П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
28 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/7775/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1.10.2016р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1.10.2016р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення з 1.10.2016р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1.10.2016р. по 10.06.2026р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Окрім того, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя вважає за необхідне відмовити у відстроченні сплати судового збору з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, відповідно до ч.ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З огляду на зазначене, апеляційний суд зауважує, що законодавством встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Судова колегія вказує, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Суд зазначає, що законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд. Разом із тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява №28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи викладене та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору, заявлене апелянтом клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, у відповідності до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду по даній справі складає 1 597,44грн., то суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1 597,44грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Як вбачається із матеріалів справи, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду прийняте 18 серпня 2026р., а апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» 21 вересня 2026р., тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апелянт зазначив, ВЧ НОМЕР_1 є суб`єктом дислокації у зоні підвищеного ризику та виконує бойові (спеціальні) завдання із забезпечення оборони України, відсічі і стримування збройної агресії. У період з 17 по 20 вересня 2026 року в районі дислокації військової частини у АДРЕСА_1 виникли критичні перебої в роботі мереж зв`язку, електропостачання та функціонуванні підсистеми «Електронний суд» (ЄСІТС) внаслідок підвищеного інтенсиву ворожих обстрілів, що унеможливило своєчасне технічне оформлення, підписання ЕЦП та відправку даної скарги юридичною групою в межах робочого часу 17 вересня 2026р..
Надаючи оцінку вказаному, суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суддя зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Відтак, суд зазначає, що апелянту необхідно надати до суду докази на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про поновлення строку, поданого разом із апеляційною скаргою, або подати клопотання, у якому зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.296 КАС України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не подано до апеляційного суду доказів про направлення копії апеляційної скарги позивачу.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Отже, з урахуванням викладеного, для усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику необхідно подати до суду докази на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про поновлення строку, поданого разом із апеляційною скаргою, або клопотання, у якому зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, докази про сплату судового збору у розмірі 1 597,44грн. та про направлення копії апеляційної скарги позивачу.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,296,298,299 КАС України, суддя
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі не подачі заяви про поновлення строку, або вказані причини у заяві будуть визнані неповажними, судова колегія відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П`ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ