ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/4676/26
Провадження № 2/362/5098/26
У Х В А Л А
28.09.2026 року суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Глевахівської селищної ради про скасування арешту майна, -
в с т а н о в и в:
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.
Ухвалою від 06.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
До суджу надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для призначення справи до розгляду встановлено наступне.
Статтею 188 названого Кодексу визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
В позовній заяві з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви заявлено вимоги таких позивачів ОСОБА_1 (позивач 1), ОСОБА_2 (позивач 2), ОСОБА_3 (позивач 3) до ОСОБА_4 (відповідач 1), Глевахівської селищної ради (відповідач 2) про скасування арешту майна. Кожен із вищевказаних позивачів заявляє такі вимоги:
1. скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 1434508, зареєстрований 03.11.2004 реєстратором Васильківська районна державна нотаріальна контора; підстава - повідомлення б/н від 21.04.1998 Васильківського районного суду, об`єктом обтяження є будинок, частина будинку, розмір частки 1/4 за адресою АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_1 (позивач 1);
2. скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 7433114, зареєстровано 23.06.2008 реєстратором Васильківська районна державна нотаріальна контора; підстава - ухвала 2-1797-08 від 13.06.2008 Васильківського районного суду, об`єктом обтяження - будинок 1/4 частина будинку, за адресою АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_4 (відповідач 1);
3. скасувати обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 7604882, зареєстроване 22.07.2008 реєстратором Васильківська районна державна нотаріальна контора; підстава - постанова АК № 774508, ВДВС Васильківського МУЮ, об`єкт обтяження - будинок, 1/4 житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_4 (відповідач 1).
Вказані вимоги всі разом не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Вказані вимоги відносно одна одної не є основною та похідною вимогами.
Разом з тим, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено фактичне об`єднання позивачем трьох основних позовних вимог, які не пов`язані між собою підставою їх виникнення та поданими доказами, оскільки позивач просить суд скасувати обтяження з нерухомого майна, яке зареєстровано на підставі різних документів в різні періоди впродовж майже 10 років, тобто за різними, самостійними, не пов`язаними між собою документами, - що свідчить про відсутність ознаки однорідності спірних правовідносин та підстав їх виникнення. Тобто у даному випадку наявні три предмети спору, відносно яких має бути подано три окремі позовні заяви до одного чи різних відповідачів, правовідносини сторін з якими не є взаємопов`язаними, з огляду на різні об`єкти предметів спору (різні кредитні договори), підстави їх виникнення.
Тобто у даному випадку наявні окремі позови, відносно яких має бути подано окремі позовні заяви, оплачені судовим збором кожен, з огляду на різні об`єкти предметів спірних правовідносин та підстави їх виникнення.
Кожен випадок накладення обтяження на нерухоме майно є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час накладення обтяження, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.
Отже, вимоги про зняття обтяження за кожним окремим випадком в цьому позові є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Подібний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений в постановах Верховного Суду Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 та від 25.07.2019 у справі №916/2733/18.
Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.
Суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку кожному із вказаних обтяжень, підстав їх накладення, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами вимог законодавства, мети та обставин їх накладення.
Зазначене свідчить про те, що по кожному з накладених обтяжень та по кожному окремому епізоду, щодо яких суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається кожен з позивачів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №916/2733/18).
За таких обставин, позивач при поданні позову порушив правила щодо об`єднання позовних вимог, які є різними за предметом, а також на ґрунтуються на різних рішеннях компетентних осіб, що має наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору, що повинно підтверджуватися окремими, не пов`язаними між собою доказами.
Оремо слід звернути увагу на те, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 02.09.2025 у справі № 760/16996/22, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Натомість, як видно з позовних матеріалів, позовна вимога № 2 стосується арешту накладеного на нерухоме майно судом за заявою ОСОБА_5 (позивач 1) про забезпечення позову, тому за позовом про скасування цього обтяження відповідачем має бути саме ОСОБА_5 (позивач 1), як особа в інтересах якої накладено вказаний арешт судом. Проте, всупереч правовому висновку остання визначена не відповідачем, а позивачем за такою позовною вимогою.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, а саме поверненню позовної заяви.
Крім того, приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має право повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремих позовів.
Керуючись статтями 2, 4, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Медведєв К.В.