ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Львів Справа № 300/4670/26 пров. № А/857/39221/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Остап`юк С.В..), ухвалене у спрощеному позовному провадженні у м. Івано-Франківськ 01 липня 2026 року №300/4670/26 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,
В С Т А Н О В И В :
30 червня 2026 року Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» - Тапа Магар Рошан.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України не визначено матеріально-правової підстави для тимчасового обмеження права на виїзд за межі України керівника юридичної особи, який є громадянином іноземної держави, у зв`язку з наявністю у такої юридичної особи податкового боргу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року скасувати та позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не врахував, що норма, яка дозволяє позивачу звернутись до суду, а саме п.87.13 ст. 87 Податкового кодексу України, не встановлює обмежень для керівників - громадян інших держав, а в свою чергу вказує, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу. Обмеження керівника у праві виїзду за кордон мало б слугувати забезпечувальним заходом для сплати податкового боргу, однак у зв`язку з формальним підходом суду до вирішення даного спору такий забезпечувальний захід втрачає свою дієвість, суд надав можливість відповідальній за сплату податкового боргу особі, а саме керівнику ТОВ «Дельта опт груп» Тапа Магар Рошану і надалі не сплачувати суму податкового боргу значних розмірів.
Сторони повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про розгляд справи, що у відповідності до ст. 311 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» зареєстроване як юридична особа 13.02.2023, код ЄДРПОУ 45119495, перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Надвірнянська ДПІ як платник податків і зборів, керівником якого є Тапа Магар Рошан.
З метою погашення податкового боргу позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» податкову вимогу форми Ю від 02.10.2025 №0[телефон приховано]-0919, що встановлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 у справі №300/8392/25, яким стягнуто в дохід бюджету з ТзОВ «Дельта опт групп» податковий борг у сумі 217 877 100,93 гривень.
Відповідно до довідки позивача від 30.06.2026 податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» станом на 30.06.2026 становить 218 682 300,93 гривень.
У зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» вказану суму податкового боргу не сплатило протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків вимоги про сплату податкового боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до п. 87.13 ст. 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Згідно з п. 87.14 ст.87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України від 21.01.1994 №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Системний аналіз положень п. 87.13 ст. 87 ПК України та ч. 1 ст. 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 у справі №160/5655/22.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» станом на 30.06.2026 становить 218 682 300,93 гривень.
Отже, враховуючи наведене вище, апеляційний суд зазначає, що наявні підстави для задоволення позову.
При цьому апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на ОСОБА_1 , як сторону у даній справі не поширюються норми пункту 87.13. ст. 87 ПК України, ст. 289-2 КАС України, оскільки він громадяни іншої держави та вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно п. 15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно ст. 16 ПК України (обов`язки платника податків), платник податків серед іншого зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; (підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно- правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено обмежень щодо громадянства країни керівника юридичної особи при призначені на вказану посаду.
Отже, приймаючи на себе повноваження керівника, така особа добровільно вступає у відповідні правовідносини та зобов`язана діяти в межах правового поля України, у тому числі забезпечувати виконання податкових обов`язків юридичної особи.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у правовій державі правам особи кореспондують її обов`язки. Надання іноземцю права здійснювати управління юридичною особою в Україні без покладення на такого відповідних обов`язків та без можливості застосування передбачених законом заходів впливу призвело б до необґрунтованого привілейованого становища такої особи порівняно з громадянами України, що суперечить принципу рівності усіх перед законом.
А тому, іноземне громадянство керівника юридичної особи, як у даному випадку, не є підставою для невиконання податкового обов`язку та не звільняє його від застосування передбачених законом заходів забезпечення, у тому числі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» - Тапа Магар Рошан за межі України слугуватиме забезпечувальним заходом сплати ТОВ «Дельта опт групп» податкового боргу, а тому необхідно задовольнити позовні вимоги повністю та встановити обмеження для керівника у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецеденту практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 241, 243, 289-2, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського суду окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі №300/4670/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України задовольнити.
Застосувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта опт групп» - Тапа Магар Рошан до погашення податкового боргу.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 28.09.26