ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/6125/26
УХВАЛА
28 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Ясиновського І.Г. та суддів Карпушової О.В., Компанієць І.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим ставка судового збору при поданні вказаної апеляційної скарги обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір за 1 (одну) вимогу немайнового характеру, тобто 1453,44 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((3028,00 грн*0,4)*150%*0,8).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи 13 липня 2026 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Відтак, строк на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року закінчився 12 серпня 2026 року.
Разом з цим, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано 13 серпня 2026 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку, де зазначено, що дану апеляційну скаргу подано з пропуском строку, зокрема у зв`язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану на усій території України та безпековою ситуацією (постійні тривалі сигнали «Повітряна тривога», «Підвищена небезпека», постійна наявність та території міста Чернігова безпілотних літальних апаратів та інших засобів ураження агресора, постійна робота протиповітряної оборони), перебої в електропостачанні, великим навантаженням іншими судовими процесами, постійного розосередження особового складу органів військового управління, частковим руйнуванням адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок ураження безпілотними літальними апаратами, як наслідок, об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу у визначені Кодексом адміністративного судочинства України строки.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Проте ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано до Шостого апеляційного адміністративного суду: документу про сплату судового збору, а також не подано обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року, не вказано причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не зазначено підстави для його поновлення та не підтверджено вказане належними в розумінні положень ст.ст. 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами.
Щодо заявленого ІНФОРМАЦІЯ_2 в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Так, відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних ним причин пропуску строку та які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції саме у даній адміністративній справі у встановлені законодавством строки.
Необхідно зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Колегія суддів звертає увагу, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, самі по собі обставини щодо воєнного стану, обстрілів та відсутності електроенергії, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Щодо посилань ІНФОРМАЦІЯ_1 на обставини не перебування його за місцем постійної дислокації, що суттєво ускладнює здійснення всіх необхідних процесуальних дій, колегія суддів зауважує про не наведення та недоведення ІНФОРМАЦІЯ_4 обставин, які б свідчили про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між такими умовами діяльності військової частини та пропуском установленого законом строку на апеляційне оскарження.
Крім того, не надано будь яких доказів, які б підтверджували, що представник, який представляє інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідний період часу також був задіяний до виконання бойових завдань та з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу вчасно. Скаржник не навів достатніх обґрунтувань, що саме ці обставини зумовили пропущення строку звернення з апеляційною скаргою у цій справі, та не дав належних доказів, які б підтверджували такі обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, були забезпечені умови, за яких Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля оскарження судового рішення у встановлені процесуальним законодавством строки.
Крім того, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 07 грудня 2022 року у справі № 400/1980/21, від 04 листопада 2025 року у справі № 640/4518/22.
Таким чином, клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 не було подано до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року, не вказано поважних причин пропуску строку, не зазначено підстави для його поновлення та не підтверджено вказане належними в розумінні положень ст.ст. 72,73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, а також не сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги, а отже вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, не виконано.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 10 вересня 2026 року у справі № 620/6125/26 був надісланий ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет та доставлений до електронного кабінету 10 вересня 2026 року о 15:44 год.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 21 вересня 2026 року.
Колегія суддів звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано достатній строк для: надання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору, доказів надсилання апеляційної скарги Позивачу, звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И ЛА:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року.
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: І.Г. Ясиновський
Судді: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць