.
21 серпня 2026 року апелянт подав відповідь на відзив, в якому окрім наведення своїх аргументів, заявив про збільшення вимог та просить зобов`язати відповідача зробити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по щорічній індексації, відповідно ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, з 01 травня 2020 року, з урахуванням виплачених сум, на підставі рішення суду по справі №400/4441/19, яке набрало законної сили, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, як то велить пункт 4-4 розділу 15 Закону №1058-IV, котрий відповідно Закону застосовується з 01 жовтня 2017 року та діє без обмеження у часі.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що згідно позиції Європейського суду з прав людини, наведеної в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписи статті 14 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, та статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частина 6 цієї статті передбачає, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Повертаючись до обставин справи колегія суддів враховує, що предметом спору у справі №400/4441/19 є питання правомірності дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо перерахунку пенсії з 01.03.2019 в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% та зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії в розмірі 2753,51 грн., починаючи з листопада 2019 року.
Звертаючись до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України ОСОБА_1 вважає, що ГУ ПФУ в Миколаївській області рішення суду у справі №400/4441/19, належним чином не виконав, оскільки при перерахунку пенсії не застосована величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % під час подальших індексацій пенсії. При цьому, заявник у поданій в порядку статті 383 КАС України заяві просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо невиконання рішення у справі № 400/4441/19 яке набрало законної сили, та яким зобов`язано при перерахунку пенсії по індексації застосовувати величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі1,35%;
- визнати протиправними дії відповідача щодо надання переваги нормативно-правовому акту над вимогами пункту 4-4 розділу 15 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» всупереч вимогам частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень частини 3 статті 7 КАС України;
- зобов`язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії на підставі рішення суду у справі №400/4441/19, яке набрало законної сили;
- постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій і страхових виплат у 2026 році»№ 236 від25.02.2026 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, згідно матеріалів справи, а саме пояснень ГУ ПФУ в Миколаївській області від 17.06.2026 та доданих до них доказів, на виконання рішення суду у справі №400/4441/19 відповідач здійснив відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019, при цьому була застосована величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % внаслідок чого розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2019 становить 2753,51 грн. Окрім цього, на виконання рішення суду розрахована сума доплати пенсії, що виникла за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 та здійснена її виплата позивачеві у травні 2020 року. Наведені обставини заявником не заперечуються.
За таких підстав слід дійти висновку, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №400/4441/19 територіальним органом Пенсійного фонду виконано у спосіб та в обсязі, які визначені його резолютивною частиною.
Оцінюючи указані у заяві вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку фактично заявник не погоджується із порядком подальшого перерахунку пенсії та застосуванням відповідачем положень законодавства при здійсненні індексації пенсії після виконання судового рішення.
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції такі обставини самі по собі не свідчать про невиконання або неналежне виконання рішення суду та не можуть бути предметом застосування інституту судового контролю за виконанням судового рішення суду у порядку статті 383 КАС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на виконання рішення суду відповідачем вчинені дії відповідно до покладених судом зобов`язань, а незгода позивача із порядком розрахунку пенсії під час проведення подальших індексацій пенсії виходить за межі спірних правовідносин у даній справі.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, що є підставою, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Так, відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя І. І. Тарновецький