ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
28 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/10150/25 пров. № А/857/49105/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Калмикової Ю. О.
суддів - Затолочного В. С.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №380/10150/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не відповідала вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не було додано документа про сплату судового збору.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі № 380/10150/25 повернуто скаржнику, оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги.
08 вересня 2026 року Головне управління ДПС у Львівській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, сплативши судовий збір 04 вересня 2026 року, згідно з платіжною інструкцією №2146 від 04.09.2026.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
23 вересня 2026 року від представника Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Обґрунтовуючи подану заяву, апелянтом зазначено, що після надходження бюджетного фінансування Головного управління ДПС у Львівській області сплатило, у встановлених порядку та розмірі, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №380/10150/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та невідкладно повторно подала апеляційну скаргу.
Вирішуючи заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів виходить з наступного.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.
Частиною першою статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, виходячи з положень статті 44 КАС України та маючи намір добросовісно реалізувати свої процесуальні права, зокрема право на апеляційне оскарження, відповідач повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. З цією метою, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, відповідач має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, відповідач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому обставини відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Отже, сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, від 21.09.2023 у справі № 160/15387/22, від 09.11.2023 у справі № 560/11237/22, від 20.11.2023 у справі № 120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У постанові від 22.10.2025 у справі № 380/7820/24 за аналогічних обставин Верховний Суд наголосив, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору та, як наслідок, повернення первинної апеляційної скарги відбулося з причин, які не належать до об`єктивних і непереборних обставин, оскільки усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.
Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним зі способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Таку позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12.09.2025 у справі №240/7212/24.
Крім того, у постанові №640/3393/19 від 28.04.2021 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що внутрішні процедури виділення коштів на сплату судового збору державним органом влади (державною установою, організацією) не впливають на перебіг процесуальних строків та не продовжують їх. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку реалізовувати своє право.
Колегія суддів зазначає, що процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому, виходячи з принципу «належного урядування», державний орган має дотримуватися такої процедури, у зв`язку з чим несвоєчасне надходження бюджетних асигнувань на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В контексті обставин цієї справи слід зазначити, що вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Скаржник посилається на те, що повторно подав апеляційну скаргу у найкоротший термін після надходження коштів на сплату судового збору.
Однак, зважаючи на те, що таку апеляційну скаргу було подано через декілька місяців після повернення первинної апеляційної скарги, відсутні підстави вважати, що це відбулося впродовж розумного строку та без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
При цьому враховується позиція КАС ВС, викладена в ухвалі від 03.12.2025 у справі № 420/34103/24, в якій повторне подання касаційної скарги навіть менш ніж через один місяць не визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ураховуючи те, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 у справі №380/10150/25 та не навів поважних підстав для його поновлення, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 295, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №380/10150/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк