Справа № 127/10048/25
Провадження 2/127/3611/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І.Е.,
за участю: секретаря судового засідання Обертун Н.М.,
адвоката позивачки - Семенюка І.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву учасників справи про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування нерухомим майном, розгляд якої відбувається у порядку загального позовного провадження.
21.09.2026 судом отримано від учасників справи заяву про затвердження мирової угоди від 19.09.2026 і закриття провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, хоча у відповідності до ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.
Адвокат позивачки та відповідач ОСОБА_1 не заперечували щодо розгляду справи у відсутність співвідповідача ОСОБА_3 .
Враховуючи думку адвоката позивачки та відповідача ОСОБА_1 , а також положення ст.ст. 198, 223 ЦПК України, суд постановив провести підготовче засідання у відсутність співвідповідача ОСОБА_3 (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа та занесена до протоколу судового засідання).
У підготовчому засіданні адвокат позивачки та відповідач ОСОБА_1 підтримали заяву від 21.09.2026 і просили суд затвердити мирову угоду, укладену 19.09.2026 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Однак, досліджуючи умови мирової угоди, судом встановлено, що вони суперечать закону, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є порядок користування спільною сумісною власністю, а саме: незавершеним будівництвом будинком (фундаментом) за адресою: АДРЕСА_1 ; житловим будинком АДРЕСА_1 ; житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , а також земельними ділянками на яких розташовані зазначені об`єкти і земельною ділянкою для будівництва і обслуговування індивідуального гаража.
Виходячи із змісту мирової угоди суд зауважує, що поділ майна, виділ частки в натурі та встановлення порядку користування нерухомим майном - це різні правові інститути.
Зокрема, при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачка одночасно стверджує, що майно, зокрема користування яким є предметом спору, набуте відповідачем ОСОБА_1 до шлюбу із нею і водночас обґрунтовує позов режимом спільної сумісної власності подружжя. Судом прийнято до уваги можливість наявності у позивачки сервітутного права на майно, однак це не узгоджується із підставою звернення до суду і змістом мирової угоди. Правовий режим спірного майна та наявність речових прав мають істотне значення для визначення можливого способу врегулювання спору.
Із змісту мирової угоди неможливо однозначно встановити, який саме правовий результат погодили сторони: виключно порядок фактичного користування майном чи поділ або виділ майна з припиненням або зміною права спільної власності. Така невизначеність має істотне значення, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди відповідно до ст. 208 ЦПК України є виконавчим документом, а тому її резолютивна частина повинна містити чіткі, конкретні та однозначні умови, які не потребують додаткового тлумачення і є виконуваними.
Суд не може затвердити мирову угоду у редакції, за якої необхідно припускати дійсну волю сторін. Отже, подана мирова угода не містить істотних положень, які дозволяли б встановити однозначний юридичний результат домовленості сторін.
Згідно із ч. 1 - ч. 4, ч. 6 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про відмову у затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 258-261, 353 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної 19.09.2026 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , і продовжити судовий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду складена 28.09.2026.
Суддя